День Святої Трійці: історія, традиції і заборони свята

День Святої Трійці – одне з дванадцяти найважливіших після Пасхи свят в Україні, присвячених подіям земного життя Ісуса Христа і Богородиці. Воно перехідне і припадає на 50-й день після Великодня, звідси і пішла назва П’ятидесятниця.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Трійця-2018: коли святкують

В Україні День Святої Трійці вважається важливим церковним святом, тому в цей день оголошено державний вихідний. Оскільки свято припадає на неділю, понеділок, 28 травня, наступний за нею, також буде вихідним. Тобто в кінці травня в українців буде три вихідних: 26, 27 і 28 травня 2018 року.

У католицькій традиції П’ятидесятниця і Трійця розділені. Свято Трійці відзначають на 7 день після П’ятидесятниці (57-й після Пасхи). Однак Трійця у 2018 році у православних і католиків збігається.

Значення свята Трійці

Вважається, що свято в честь Святої Трійці вирішили встановити апостоли, яких ще називають учнями Ісуса Христа. Таким чином, вони хотіли закріпити в пам’яті людей подію, що сталася на 50-й день після Вознесіння Господнього. Саме в цей день на святих апостолів зійшов Святий Дух, який і символізує троїстість Бога, тобто існування трьох Осіб єдиного по суті Бога – Отця, Сина і Святого Духа.

Святий Дух зійшов на апостолів у вигляді вогненних язиків і дав їм здатність говорити на різних мовах, щоб нести вчення Христа усім народам. Вогонь же в цьому випадку символізує силу спалювати гріхи й очищати, освячувати і зігрівати душі.

П’ятидесятниця також вважається днем народження християнської церкви.

Традиції свята Святої Трійці в Україні

Здебільшого Зелені свята починалися ще в п’ятницю. Оселі ретельно прибиралися – українці вірили, що сама Матір Божа перевіряє, чи чисто в хаті.

У Зелену суботу, напередодні Трійці, домівки прикрашали свіжою зеленню: букетиками з чебрецю, м’яти, любистка, полину, материнки та гілками берези, липи, клена, явора, які закладали за образи, розвішували по вікнах, стінах. Долівку встеляли татарським зіллям (лепеха або аїр) – травою, що росла, як казали, там, де проходили шляхи татарських набігів на Україну. Вхід до хліва і глухі кутки подвір’я уквітчували осикою щоб «відьми не заходили».

У Карпатах із Зеленою суботою пов’язаний також звичай просити одне в одного вибачення.

За дохристиянським віруванням, на Зелені свята мерці вдруге (після Великодня) виходять на світ із землі. У деяких регіонах відзначалися Поминальні дні – готувалася обрядова їжа, частиною обряду було речитативне «розмовляння з предками» над могилками.

Субота перед П’ятидесятницею вважається поминальним днем. Люди в храмах ставлять свічки за упокій померлих родичів і відвідують  кладовища.

У День Святої Трійці у православних храмах виконується одна з найбільш урочистих і красивих служб у році. Після літургії служиться велика вечірня, на якій співаються стихири, що прославляють зішестя Святого Духа.

Вже багато століть зберігається традиція на Трійцю прикрашати храми і будинки свіжоскошеною зеленню, гілками і квітами, які символізують оновлення душі. З цієї причини в народі свято часто називають Зеленою неділею.

З нагоди свята прийнято готувати страви з яєць, молока, свіжої зелені, домашньої птиці і риби. Печуть короваї, пироги, млинці. На святковий обід запрошують близьких людей і родичів.

За народними традиціями, виходячи з церкви, люди намагались захопити траву з-під ніг, щоб додати до сіна, закип’ятити з водою і пити як цілющу. З листя дерев, що стояли в церкві, деякі вили вінки і використовували як обереги. Вважається, що висушена Троїцька трава допомагає оберігати помешкання від нечесті.

В народі свято Трійці завжди було улюбленим у молодих дівчат. У цей день прийнято плести вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння. Потім дівчата йшли в ліс гуляти. Коровай, спечений з нагоди свята, роздавали в лісі незаміжнім дівчатам. Ці шматочки сушили і зберігали до весілля, замішуючи потім сухарі в тісто для весільного короваю. Вважали, що вони принесуть їм в нову сім’ю благополуччя і любов.

Як у світі святкують Трійцю

В Італії, в пам’ять про чудо сходження вогненних язиків, було прийнято розкидати пелюстки троянд зі стелі церков, у зв’язку з чим це свято на Сицилії та в інших місцях Італії називався Великоднем троянд. Інша італійська назва, Червона Пасха, походить від червоного кольору убрань священників на Трійцю, які символізують язики полум’я.

У Франції під час богослужіння було прийнято дути в труби, як спогад звуку сильного вітру, який супроводжував зішестя Святого Духа.

На північному заході Англії в День Святої Трійці проводилися церковні ходи. Як правило, в них брали участь духові оркестри і хори; дівчата були одягнені в біле, як символ Святого Духа. Традиційно проводилися «Духовенські ярмарки» (іноді звані «Троїцькими елями»). З Трійцею були пов’язані традиції варити пиво, влаштовувати сирні перегони і турніри лучників.

Згідно фінської приказки, якщо не знайти собі пару до Трійці, весь наступний рік залишишся самотнім.

Що не можна робити на Трійцю

Часто питають, чому не можна купатися на Трійцю. У цей день, згідно з повір’ями, лісові мавки та русалки гуляють серед живих і намагаються нашкодити людям. Тому не радять у цей день купатися у водоймах і поодинці гуляти в лісі або в полі. З цієї ж причини в ліс і на річку не можна було виводити худобу.

Як і будь-яке інше православне свято, свято Святої Трійці за традиціями забороняє працювати. Дозволяється тільки готувати страви для святкового столу і доглядати за худобою.

Також не радять вінчатися чи гуляти весілля в День Святої Трійці, оскільки, згідно з прикметами, в шлюбі буде завжди хтось третій. А ось заручини і сватання в цей день, навпаки, хороша прикмета.

На Трійцю не можна сваритися, злитися і заздрити.

Прикмети

Оскільки свято перехідне, то точних прикмет, пов’язаних з ним мало. Але ось декілька з них:

Мабуть, найвідоміша прикмета — на Трійцю завжди йде дощ. У народі кажуть, що дощ у день Святої Трійці — це сльози за померлими людьми, адже суботу перед Трійцею називають батьківської. І в цей день з самого ранку прийнято поминати на цвинтарі померлих родичів.

Ще дощ у цей день вважався хорошою ознакою – він обіцяв хороший урожай.

Спека на Трійцю віщувала посушливе літо.

“На Трійцю посватався, а на Покров одружився, значить, шлюб буде довгим, щасливим”, – тобто, вважалось добрим знаком посвататись саме у ці святкові дні.

З цього дня не тільки з неба, а й від землі тепло йде. (Мається на увазі, що земля уже прогрілась від весняного тепла і відпочивати на природі стає по-справжньому тепло).

Прийде Трійця – буде і на дворі, як на печі.

Трійця – це остаточне прощання з весною і зустріч літа. «Трійця, – казали з цього приводу, – трьома святами багата: квітами, травами й рум’яним літом».

Фото з відкритих джерел
За матеріалами unian.ua , ukrinform.uarivne1.tv

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close