4 дружини султана

© pinterest.com

У одного султана були чотири дружини. Найбільше він кохав свою четверту дружину – наймолодшу і ласкаву. Султан дарував їй багатий одяг, коштовності, пестив її і леліяв.

Він кохав і свою третю дружину – неймовірну красуню. Вирушаючи в інші країни, він завжди брав її з собою, щоб усі бачили її красу, і завжди боявся, що одного разу вона покине його і втече до когось іншого.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Султан любив і свою другу дружину – хитромудру і досвідчену в інтригах. Вона була його довіреною особою, завжди розумна, доброзичлива і терпляча. Коли у султана були проблеми, він довіряв їх другій дружині, бо вона допомагала чоловікові вийти із складної ситуації, пережити важкі часи.

Перша дружина була найстарішою і дісталася йому від покійного старшого брата у спадок. Жінка була дуже відданою чоловікові та робила усе можливе для збереження і збільшення багатства як самого султана, так і усієї його країни. Незважаючи на це, султан не кохав свою першу дружину і його не зачіпало навіть те, що вона його дуже сильно любила. Він не звертав на неї ніякої уваги. Якось султан захворів. Тоді він згадав своє життя, наповнене розкішшю і подумав: ” Зараз у мене чотири дружини, але коли я помру, залишусь один”. І він запитав свою четверту дружину:

– Я кохав тебе найбільше за всіх інших, Я віддавав тобі усе найкраще, оберігав тебе з особливим старанням. Зараз, коли я помираю, чи готова ти піти слідом за мною в царство мертвих?
– І не думай! – відповіла четверта дружина і пішла, не зронивши більше ні слова. Її слова, як кинджал, вразили серце чоловіка.

Засмучений султан запитав свою третю дружину:

– Я захоплювався тобою усе своє життя. Зараз, коли я помираю, ти готова піти за мною в царство тіней?
– Ні! – відповіла його третя дружина. – Життя таке прекрасне ! Коли ти помреш, я маю намір знову вийти заміж!

Султан засумував – його серце ще ніколи не знало такого болю. Тоді він запитав свою другу дружину:

– Я завжди приходив до тебе за допомогою і ти завжди допомагала мені та була найкращим порадником для мене. Зараз, коли я помираю, ти готова йти за мною туди, де бліді тіні стогнуть і благають володаря душ про пощаду?
– Дуже шкода, не можу тобі допомогти цього разу, – відповіла друга дружина.- Найбільше, що я можу зробити, це з честю тебе поховати. Її відповідь вразила султана, як тисячі громів і блискавок.

У цей момент він почув голос:

– Я піду слідом за тобою туди, куди ти підеш, до кінця!

Султан глянув у бік голосу і побачив свою першу дружину – виснажену і розбиту горем, яку важко було упізнати. Вражений султан промовив:

– Я повинен був уважніше ставитись до тебе, поки міг це робити!

Кожен із нас має чотири дружини.

Наша четверта дружина – це наше тіло; не важливо, скільки сил і часу ми вкладаємо в те, щоб виглядати добре, воно залишить нас, коли ми помремо.

Наша третя дружина – це наша кар’єра, гроші, багатство, соціальний статус. Коли ми помремо, вони залишаться іншим.

Наша друга дружина – це наша сім’я і родичі. Не важливо, скільки вони нам допомагали тут найбільше, що вони можуть зробити для нас – це супроводжувати до могили.

І наша перша дружина – це наша душа, що часто нами ігнорується через гонитву за успіхом, владою, багатством і задоволеннями.

Незважаючи на це, душа – єдина, хто супроводжує нас всюди, куди б ми не пішли. Ставлячись до неї з турботою і увагою, оберігаючи і розвиваючи її, ми можемо подарувати світу та собі найбільший подарунок.

Фото заголовку
За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: