Як склалась доля пасажирів “Титаніка”, яким вдалось вижити

Про сумну долю величезного лайнера “Титанік” знає практично кожна людина. Його загибель оповита міфами і здогадками : хтось вважає, що швидкість корабля була занадто високою в небезпечній зоні, хтось звинувачує погодні умови, а хтось вважає, що це випадковість. Але правду про те, що тоді відбувалось, могли знати і розповісти тільки ті пасажири “Титаніка”, які вижили.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Тутка ділиться з вами історіями людей, яким вдалось вижити у той фатальний день.

10 квітня 1912 року пасажирський корабель “Титанік” вийшов у свою першу і останню подорож. Більше 2 000 “щасливчиків” піднялись на борт лайнера і ще близько 1 000 людей прийшло попрощатись із своїми рідними. В ніч з 14 на 15 квітня величезне судно зіткнулось з айсбергом і потрапило у аварію. Приблизно 700 чоловік залишились живими.

Сироти “Титаніка”

Мішель (3 роки) і Едмонд Навратіль (2 роки) поплили на кораблі разом з батьком під вигаданими іменами Луїс і Лото. Батько Мішель-старший зображував із себе вдівця і говорив усім, що його дружина померла. Насправді він розлучився з дружиною і без її відома відвіз дітей. Коли корабель пішов на дно, Мішель-старший узяв малюків і посадив їх в останню шлюпку, яка була опущена на воду. Останніми словами, які він їм сказав, були: “Мій маленький, коли мама прийде за вами, а вона, звичайно, прийде, скажи їй, що я її дуже любив і досі люблю. Скажи, що я чекав, що вона піде за нами, щоб ми могли щасливо жити разом у світі і свободі Нового Світу”.

Оскільки їх батько загинув, а діти були ще маленькими і не говорили по-англійськи, їхніх родичів ще довго не вдавалось відшукати. Пізніше мама хлопчиків побачила їх фотографію в газеті і змогла з’єднатись з синами тільки через місяць, 16 травня.

Подальша доля братів склалась по-різному. Мішель одружився на своїй однокурсниці, став професором психології, прожив решту життя в Монпельє і помер в 92 роки.
Едмонд теж був одружений, працював архітектором і будівельником, під час Другої світової війни вступив у лави французької армії, але пізніше підірвав здоров’я і помер в 43 роки.

Невразлива Моллі

Маргарет Браун була відома усім ще задовго до краху “Титаніка”. Вона була однією з перших жінок в США, які балотувались на політичну посаду за 8 років до того, як жінки отримали право голосу.

Коли вона була в Європі, то отримала повідомлення про те, що її онук хворий і вирішила негайно їхати в Нью-Йорк. Через її швидке рішення небагато людей, включаючи її сім’ю, знали що Маргарет була на борту “Титаніка”.

Після того, як корабель зіткнувся з айсбергом, Маргарет посадили в шлюпку № 6, де вона керувала людьми, тоді як відповідальний за це Роберт Хіченс був емоційно нестабільний. У той час як “Карпатія” досягла Нью-Йорка, Маргарет була обрана головою комітету що вижили в корабельній аварії і встигла зібрати майже $ 10 000 для усіх потребуючих. Вона не покидала “Карпатію”, поки не переконалась, що всім, хто вижив надали медичну допомогу і вони зустрілися з рідними .

Маргарет Браун нагородили орденом за допомогу врятованим з “Титаніка”, а пізніше вона отримала орден Почесного легіону за роботу в комітеті із визволення Франції під час Першої світової війни. Померла від пухлини головного мозку в Нью-Йорку у віці 65 років.

Також відомо, що її ніколи не називали Моллі. Це ім’я їй придумали в Голлівуді.

Дівчина, що пережила крах 3-х лайнерів

Вайолетт Констанс Джессоп була стюардесою океанських лайнерів пасажирської компанії White Star Line. Вона була на борту “Олімпіка”, який зіткнувся з крейсером “Хоук” в 1911 році, працювала на “Титаніку”, який затонув в 1912 році і під час Першої світової війни служила сестрою милосердя на борту медичного судна “Британік”, який затонув після підриву на міні.

Незважаючи на аварії, Вайолетт продовжила працювати на суднах, а в 1950 році переїхала в Грейт-Ешфілд в Суффолці, де наповнила свій дім спогадами про 42 роки, проведені в морі. Вайолетт Джессоп померла у віці 83 років від сердечної недостатності.

Акторка знялася у фільмі в тому ж одязі, в якому врятувалась з “Титаніка”

Акторка Дороті Гібсон і її мама знаходились в Парижі, коли вирішили купити квитки на “Титанік” 1-го класу. У той фатальний день, 14 квітня, Дороті грала у бридж з двома банкірами і приблизно о 23:40 відправилася у свою каюту, коли почула хрускіт. Дороті разом з матір’ю сіли в шлюпку № 7, яка була наполовину порожня і попросили банкірів поплисти разом з ними. У човні утворилась пробоїна, і здавалось що вони підуть на дно разом з “Титаніком”, але, на щастя, дірку вдалось перекрити одягом.
Після прибуття в Нью-Йорк менеджер переконав її знятись у фільмі про корабельну аварію. Дороті Гібсон сама написала сценарій і носила у фільмі той самий одяг, в якому врятувалась. Фільм “Та, що врятувалась із “Титаніка”” вийшов через місяць після катастрофи.

Незабаром Дороті пішла з кіно і присвятила себе роботі в Метрополітен-опера. У 1928 році вона разом з матір’ю переїхала в Париж, а під час Другої світової війни, коли вона жила в Італії, її звинуватили в антифашистських переконаннях і посадили у в’язницю Сан-Вітторе в Мілані, з якої їй вдалось втекти. Наступні роки вона прожила в Парижі, де і померла від інфаркту у віці 65 років.

Хлопець, якому вдалось стати на ноги після обмороження

Річард Норріс Уільямс плив на кораблі разом зі своїм батьком і під час краху “Титаніка” вони поводились дуже спокійно. Сім’я Уільямсів хотіла посидіти у барі, але стюард відмовився відкрити двері, тоді вони пішли в спортзал, щоб не замерзнути. Коли пасажири опинились у воді, Річард Норріс помітив невелику шлюпку і сів у неї. Батько загинув від димаря, який впав. Ті, кому вдалось вижити в цій шлюпці, були переведені в рятувальний човен № 14.

На борту “Карпатії” лікарі рекомендували Річарду ампутувати обморожені ноги, але він відмовився. Згодом Річард вилікував ноги, продовжив свою кар’єру тенісиста і отримав золоту медаль на Олімпіаді, потім воював на фронтах Першої світової війни, після став успішним інвестиційним банкіром у Філадельфії і впродовж 22 років був президентом історичного об‘єднання Пенсильванії.
Річард Норріс Уільямс помер від емфіземи у віці 77 років.

Останній юний пасажир, який добре запам’ятав катастрофу

Єві Міріам Харт було 7 років, коли вона разом з батьками сіла на борт “Титаніка”. За її словами, мама вирішила не спати на кораблі вночі, оскільки її постійно щось тривожило і у неї було погане передчуття. Коли “Титанік” пішов на дно, батько забіг в каюту, закутав Єву в ковдру і посадив її в шлюпку разом з матір’ю. Останніми словами, які він промовив, були: “Тримай маму за руку і будь хорошою дівчинкою”. Тіло батька так і не знайшли.

Впродовж всього життя Єва працювала співачкою і була організатором британської консервативної партії. Вона вела активне життя, пов’язане із аварією “Титаніка” і детально описувала день краху корабля.
Єва Міріам Харт померла у своєму будинку у віці 91 року.

Єва Міріам Харт в 1992 році

Керівник, який втік з корабля

Джозеф Брюс Ісмей був головою компанії White Star Line і саме він був відповідальним за конструювання “Титаніка”. Він врятувався на невеликій шлюпці і коли давав свідчення сказав, що коли кораблю залишались лічені хвилини, він відвернувся, тому не бачив, як затонув “Титанік”.

Після катастрофи Ісмей був принижений пресою і звинувачений у втечі з корабля, тоді як на палубі ще залишались жінки і діти. Згодом він відкрив кадетський корабель “Мерсі” для підготовки офіцерів торгового флоту, пожертвував велику суму грошей фонду загиблих моряків і фонду торгового флоту під час Першої світової війни.

Усе подальше життя Ісмей тримався осторонь від громадськості і помер від тромбозу у віці 74 років.

Рідкісні фотографії, зроблені після краху “Титаніка”

Пасажири “Титаніка”, які вижили, на палубі “Карпатії”.

Ті, хто вижили на борту “Карпатії” (молодята містер і місіс Хардер і місіс Сі М Хейс, чий чоловік загинув).

Натовп чекає прибуття лайнера “Карпатія”, який перевіз тих, що вижили після потоплення “Титаніка”. Нью-Йорк, квітень 1912 року.

Продавець лондонської газети оголошує про крах “Титаніка” в 1912 році.

Переклад Тутка за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: