Чи потрібно залишати дітей з бабусею

Багато молодих людей зараз квапляться завести дитину раніше, відразу після весілля. Адже малятко – це щастя. Так, щастя, ніхто не сперечається, але і велика відповідальність, з іншого боку. І коли проходить перша ейфорія після народження дитини, молоді батьки стикаються з купою турбот і проблем, з якими не завжди можуть впоратися самі.

А ще з’ясовується, що молода мама не бажає сидіти удома з малюком занадто вже довго, адже їй хочеться кар’єру будувати. І яка думка приходить в голову першою? Звичайно ж, що можна залишити дитя бабусі. Але чи треба? Ми в Тутка вирішили розібратися в цьому питанні.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Чи потрібна дитині бабуся

У нашій країні існують чіткі правила, які пропонують бабусі турботу про онука за всяку ціну. Це означає, що бабуся повинна кинути усі свої справи і присвятити себе онукові. І це не так вже й погано, але тільки якщо бабуся сама цього хоче. Є жінки, які вийшли на пенсію і мріють тільки про те, щоб няньчити дітей. Але ж це далеко не усі жінки.

Сучасна бабуся – це жінка від 40 до 60 років, яку ні за що старою не назвеш. У неї є робота і хобі, вона активна і повна сил. Ця жінка реалізувала себе, виростила своїх дітей, звільнилася від клопоту і тільки почала жити для себе. Або ж вона вийшла на пенсію і розпланувала її похвилинно: йога через день, похід в театр з подругами в п’ятницю увечері, подорож в Іспанію наступного тижня.

Сучасна бабуся насолоджується кожним моментом в житті, адже у неї з’явилася така можливість. І тут діти заявляють, що їй треба кинути все і присвятити себе онукові. І часто звучить таке прохання не у формі запитання. Діти бувають егоїстичні, вони починають вирішувати за матір, що їй робити, і намагаються підпорядкувати її інтересам своєї сім’ї. При цьому навіть не намагаються дізнатися, чого хоче мама.

Вважають, що це якраз бабуся егоїстична, раз не хоче сидіти з дитиною. Багато бабусь, незважаючи на свої бажання, кидають все і присвячують себе онукові. Але чи може бабуся відмовити в такому проханні без відчуття провини і критики з боку дітей? Давайте розбиратись.

Усім молодим батькам варто зрозуміти одну просту річ: турбота про дитину – відповідальність тих, хто вирішив дати їй життя. Якщо ти хочеш завести дитину, то відразу повинен продумати питання про того, хто з нею сидітиме і чи зможеш ти виростити її самостійно.

Навіть знаючи, що бабусі й дідусі з радістю візьмуть дитину на виховання, не сприймай це як даність і вже тим більше не розраховуй на це повністю. Врешті-решт, дитину ти народжуєш для себе, а не для бабусі.

По суті, твої батьки не повинні жертвувати собою заради твоїх дітей. Вони можуть, але не повинні. На них завжди можна розраховувати в екстрених ситуаціях, вони точно не кинуть у біді ні тебе, ні онуків, але це швидше бонус, подарунок, а не обов’язок.

Молоді батьки скаржаться, що спочатку бабусі обіцяють допомогти, а після появи дитини їх позиція змінюється кардинально: не можуть, втомлюються, потрібно працювати. В результаті діти ображаються, виникають конфлікти. Але ж у бабусь і дідусів можуть змінитись обставини.

Вони вільні люди, раптом їм видасться шанс вийти на роботу або бурхливий роман захопить їх серце. Або ж просто виявиться, що сидіти з онуком більше їм не під силу. Адже це складна робота, як не крути.

У будь-якому разі, щоб не обіцяли бабусі з дідусями, у них завжди є право передумати. Тому треба заздалегідь подумати, як справлятися без їх щоденної допомоги. А бабусям, у свою чергу, треба позначити допустимі межі. Не треба обіцяти більше, ніж хочеш і можеш робити. Краще пообіцяти менше, тоді допомога понад це прийматиметься як дар.

Ясна річ, що це стосується далеко не усіх сімей. Є бабусі, яким в радість посидіти з онуком, і тоді онуки стають головною радістю життя, навіть сенсом. Це цілком прийнятна ситуація, головне, щоб обидві сторони були не проти. Іноді складається така ситуація, коли іншого виходу просто немає. Наприклад, в сім’ях, де мати одна виховує дитя.

Бабуся – важливий член сім’ї, дітям необхідно спілкуватися з нею, і навпаки. Бабуся ділитиметься з дітьми мудрістю, а діти – наповнювати життя бабусі веселощами і радістю. Але це не безкоштовна доглядальниця, ось що треба затямити. Вона краще за усіх потурбується про малих: смачно нагодує, купить нову цікаву іграшку, розповість цікаву історію, звозить до моря, але усе це повинно бути на добровільній основі.

Твої батьки живуть не лише заради тебе, як і ти не повинен покласти життя на вівтар дітей. І тобі, і твоїм батькам, і навіть дітям треба затямити одну важливу річ: ніхто з вас не зобов’язаний робити щось тільки з почуття обов’язку і жертвувати усім заради блага іншого. Якщо ти зрозумієш цю просту річ, то життя стане легше, а стосунки з близькими набагато кращими.

Переклад Тутка за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close