5 хибних істин, які нам нав’язали

У 1914-му році великий винахідник Томас Едісон зазнав руйнівного удару: дощенту згоріла ціла його лабораторія, кілька років роботи пішло коту під хвіст. Газети описували ситуацію, як «найгірше, що сталося в житті Едісона».

Однак, це була брехня!

Едісон дивився на подію іншими очима, ніж інші. Винахідник вирішив, що ця причина дає йому чудову нагоду відновити та переглянути більшу частину своєї актуальної праці. Говорили, що насправді Едісон сказав після пожежі такі слова: «Слава Богу – згоріли всі наші помилки. Тепер можна розпочати з чистого аркуша». І саме це він почав робити зі своєю командою.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Подумайте про це, як це співвідноситься із вашим життям. Скільки разів кінець ставав насправді початком? Скільки разів ви ставили хрест на своїх похованих мріях?

Сьогодні я закликаю вас стати таким, як і наші студенти, котрим ми допомогли протягом останніх десяти років та кинути виклик тій брехні, котра довгий час живила вас. Почнемо ми зараз із п’яти найбільш поширених обманів.

1. Треба робити правильний вибір одразу та ніколи не відмовлятися від нього

Таке переконання ніби закарбоване у систему освіти нашого суспільства. Ми відправляємо своїх дітей до університету, коли їм виповнилось 17 або 18 років, але при цьому вказуємо, щоб вони вибрали той шлях, що зробить їх щасливими у найближчі 40 років. Пам’ятаю, як мені подумалось: «А якщо мій вибір виявиться неправильним»? І саме так і було, і не один раз.

Зазнавший невдач та труднощів протягом багатьох років, завдяки власному досвіду я можу сказати: ви в будь-яку хвилину зможете змінити життєвий шлях. Так, завжди можна розпочати заново – це так чудово. Звісно, це нелегко, проте ніхто з нас не присвячує ціле життя тій кар’єрі, котру обрав у підлітковому віці. Ніхто не тримається за те, до чого йому не лежить душа.

Правда одна: у шахи не виграєш, якщо будеш іти лише вперед – часто варто і відступити, щоб виявитись у більш сприятливому становищі. Така метафора чудово підходить для життя. Ось три маленькі слова, котрі звільнять вас від минулих помилок та жалів, а це: «Зробіть це негайно!»

Отже, … що ви повинні зробити зараз?

Що-небудь. Щось невелике. До тих пір, поки ви не припините ,як раніше сидіти в своєму кріслі, ви будете прив’язані до тієї долі, яку не вважаєте своєю. Якщо ви десь заплуталися, почніть спочатку. Спробуйте щось інше. Встаньте і щось зробіть!

Спробуйте трохи менше фокусуватися на майбутньому і трохи більше зосередитися на тому, що ви можете зробити зараз, і що в будь-якому випадку принесе вам користь. Читайте. Пишіть. Вчіться і практикуйте корисні навички. Перевіряйте свої навички та ідеї. Будьте заповзятливими і живіть реальними подіями. Розвивайте здорові стосунки. Ці зусилля допоможуть у будь-якому випадку, незалежно від того, які можливості надасть вам майбутнє.

Підсумок: коли життя йде не так, як планувалося, дихайте спокійно і пам’ятайте, що життя багате своєю непередбачуваністю. Іноді ви повинні просто прийняти той факт, що обставини вже ніколи не будуть тими ж, що і раніше, і що закінчення чогось одного – це завжди початок іншого.

2. Дискомфорт є небажаним

Дискомфорт є формою болю, але це не глибокий біль, це легка незручність. Це почуття, яке ви отримуєте, коли ви виходите за межі зони комфорту. У головах багатьох людей, наприклад, засіла думка, що фізичні вправи – це дискомфорт, тому вони не займаються ними. Вживання шпинату та салату теж приносить дискомфорт.

Насправді ми повинні зрозуміти, що більшість форм дискомфорту в реальності допомагають нам ставати сильнішими і розумнішими. Однак, багато хто з нас були виховані дуже люблячими батьками, які постаралися зробити наше дитинство якомога більш комфортним. В результаті ми виросли з підсвідомим почуттям, що нам не потрібен дискомфорт в нашому житті, і ми постійно його уникаємо.

У підсумку ми зупиняємося у виснажливому циклі. Давайте в якості прикладу розглянемо дієти і фізичні вправи…

  • Перш за все, з-за того, що здорова їжа та вправи приносять нам дискомфорт, ми втрачаємо здоров’я. Замість вправ ми вибираємо «комфортну» їжу і безглузді телепередачі.
  • Але погане здоров’я теж викликає дискомфорт, тому ми прагнемо, щоб відвернути себе від думок про наші нездорові тіла. З цією метою ми їмо ще більше нездорової їжі і ще більше займаємо себе хворими розвагами, ми ходимо по магазинах, щоб купити речі, які насправді ми не хочемо і яких не потребуємо. І наш дискомфорт тільки зростає.

Дивовижно, простий акт щоденного прийому невеликої кількості дискомфорту може вирішити більшість наших проблем і в довгостроковій перспективі зробити нас щасливішими, здоровішими, сильнішими.
Чесно кажучи, в світі немає жодної людини, здатної покірно приймати всі удари, котрі дає життя. Ми чинимо не так. Ми засмучуємося, тужимо, спотикаємся, а інколи і падаєм. Тому що це частина життя, і це також дискомфорт. Ми пізнаємо його і з часом вчимося підлаштовуватись до нього. Це те, що в кінцевому результаті формує нашу особистість.

Якщо ви замкнуті та не можете знайти вихід із темряви, пам’ятайте, що це схоже той кокон, де в гусениці виростають крила.

3. Біда – це тягар, який з часом нас спустошує

Можливо, ви чули, що довготривале горе підриває наше здоров’я. Мене навчили цьому, коли я був ще підлітком. Мій близький друг загинув у автокатастрофі. Мені спочатку всі співчували, але пройшли тижні і місяці, а я собі повторював, що час все забуде. Пригадую, як люди говорили: «Сльозами горю не поможеш». Однак, я мав виплакатися, сльози повільно зрошували зерна мого зцілення і я вилікувався від цього горя, став сильнішим, добрішим та розумнішим, ніж був до цього.

Через 10 років життя ще двічі приносило такі важкі випробовування: вперше, коли ми Ейнджел пережили смерть її старшого брата Тода, що наклав на себе руки, друге – коли всього за один місяць від астми помер наш спільний найкращий друг.

Від горя втрати близьких людей я отримав дар пізнання… Пізнання того, що ми всі колись втратимо близьких нам людей і ця реальність – неминуча.

Горе часто допомагає нам залишатися людьми. Ейнджел сказала мені одного разу: «Мій брат ще не раз помиратиме для мене впродовж життя, але хай так буде – це зробить мене ближчою до нього». Саме так Ейнджел нагадала мені, що горе не зникає безслідно. Крок за кроком, подих за подихом воно стає частиною нас. І стає нашою здоровою частиною.

Це схоже на перелом щиколотки. Вона завжди починає боліти, коли ви працюєте. Однак, ви далі працюєте, злегка накуглюючи.

4. Все, що ми особисто переживаємо в житті – реальність

В молодому віці ми часто не довіряємо тим історіям та чуткам, котрі чуємо від інших, але завжди довіряємо тому, що особисто бачимо, чуємо чи пізнаємо. Іншими словами, якщо ми бачимо це своїми очима, чуємо своїми вухами, чи доторкаємось руками, то це беззаперечно – правда. Це припущення може здатися логічним, але не завжди.

Всі люди ведуть якісь внутрішні діалоги, думають і це має великий вплив на те, як ми інтерпретуєм реальні події в житті. Ми підсвідомо дивимося на речі в співвідношені з нашими внутрішніми почуттями, а це означає, те, що ми бачимо, чуємо чи відчуваємо – не завжди те ж саме, що є в реальності. Це одна з головних причин, чому декілька різних людей можуть побачити однакову подію абсолютно по-іншому. Кожна людина накладає на загальну думку свою унікальну історію – свій внутрішній діалог і це змінює наші внутрішні відчуття, тому кожна людина по-різному оцінює минулі події. Це невелика різниця створює такі великі світові розбіжності.

Перспектива – це все.

Історії, котрі ми розповідаємо, певним чином самі звужують нашу перспективу. Коли ми переповідаємо котрусь подію ми говоримо те, що бачили особисто. Це нагадує мені стару притчу, в якій група сліпих чоловіків вирішила доторкнутися до слона, щоб зрозуміти, яким він є. Кожен із них доторкався до різних частин, до ноги, тулуба, хобота чи бивня. Коли вони пізніше почали описувати тварину їх описи повністю відрізнялися.

Таке саме відбувається і з нами. Хтось думає, що має розбите серце, інші втратили батьків, братів, сестер чи дітей через нещасний випадок чи через хворобу, когось зрадили, а когось звільнили з роботи. Інших людей дискримінували за статевими чи расовими ознаками. І коли ми стикаємося з новою подією, котра викликає болісні спогади, ми інтерпретуємо її відповідно до нашого негативного досвіду. І це звужує наш світогляд. Візьміть собі на замітку. Коли ви наступного разу відчуєте внутрішню емоційну боротьбу, запитайте себе:

Якби я розповів про цю подію?
Чи можу я бути впевнений, що моя розповідь повністю правдива?
Як я почуваюся, коли розповідаю про минулі події?
Чи можливо якось по-іншому розповісти про минулі події?

Розширте свій кругозір, уважніше все обміркуйте. І наперед не думайте про те, яка відповідь правильна, а яка ні.

5. Дуже важко попрощатися із шкідливими звичками

Більшість людей (окрім депресивних маніяків) легко змінюють свої звички. Люди, котрі це заперечують, просто шукають відмовки. Вони завжди хочуть, щоб справа стала на 100% легшою, ніж вона є зараз. Нічого не робити – завжди простіше, ніж щось робити. Скаржитись – завжди легше, ніж діяти. Варто нагадувати собі, що змінити звичку можна, але потрібно ще дуже захотіти. Згадайте свої дії і змініть одну дію на іншу.

Чому ви робите те, що робите?

Колективна відповідь на це питання проста:

Як і більшість інших людей ви не знаєте, як впоратись зі стресом та нудьгою здоровим ефективним способом.

Справді, більшість ваших шкідливих звичок  утворюється як засіб боротьби зі стресом і нудьгою – ви просто втікаєте від реальності замість того, щоб увійти в неї. Ці звички сформувались не одразу – вони не зникнуть одразу. Ви набули їх, повторюючи певні дії, тому і змініть їх через повторення – робіть невеликі, прості, поступові звершення.

Давайте насамперед розглянемо 5 найпоширеніших шкідливих звичок:

  • Марна трата часу.
  • Неправильне харчування.
  • Перегляд телепередач, гра у відеоігри по декілька годин на день.
  • Постійний непотрібний шопінг та відсутність фізичних вправ.

А ось деякі нові привички, котрі ви можете використати, щоб поступово замінити їх:

  • Візьміть ситуацію у свої руки, почніть з перших невеличких кроків, котрі не вимагатимуть від вас багато зусиль.
  • Почніть їсти здорову їжу, котру ви любите.
  • Більше часу присвятіть сім`ї та друзям.
  • Коли вам нудно – танцюйте, грайте на музичному інструменті, читайте, пишіть книги або робіть улюблену справу.
  • Прогулянки, пробіжки, походи, велосипед або плавання.

Опісля, як тільки ви зрозумієте, що готові до змін, робіть наступні речі.

1. Виберіть одну нову звичку та почніть приділяти їй всього 5 хвилин на день.

2. Розкажіть про неї у соціальних мережах – поділіться у Інстаграм чи Фейсбук і так далі. Розкажіть про ті невеликі зміни, які ви зробили, попросіть когось щодня вас перевіряти, щоб ви переконалися, що йдете у правильному напрямку.

3. Визначте для себе ключові моменти – наприклад, тоді, коли повертаєтесь додому з роботи і виконуйте вашу нову звичку, коли настає цей момент.

4. Цінуйте цю звичку, стежте за невеликими поступами вперед. Наприклад – відзначте галочкою в календарі відразу, коли зробите її, вибудуйте візуальний ланцюжок і стежте, щоб він не обірвався.

5. Коли будете переставати дискомфорт збільшіть з 5 хв до 10 хв і так далі.

Насправді на цьому етапі – це все, що від вас вимагається. Не витрачайте життєву енергію і час на опір до змін, замість цього присвятіть час та енергію на те, щоб виробити нову звичку, зробити нову дію на день,  зробити новий крок вперед.

Повернімося до того, з чого ми почали цю статтю. Запитаймо ще раз :

  • Скільки раз ви чули слово кінець, а він був початком.
  • Скільки разів ви ставили хрест на своїх мріях
  • Скільки раз у своїй молодості ви чули від людей брехню, яку Едісон назвав би блефом у свої найважчі дні.

Подумайте хвилинку.

Пригадайте, що істина не перестане існувати, якщо її ігнорують.

Якщо ви свідомо або несвідомо, це лише ускладнює вам життя. Не треба цього робити. Не треба завантажувати себе старою брехнею та напівправдою.

Подивіться правді в очі, говоріть правду і живіть згідно з правдою – це завжди найголовніше.

Переклад Тутка за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close