Психотерапевт пише міні-розповіді про дорослих хлопчиків і розкриває нам всі їх таємниці

У психотерапевта Аглаї Датешидзе є не зовсім звичайне хобі: вона складає філософські розповіді про вже дорослих дівчаток і хлопчиків. А останнім часом їй активно допомагають читачі, історії яких нерідко виявляються настільки ж іронічними і глибокими.

«Дівочу» добірку ми на Тутка вже робили. А як щодо того, щоб почитати міні-розповіді про дорослих хлопчиків? Б’ємося об заклад, ви впізнаєте своїх знайомих майже в кожному з цих персонажів?

1.

Жив собі хлопчик. Він думав, що життя – це кам’яний лабіринт, в якому є вхід, завдання і вихід. А потім виявилося, що життя – це просто купа каміння. Складай, що завгодно. У тому числі й лабіринт.

2.

Жив собі хлопчик. Одного разу він зустрів майже ідеальну жінку: і красиву, і розумну, і успішну, і живу, і з освітою, і розкуту, і вона жила в окремому приватному будинку. Одним словом, просто мрія. Але тільки був у неї істотний недолік. Жінка весь час хотіла, щоб з нею розмовляли, любили її і час разом проводили. Це, звичайно, в ній було абсолютно зайве. Ну що поробиш, немає на світі досконалості…

3.

Жив собі хлопчик. Він дуже рано зрозумів,  якщо говорити людям «Добрий ранок!», «Як справи?», «Ти дуже красива!» «Я все зрозумів!», «Добре-добре…», «Я тебе почув!», «Я тебе люблю» і лагідно посміхатися, то люди заспокоюються, відстають, а він може продовжувати робити будь-яку дурницю, яку забажає.

4.

Жив собі хлопчик. А ще були у нього неспокійна дружина і борги. Ну чого вона, дурна, хвилюється? Ну телефонують йому колектори ночами, ну з дому погрожують виселити, ну вештається він по кімнаті туди-сюди з думками, в якій би країні третього світу політичного притулку попросити. Ну і що? Головне, що він її любить і макарони ще не закінчилися. Тим більше не можна їй хвилюватися, народжувати вже час. Третю дитину.

5.

Жив собі хлопчик. У нього було дуже мало проблем з людьми, тому що з самого дитинства він завчив одне просте правило: якщо хочеш бути героєм, то будь ним, тільки розраховуючи на себе.

6.

Жив собі хлопчик. У нього було слабке здоров’я і мама, яка постійно про це нагадувала. Йшов час, хлопчик ріс, хворів, ще підростав і нарешті повністю виріс. А мама зношувалася, старіла і нарешті повністю зникла. Маму, звичайно, шкода, але зі здоров’ям відтоді у хлопчика стало набагато краще, тому що тепер не було кому нагадувати, що воно у нього погане.

7.

Жив собі хлопчик. Одного разу він зустрів великого вчителя і не зрозумів, що в ньому такого особливого. Ну спокійний, ну виважений, ну живе теперішнім моментом, ну щасливий і радісний. Ну і що? Ось якби літати вмів або по воді ходив… А то дурниця якась.

8.

Жив собі хлопчик. Він завжди пропускав тих, хто обганяє по зустрічній і рветься на касу з пивом без черги. Тому що туди, де вони скоро опиняться, він зовсім не поспішав.

9.

Жив собі хлопчик. Він любив маму, вплутувався в різні історії і постійно спаював щось в гаражі, отримуючи в школі лише трійки. Найдорожча мама переконувала його,  якщо він продовжуватиме так жити, життя його скотиться в прірву.

Хлопчик продовжував, спаяв перший комп’ютер, відкрив фірму, найняв тисячу співробітників, побудував хмарочос, продав бізнес, став мільярдером, купив яхту, об’їхав цілий світ, одружився на принцесі, написав книгу, навчився керувати літаком, облетів усеньке небо і написав ще одну книгу. І ось сидить він на презентації, обкладинки підписує, а сам чекає, коли вже його життя покотиться в прірву. Напевно, треба ще почекати, не могла ж мама помилятися.

Р.S. А потім підійшла мама, вибачилася і попросила автограф. Тоді хлопчик заспокоївся, і публіка про нього більше не чула.

10.

Жив собі хлопчик. Він ціле життя чекав чарівника на блакитному гвинтокрилі. А після 40 плюнув, вивчився на пілота, купив гвинтокрил, пофарбував його в блакитний колір, роздобув півтонни морозива і кінопроектор. Тепер літає, дарує, показує безкоштовно і радіє. Чекайте!

11.

Жив собі хлопчик. Він усім казав, що він абсолютно вільний. А потім виявилося, що він абсолютно без господарства.

12.

Жив собі хлопчик. Зазвичай до нього без манікюру і трьох вищих освіт неможливо було підійти. Інше він заперечував. А коли все-таки вдавалося підійти, виявлялося, що його просто потрібно обійняти міцно, тримати і не слухати жодних заперечень.

13.

Жили собі хлопчик і дівчинка. І були у них стосунки. Обоє вони свої стосунки дуже високо цінували. Тільки для дівчинки «високо цінувати» означало виспатися, встати раніше, прибрати в квартирі, помитися, приготувати смачну вечерю, гарно одягнутися, а до призначеного часу сідати біля вікна і чекати.

А для хлопчика «високо цінувати» означало заскочити між справами на кілька годинок, та ще й без подарунка. Загалом, тепер вони обоє знають, що, зближуючись, треба прояснювати поняття.

14.

Жив собі хлопчик. Він хотів, щоб все було просто. Ну і, звичайно ж, кожного разу отримував по повній програмі…

15.

Жив собі хлопчик. Він хотів нагодувати всіх голодних і зігріти всіх холодних. А потім одружився невдало. Уявляєте, ця стерва хотіла, щоб він спочатку нагодував її саму і 5 їхніх дітей, обігрів спільний дім, грошей заробив хоча б на одяг, а потім вже світ рятував. Ну, бувають же на світі настільки егоїстичні жінки!

16.

Жив собі європейський хлопчик. І до того йому було сумно існувати, що він вирішив стати великим поетом. Писав-писав і прославився на цілий світ, а потім помер молодим, породивши чергове нетління.

Переродився в країні третього світу веселим життєрадісним малюком, виріс, пішов в школу, а там великого поета за програмою вивчають. Читає хлопчик і думає: «Ну дідько його забери! Знову те ж саме!»

17.

Жив собі хлопчик. Він був вампір-людожер і вельми процвітав. А все чому? Тому що був ввічливим і завжди правду говорив. Бо сила в правді. Якщо якась пані зволить, щоб у неї крові випили або ногу відрубали, він із задоволенням її причарує, про все докладно попередить, на побачення запросить, вином напоїть і компліментів навздогін наговорить. А поки крові п’є, обіймає і ніжно запитує, чи не паморочиться в голові.

Загалом, велика черга до нього вишиковувалася. Навіть з інших міст на аудієнцію записувалися. Адже ввічливі вампіри на вагу золота. Та й сила в правді.

18.

Жив собі хлопчик, який все розумів і приймав. І свою першу дружину, яка зневірилася отримати від нього допомогу з дітьми-погодками. І свою другу дружину, яка просила грошей, яких у нього не було. І третю дружину, яка ревнувала до численних коханок. Та й коханок, які йшли, зневірившись стати єдиними, теж добре розумів. І що їм на місці не сиділося? Розуміє чоловік – це ж таке щастя.

19.

Жив собі хлопчик. Він ганяв на мотоциклі по місту і зупинявся в будинку у кожної дівчинки лише на одну ніч. Дівчатка вранці бігли за ним слідом, намагаючись довести, що вони гідні уваги такого мачо. А також його грошей, турботи і вільного часу. Але хлопчик, може, і знав, що вони гідні, просто у нього ні грошей не було, ні часу, та й не вмів він ні про кого піклуватися. А у дівчаток як завжди фантазія багата, що їх і губить.

Бонус: історії від читачів

  • Жив собі ідеальний хлопчик, і познайомився він в інтернеті з ідеальною дівчинкою, і полюбили одне одного, але зустрічатися не почали, тому що боялися розчаруватися.
  • Жив собі хлопчик, якому було нічого не треба. Насправді так йому сказали батьки. Дуже зручно, коли дитині нічого не треба, і для бюджету корисно.
  • Один хлопчик думав, що він – подарунок цього світу. Сидів у своїй подарунковій коробці й чекав, коли світ його відкриє. Довго чекав, втомився і розлютився. Висунув голову з коробки і я-я-я-к закричить: «Ви чого мене не відкриваєте?!» А світ здригнувся від несподіванки і каже: «Я думав, коробка порожня».
  • Жив собі чесний хлопчик, і у нього була мрія познайомитися з красивою дівчиною для створення стосунків. Він всюди її шукав: і в транспорті, і на святах у друзів, і навіть на сайтах знайомств. Але щось дівчатам в ньому не подобалося. Може, троє дітей і дружина в анкеті, може, пивний животик і окуляри. Хто їх, цих дівчат, розбере.
  • Жила собі свекруха, яка дуже боялася, що син буде витрачати на невдячну невістку всі зароблені ним гроші. Тому робила все можливе, щоб син сидів удома і нічого не робив. Але невдячна невістка все одно встигала витрачати гроші, які заробила сама. Минуло 30 років. Син так і не витратив на невістку ні копійки, а невістка стала генеральним директором своєї фірми і витрачає гроші на своїх онуків, на себе і на чоловіка. А ще й свекрусі подарунки дорогі робить. Чим дуже засмучує свекруху. Адже сімейні же гроші витрачає на дурниці.

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker