5 повчальних розповідей з хорошим настроєм

Хороша розповідь, що повчає, і настрій піднімає, і змушує замислитись. Саме такі розповіді ми збираємо і з радістю ділимося з вами:

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Любиш з гірки кататися — люби і саночки возити

Їхала з університету на трамваї. Позаду сиділа якась матуся з 9-11 літньою дитиною на руках. І ось цей “малюк” постійно мене тикав ногою у брудних черевиках по білих штанях (спеціально, я йому напевне сподобалась), тому я звернулася до його матусі з проханням його вгамувати.

Вона мені сказала, що ВОНИ виховують дитину за системою якогось “Ейху…зера”, це коли дитині усе дозволяють і по суті дала відкоша. А потім ззаду підійшов хлопець, трохи старший за мене. Вийняв з рота жуйку, наліпив прямо на лоб матусі та сказав: “Мене теж виховували за цією системою “, – підморгнув мені і вийшов на наступній зупинці.

У нас є таке повір’я…

Дуже давно, коли у нас з майбутнім чоловіком ще не було спільних машин, будинку та планів на відпустку, він приніс мені квіти. Такий простенький букет не першій свіжості, купив в поспіху на заправці.

– А ти знаєш, – сказала я йому, розпрямляючи пом’яті троянди, – у нас, езотериків, є таке повір’я, що чим довше стоять подаровані квіти, тим міцнішими будуть стосунки.

Бідний шанувальник приїжджав кожного вечора, обнюхував і обшукував той букет, який стояв три героїчні тижні. Після цього він постійно тягав мені квіти із заправки і усі вони цвіли довго, розкішно і трохи хвальковито.

Потім ми їздили у відпустку, я завагітніла, народилась дочка, ми купили будинок, переїхали і він мені відкрив страшну таємницю, що саме після тих стійких квітів він зрозумів – це і є знак долі, і нічого не заважатиме, ні вік, ні діти, ні різні захоплення, ні мій поганий характер і все у нас вийде.

А я, у свою чергу, призналась у тому, що кожного дня міняла троянди, які в’януть, на свіжі. Ходила на заправку і купувала інші.

У нас, езотериків, є таке повір’я – у що віриш, те і працює.

Анекдот про магію

У офісі зламався комп’ютер. Викликали фахівця. Він приїхав, все відремонтував.

Як усе це відбувалось розповідає співробітник:

“Прийшов програміст, пильно подивився на комп’ютер, здійняв руки до неба, щось пошепотів, повернув мій стілець 10 разів проти годинникової стрілки, штовхнув комп’ютер ногою, ще раз щось пошепотів і пішов. Усе почало працювати. Справжній чарівник”.

Розповідає програміст:

“Викликають мене, розібратись, що сталось з комп’ютером. А співробітник дуже непосидючий, крутиться постійно на стільці, ось шнур і намотав на ніжку стільця. Я висварився, розплутав шнур. Потім пересунув комп’ютер чимдалі, вставив штекер, який випав, і пішов”.

Як працює зрівнялівка

Професор економіки розповідав, як одного разу «завалив» цілу групу.

Група наполягла, що соціалізм “працює” і що ніхто при цьому не буде бідним і ніхто – багатим. Велика зрівнялівка! Професор сказав добре – проведемо експеримент у цьому класі на предмет соціалізму. Поставимо усім середні оцінки і кожен отримає однакову оцінку, таким чином, ніхто не провалиться і ніхто не отримає “відмінно”.

Після першої контрольної оцінки були поставлені середні і усі отримали “добре”. Студенти, що вчилися наполегливо, були засмучені, а студенти, які мало вчились – щасливі. Але до наступної контрольної студенти, які вчились мало, займались ще менше, а ті, хто вчився наполегливо, вирішили, що також хочуть халяви, тому займалися небагато. Друга контрольна в середньому дала “задовільно”. Ніхто не зрадів.

Коли ж пройшла третя контрольна, в середньому вийшло “незадовільно”.

Результат так і не покращився, адже критики, сварки, докори зробили стосунки ворожими і ніхто не збирався вчитись за інших.

Якось до мене на подвір‘я зайшов собака

“Якось до мене на подвір‘я зайшов старий втомлений собака. Судячи з нашийника та відгодованого черева, у нього був будинок і про нього добре піклувались. Пес спокійно наблизився до мене і я погладив його по голові. Він задріботів за мною і увійшов до будинку. Повільно перетнув передпокій, згорнувся калачиком в кутку вітальні та заснув. За годину він встав і підійшов до дверей. Я випустив його.
Наступного дня він знову був у мене на подвір‘ї, “привітався” зі мною, знову зайшов у будинок, зайняв той же кут у вітальні і знову спав близько години. Так тривало декілька тижнів підряд. Мені стало цікаво і я приколов записку до його нашийника: “Хотілося б дізнатись, хто хазяїн цього чудового милого собаки, і чи знаєте ви, що майже щодня він приходить до мене додому поспати”?

Наступного дня пес прийшов з іншою запискою, прикріпленою до нашийника : “Він живе у будинку з шістьма дітьми, причому двом навіть трьох років не виповнилось. Він просто намагається виспатись. Можна, я завтра теж прийду з ним”?

Шанс має кожен

Оголошення повідомляло:

“Продається вілла біля моря, 3 поверхи. З басейном і садом. Вартість – $1”.

– Нісенітниця! – пробурчав бомж і викинув газету. Прогулюючись дворами у пошуках їжі, він побачив на стіні оголошення: “Продається вілла біля моря, 3 поверхи. З басейном і садом. Вартість – $1”.

Друкарська “помилка” чи що? – подумав бомж і пішов далі, буркочучи собі під ніс. Вийшовши на проспект, він звернув увагу на величезний банер: “Продається вілла біля моря, 3 поверхи. З басейном і садом. Вартість – $1”.

Задумався бомж. Йому стало цікаво, який божевільний міг таке написати і вирішив перевірити. Втрачати йому було нічого, окрім останнього долара в кишені. Прийшовши за адресою, він побачив ту саму віллу. Боязко подзвонив. Двері відкрила красива жінка.

– Даруйте, я за оголошенням. Це не розіграш?
– Що ви?! Усе правильно.
– Я з приводу вартості: 1 долар? Це вірно?
– Так. 1 долар. Якщо ви зацікавились, можете оглянути будинок.

У захваті від побаченого, він віддав свій останній долар і став володарем шикарної вілли. Але все-таки вирішив дізнатися, чому така низька ціна? На що жінка, посміхнувшись, сказала: “Мій чоловік перед смертю зазначив в заповіті, щоб я продала нашу віллу і зароблені гроші переказала на рахунок його коханки. Не можу ж я не виконати його останню волю?! Оголошення простояло півроку, і ви – єдиний, хто на нього відгукнувся. На все добре Вам”. І пішла.

Мораль: Кожному дається шанс! Потрібно тільки повірити, що неможливе можливо.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

facebook
Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: