Якщо жінка ховає свою душу – вона не дає чоловікові ніяких шансів

© pinterest.com

Я бачив, як руйнуються світи. Завжди однаково. Якщо жінка ховає свою душу, вона не дає чоловікові ніяких шансів себе полюбити. Вона перестає бути об’єктом кохання, а стає об’єктом бажання. Самкою.

Якщо жінка не відчуває своєї душі, вона не може зрозуміти, куди їй іти, з ким та навіщо? Тоді вона беззаперечно стає торгувати фетишем, рабою соціальної реклами, котра пропонує стандарти жіночого фетишу. Вдала торгівля – добра здобич.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Навіть найбільш диким та далеким чоловікам треба на когось молитися, хоча вони самі цього не розуміють. Вони хочуть бачити в жінках божественне, тоді божественне прокидається у чоловіках. Кохання робить чоловіка смиренним, живим, справжнім. Якщо чоловік не має кого кохати – що він буде робити на цьому світі?

Навіщо йому жити на світі, де немає любові? В такому світі дуже холодно жити. Хочеться вогню. В сексі вогонь відсутній. Вогонь – це не алхімія тіла. Чоловік і сам не може зрозуміти – чому він не запалюється. Він теж не може порозумітися із своєю душею.

Жінки мають завдання і окрім вогню – продовження життя. Щоб виконати це завдання не обов’язково відчувати душу. Природа все робить сама – того притягує, іншого відштовхує. Чоловік відчуває далі, що він все зробив, дав своє сім’я, але жінка хоче ще чогось. Вона згадує загаслого чоловіка як невдячне створіння.

Адже вона заховала та зрадила найцінніше, що мала – свою душу, закрила її в найтемнішій кімнатці. Інстинктивно розклала пастки фетиша. Вона відчуває, що чоловік їй винен за таку жертва, що він є «невдячною тварюкою». А він і гадки не має, що тут справи погані. В його очах стоїть одне німе запитання: «З ким твоя душа?» Але і вона не розуміє всієї суті справ. В університетах не вчать слухати душу.
Існує таке твердження: «Жінка – берегиня сімейного вогнища». Берегти вогнище – це не борщ варити чи на шопінг ходити, це проявити свою душу та знати, з ким вона. І якщо жіноча душа покинула цього чоловіка – прийняти, що вогонь згас. В іншому випадку він буде відчувати себе невдячним ідіотом, що винен без причини. Адже чоловік розуміє, що щось іде не так.

Саме чоловіки говорять: «Моя душа!» А коли душа вже не його – що він має робити поряд з цією жінкою? Рятувати її від дитячих страхів, зберігати фетиш та пропонувати послуги інтимного характеру? Зі всього мого життєвого досвіду можу сказати, що чоловіки ніколи не йдуть від жінок. Завжди іде жінка, вірніше, її душа. З цим можна посперечатися, а можна і погодитися. Сперечатися із душею – це як сперечатися з Богом. Адже це його вогонь.

Якщо в світі мало вогню – в чоловіках залишається дуже багато печалі. Вони не мають кому послужити, не мають до кого молитися. Що вони мають робити на цьому світі? Любити Бога на небі, любити одне одного, любити статуї, як Пігмаліон? Або нікого не любити, прийняти роль самця-примата та грати у мавпячі ігри? Чи стати ловеласом, що бігає за дівчатами? Чи вигадати іншу гру для бездушних ляльок чи тварин?

Чому ця стаття більше спрямовується до жінок? Жінкам належиться таємне, чоловікам – наявне. Жінкам – приховане, чоловікам – виявлене. Чоловіки відкрито керують світом, а жінки – приховано.

Коли чоловікові не вистачає вогню, він має сильне бажання зруйнувати такий світ. Спалити його, підірвати, знищити. Самоліквідуватися. Так гинуть світи.

Чи мають чоловіки шанс зробити по-іншому у світі, де жінки ховають свої душі? Звісно, що мають. У протилежному випадку світи би згоряли, як бенгальські вогні.

Душа цієї планети завжди відкрита для любові чоловіка. Завжди відкрита.

Ось як Олександр Кувшинов переклав цитату з Кастанеди. «Любов Хенаро є цим світом, – сказав дон Хуан. – Він щойно обіймав цю величезну землю, але через свої малі розміри, він може хіба що плавати в ній. Але земля знає, що він її любить і піклується про нього. Саме тому життя Хенаро наповнене до країв і його почуття буде насиченим, де би він не знаходився.

Хенаро вже давно блукає стежками своєї любові і він відчуває себе в цілісності, де би не був… тільки, якщо ти любиш цю землю із необмеженою пристрастю, ти можеш звільнитися від печалі. Воїн завжди веселий, тому його любов – незмінна і предмет його любові – земля – обсипає його незбагненними дарами. Печаль належить лише тим, хто ненавидить ту річ, котра дає притулок всім своїм створінням».

Як зрозуміти суть жіночої гри? Можливо, жінки цього світу мають рацію. Можливо, вони говорять чоловікам: «Не женись за моїм фетишем, не полюй на мою душу. Запали свій вогонь від її свічки. А потім ти отримаєш все…»

Хто здатен зрозуміти їх, цих таємничих жінок…?

Фото заголовку
Переклад Тутка за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close