Про що краще мовчати, навіть коли вас запитають

топ

Писала цю статтю і згадувала ситуації, у яких мені довелося зовсім не психологічно, але дуже жваво втекти від співрозмовника, який все говорив і ніяк не міг зупинитися. Про те: що мені не йде ця зачіска; про те, яка знизу відьма сусідка; про неможливість підібрати ідеальну робітницю чи про телепередачі, переглянуті кимось за тиждень. Або намагався підсунути прочитати книги, які мені не цікаві.

Чи відчуваю я свою провину, коли уникаю контакту, по-англійськи? Чи краще все-таки пояснити людині, чому я більше не хочу з нею спілкуватися? Але, чи взагалі потрібно щось пояснювати, якщо людині байдуже, що я думаю і відчуваю? Зайві поради, непотрібна правда, непрохана турбота – люди так люблять «творити» добро. Чомусь нам здається, що в чужому житті ми орієнтуємося краще, ніж той, хто в ньому живе. А ще ми думаємо, що правда (жорстка, нічим не прикрита критика) допомагає досягти іншим висот розвитку.

І щиро віримо, що всім людям навколо цікавий наш особистий досвід, наша особиста думка і навіть наш свіжий прищ на сідниці, а точніше інформація про те, як він свербить і змінився за сьогодні

Насправді – ні. У кожного є свій досвід, своя правда і навіть своя власна дупа для того, щоб на ній вилазили всілякі там прищі.

Тому, якщо не хочете стати людиною, від якої всі шарахаються, ось кілька речей і ситуацій, де варто промовчати або поводити себе стримано:

1. Ніколи не обговорюйте з матір’ю її дітей.

Навіть, якщо у вас запитали поради або думки, висловлюйте їх максимально коректно, висловивши матері підтримку і розуміння того, як їй нелегко. Говорячи, що дитина зробила щось погане, мати чує це про себе, бо вона погана мама, якщо таке допустила. Звинувачуєте дитину – звинувачуєте матір. У відповідь отримаєте подвійний захист або напад.

2. Уникай радісних «вау», а тим більше довгих розповідей про те, що у вас «болить», коли познайомившись з людиною, яка виявилася юристом, лікарем, письменником або психологом.

Повірте, ви не один так робите, тому люди все частіше уникають розмов про свою професію. Де б не відбулася зустріч – у Соборі Святого Петра в Римі чи на хрестинах у друзів – їм завжди починають розповідати про те, що турбує, питають поради або переказують історію свого трагічного життя, сподіваючись, що чужі поради збагатять власну скарбничку досвіду. Повірте, що скарбниці психологів, лікарів і юристів переповнені ще гіршими історіями, ніж ваша. А письменник і сам придумає будь-яку історію! За професійні поради і допомогу потрібно платити. Ви ж не готові подарувати свої професійні послуги? Чому інші повинні робити це просто так?

3. Не діліться подробицями минулих стосунків зі своїм нинішнім партнером, тим більше не порівнюйте його з колишнім.

Нам же всім цікаво знати, що було у кожного в минулому! Ба більше, коли людина розповідає про свої минулі стосунки, ми з легкістю можемо дати їй психологічний портрет, де чітко стане зрозуміло, як вона себе веде в сьогоденні. Цього ви прагнете? Однак, є велика різниця між тим, щоб просто сказати «були стосунки, вони тривали такий час … і не склалися бо…» і тим, коли слухаєш довгі історії про те, як вам було разом, де ви були разом, що робили, які подарунки дарував колишній, яка жахлива жінка його мати і про те, що секс у вас був ніякий. Або навпаки «супер, який секс, а ти, милий, зовсім не так вправний у ліжку, але нічого, ми це виправимо».

4. Тримайте при собі свої фотографії, музику та фільми.

Навіть, якщо вас попросили показати фото з відпустки подумайте, може, варто показати лише 10-15 кращих знімків, а не всі 3444 кадри. Люди можуть проявляти інтерес до ваших захоплень, смаків або пристрастей, але не потрібно навантажувати їх розповідями про улюбленого котика і затяжними історіями про вашу недавню подорож: «я тільки що повернувся з Іспанії, ось моя яхта, ось моє авто, а ось він, я, а це я їм, а це я купаюся, а це я сплю і т.д. А ще я записала такий класний трек, він на флешці, зараз я вам його поставлю, послухали, подобається? А ще у мене тут таке чудове відео, про те, як я відпочивала в Іспанії, ви бачили фото, але вони не показують всього, гляньмо фільм і тоді вам точно стане все зрозуміло».

5. Не починайте з критики висловлювати свою думку, навіть, якщо вона об’єктивна і нею щиро цікавляться.

Всі ми, коли починаємо щось нове боїмося і не впевнені в тому, який вийшов результат. Завдання критики розвивати людину, а не вбивати в ній всілякі прагнення пробувати себе в чомусь новому. Коли говорите про чиїсь творчі доробки або роботу використовуйте одне просте правило: «одна радість – одна гидота», причому радість, завжди повинна йти першою. Це закон психології сприйняття: ми не здатні почути позитивну інформацію, що йде за негативною. Якщо починаєте з поганого, гарне вже годі й говорити, воно залишиться непоміченим. На початку похвали людину, відзначте те, що їй безумовно вдалося, почекайте хвилину, дайте насолодитися похвалою і тільки потім говоріть про те, що вийшло погано.

6. Не відповідайте на питання, яких вам взагалі не задають, те ж саме стосується чужих, випадково почутих таємниць – мовчіть.

Мене часто запитують «Я побачила чоловіка моєї подруги в ресторані з іншою жінкою, чи потрібно сказати подрузі про це?», «Я помітила сина подруги в компанії поганих підлітків, розповісти їй?». Кожна людина здатна сама володіти інформацією і кожна вибирає той рівень обізнаності, який їй зручний. Даючи людині більше інформації, ніж вона готова почути, ви ставите її перед необхідністю щось негайно вирішувати. Людина може бути не готова до цього: вона або «закриється в собі», або перекладе всю відповідальність на вас. Ви до цього готові?

7. «Мовчання-золото» – завжди говорять мудреці і мають рацію.

Це не означає, що зараз вам потрібно обірвати свою промову і стати мовчуном. Мовчуни і базіки – дві крайності, які дуже ускладнюють спілкування. Пам’ятайте, щоб ви не говорили – це стосується будь-якої людини, яка це чує. У вас є співрозмовник і за його реакцією ви завжди можеш судити, як він ставиться до сказаного. Він посміхається, зацікавлено дивиться в очі та поставити питання? Чи, навпаки, він позіхає, дивиться в бік або на годинник? Він закам’янів обличчям і стримано цідить «дякую»? Чи він взагалі вже відвернувся, щоб втекти від вас і тільки ґудзик на піджаку, за який ви  тримаєтеся, зберігає ваш «діалог»?

Інша людина в змозі показати чи сказати вам, чого вона від вас хоче. А, головне, ви завжди можете запитати, чи вона хоче дізнатися, почути, отримати від вас інформацію, пораду або допомогу. Будьте уважні до свого візаві і тоді ваше спілкування стане по-справжньому наповненим і цікавим.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close