12 історій, які доводять існування любові

Звичайно, можна бути затятим скептиком і не вірити в любов. Проте заперечувати її прояви набагато складніше.

Тутка зібрав 12 історій, які доводять, що любов все-таки існує.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

  • Чоловік їздив на корпоратив з ночівлею. Молодий, веселий колектив з симпатичними дівчатами. Повернувся з похміллям, я довіряю, але трохи приревнувала. Лягаємо спати, він заснув першим, а я через деякий час вирішила його поцілувати — відвернувся. Вдарив мене по носі. Спросоння подумав, що він ще там. Більше не ревную.
  • Для мене справжня любов — це не дорогі подарунки або букети квітів. Це мій тато, який із задоволенням допомагає мамі голити ноги, який ходить купувати їй прокладки в найближчому магазині, який щовечора чистить її взуття і при цьому кожен день говорить, яка вона красуня і як він її любить. Скажете, що він – тюхтій? А я скажу вам, що він безмежно любить свою дружину, у якої серйозні проблеми з хребтом.
  • В 6 класі ми з хлопчиком Михайлом пішли спостерігати за зірками. Вийшли на саму околицю міста, на поле — там темніше, краще сузір’я видно. Нічого вульгарного, наївна дитяча дружба, навіть не трималися за руки. Михайло мені щось пояснював про Полярну зірку, а я дивилася на нього і думала: а мені навіть не гидко буде взяти його брудні шкарпетки і випрати руками! Напевно, це і є любов, подумала я тоді.
  • Вирішила приготувати романтичну вечерю чоловікові. Давно, думаю, не робила йому приємне. Робота, втома. Приготувала, дзвінок у двері — стоїть з букетом і каже: «Їду з роботи і подумалось: «Щось давно я своїй коханій квіти не дарував».

  • Моя мама розповіла, як тато кожен день чекав її з роботи на зупинці, тому що боявся, що з нею може щось трапитися. А зупинка була дуже далеко від будинку і з самої зупинки був тільки дорожній знак. Автобус вирушав раз на півгодини. І тато чекав на зупинці, якщо вона спізнювалася. Навіть у страшний мороз, в темряві й один, де не можна було сховатися від вітру і снігу. Та він ніколи не скаржився.
  • У мене день народження. Мій хлопець, як зазвичай, о 23:50 поїхав додому. Вибачився, що не зможе привітати найпершим, але надішле СМС. В 00:00 приходить повідомлення від нього з текстом: «З ДН». Я починаю писати зворушливу відповідь, як чую стукіт у двері. Відкриваю. Хлопець заходить з купою повітряних кульок в руках! Стоїть з цими кульками, читає вірша, голос тремтить, хвилюється. Вітає. Він нагадав мені дитину, яка вперше розповідає віршика на святі в садочку. Це – наймиліша річ, що я коли-небудь бачила.
  • Почала зустрічатися з хлопцем, запросила у гості, передчуваючи романтичний вечір, але отруїлася суші, і півночі мене нудило. Думала, що все — кінець стосунків. Відкриваю двері ванної кімнати, а його немає. Виходить, втік… Пройшло 20 хвилин. З’явився з таблетками, мінеральною водою і лимоном. В незнайомому місці знайшов цілодобову аптеку! Залишився до ранку, поки я не заснула. Лежав, притулившись до мене.
  • Запитую у чоловіка, що таке любов. Він мені пише: «Це коли у неї на губі з одного боку майонез, а з іншого — шоколад. А вона тобі каже, що їсть тільки овочі. Тому що дієта. А ти їй віриш. Бо це – любов».

  • Моя бабуся вже не може ходити, тільки лежить. Дідусь за нею доглядає. Починаючи з весни він ходить в ліс, щоб зібрати для бабусі квіти. А ще він щодня купує якісь солодощі. Я просто захоплююся ними.
  • У всіх такі романтичні, ванільні історії знайомств. Знаєте, як ми познайомилися з моїм хлопцем? Якось увечері він сів поруч зі мною зі словами: «Ти моя дружина, не залишай мене ніколи», — сказав, погрожуючи тапком. Ось вона, моя любов.
  • Посварився з дівчиною через дрібницю, пішов ночувати в машину, вирішив її прогріти, заводжу, фари ввімкнулися автоматично. Бачу, що переді мною стоїть моє чудо в чоботях і піжамі. У лівій руці подушка, в правій руці ковдра. Всю ніч провели в машині.
  • Вчора була друга річниця весілля. В народі її називають «паперовою». Домовилися з чоловіком ввечері піти в ресторан, але так як настрій був трохи млявим, сказала йому, щоб не дарував квіти. Увечері заїхав за мною, відкриваю двері машини, а там на сидінні букетик паперових ірисів. Потім він поділився, як півдня намагався опанувати мистецтво орігамі. Потім увечері мене вчив, як ці квіти робити. І цей букет для мене тепер – найдорожчий за усі подарунки на світі.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

реклама

Пов'язані статті

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Close

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: