10 несподіваних речей, які роблять всі матері з підвищеним рівнем тривожності

Страх за свою дитину – природний стан для кожної матері. Але іноді він набуває гротескної форми, перетворюючись на гіперопіку. Вона, в свою чергу, не призводить до добра, негативно позначається на психологічному стані мами, малюка і сім’ї в загальному.

Ми в Тутка зібрали кілька ознак, за якими можна визначити, чи є ви тривожною матір’ю. Це допоможе вчасно вжити відповідних заходів і зробити процес виховання більш легким і приємним.

1. «Якщо до приходу гостей дитина забруднилася, якомога швидше переодягають її»

Причина криється не у вродженій охайності, а в нездоровому прагненні бути ідеальною мамою. Ваші думки та дії спрямовані на те, щоб всі навколо оцінили, як ви віддаєтеся материнству. А не на те, щоб малюк зростав у атмосфері гармонії. Навколишні озвучують своє захоплення – ви на вершині блаженства. Якщо ні – відчуваєте докори сумління.

2. «Якщо у дитини щось не вдається, завжди допомагаю їй це зробити»

Вам здається нормою все, що вміють інші діти. І неважливо, що у конкретної дитини немає здібностей або бажання відповідати тому чи іншому зразку. Можуть інші – зможе і вона. А якщо ні, з’являються закиди: або щодо дитини, або щодо себе.

Така поведінка може призвести до погіршення успішності. Усвідомлення того, що не кожен може однаково добре встигати з усіх предметів, паралельно відвідуючи 15 гуртків, зробить простішим життя дитини і ваше. Поняття «норма», до речі, теж досить умовне.

3. «Коли у дитини з’являється вільний час, хвилююся і намагаюся її чимось зайняти»

Ваш душевний спокій безпосередньо залежить від знаходження дитини поруч. Ви не вірите, що хтось, крім вас, може піклуватися про дитину і що у неї можуть бути якісь свої справи, не пов’язані з вашою участю. У таких дітей є безліч різних гуртків, занять… Жодної вільної хвилинки, а заодно самостійності та інтересу до власного життя.

До моменту дорослішання така людина не готова брати на себе відповідальність і не може визначитися, чим хоче зайнятися. Ось і залишається втілити в життя страх батьків: «Ти що, хочеш бути двірником?!»

4. «Якщо дитина іде кудись з друзями, ретельно планую їх дозвілля»

Як тільки дитина стає трохи старшою, у неї неодмінно з’являються друзі. Коли вони компанією вирушають погуляти або пройтися  модним торговим центром, ви складаєте план, куди зайти і що зробити. І не забуваєте дізнатися номери телефонів, адреси проживання із зазначенням індексів та схему проїзду.

Тим часом такий стиль виховання збільшує ризик знущань у школі та позбавляє дитину самостійності. Дитина звикає у всьому покладатися на вказівки матері та виявляється не в змозі приймати рішення, нести за них відповідальність.

5. «Коли дитині сумно, відчуваю свою провину і відповідальність за це»

І при цьому геть забули про власне життя, піклуєтесь про неї 24/7. Роздратування, хронічний стрес, недосипання – ваші вірні супутники. Якщо ви купуєте собі потрібну річ, у вас на душі кішки шкребуться.

У старшому віці ви навмисно захищаєте її від сумних думок і проявляєте надмірне співчуття, коли справи йдуть не дуже добре. Для формування здорової особистості важливо розуміти весь спектр людських емоцій і почуттів, вміти справлятися з негативними.

6. «Якщо моя дитина захоче пройти по канатній дорозі разом з класом, я їй не дозволю».

Будь-яка невинна ідея пробуджує вашого внутрішнього панікера. Цілком вірогідно, що в дитинстві ви забороняли дитині кататися на гойдалках, адже це теж джерело небезпеки. Прагнення зробити життя передбачуваним бере початок від неправильного переконання, ніби світ сповнений небезпек. Але передбачити всі варіанти розвитку подій неможливо. Отож, чи варто ще більше переживати?

7. «Якщо моя дитина-підліток хоче попрацювати на канікулах, я сама знайду їй відповідну вакансію»

Ви, намагаючись захистити дитину від недобросовісних роботодавців, вирішуєте знайти максимально безпечну вакансію. Легко уникати всього нового може стати причиною для занепокоєння в майбутньому. Бажання дитини не враховуються, а її навички самостійного прийняття рішень, пошуку найкращого варіанта й оцінки ризиків так і залишається в зародковому стані. А без нього в дорослому житті ой, як важко.

8. «Батько повинен захищати дитину від усіх небезпек»

День підпорядкований суворому режиму, відхилення від якого викликає у вас стрес. Гуляє дитя лише в певній частині двору – тій, де світліше і чистіше. Воно ізольоване не тільки від однолітків, але і від інших людей, нагадуючи підопічного графинь Вишеньок з усім відомої казки. До речі, іноді схожа поведінка батьків приймає масштаби істерії.

9. «Я контролюю, що дитині рекомендують подивитися/послухати/почитати друзі»

Родичі та друзі жартують, що з вас вийшов би непоганий шпигун: вас часто можна застати за моніторингом сторінки дитини. І це не привід для гордості. Коли стосунки базуються на довірі, від них більше користі. Набагато важливіше навчити дитину правил поведінки в соцмережах і навичок здійснення усвідомленого вибору, ніж піддавати її сторінки тотальному контролю.

10. «Коли дитина повертається додому після закінчення університету/школи, я відчуваю полегшення»

На перший погляд, ви радієте зустрічі, насправді ж приховуючи тривожність. Ви починаєте допомагати дитині, роблячи за неї елементарні речі: прати одяг, прибиратися в кімнаті, вибирати дату і час співбесіди. Далі можливі два варіанти, і обидва невтішні. Або у дитини може з’явитися звичка постійно консультуватися з матір’ю з усіх запитань. Або, навпаки, вона буде провокувати конфлікти, бажаючи нарешті жити самостійно.

Якщо ви побачити у себе 1-2 пункти, це можна вважати нормою. Якщо більше – варто замислитися, адже тривожність батьків прямо пропорційно впливає на ступінь вразливості дитини. Велика ймовірність, що її довгий час (а то і все життя!) будуть супроводжувати страх за майбутнє та інші психологічні проблеми. А це, в свою чергу, сковує людину і не дає вільно рухатися далі.

Не потрібно захищати дітей від усього на світі, кращою буде підтримка в розумних межах і можливість самостійного вибору. Так вони усвідомлюють, що світ не несе небезпеки, і у них виробиться впевненість в своїх силах.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close