Що відбувається в мозку вашої дитини, коли ви читаєте їй книжку

Сучасні батьки, доглядальниці та вчителі стоять перед вибором, як саме виконати це прохання.
Можна прочитати книжку, подивитися мультфільм, послухати аудіокнигу або взагалі попросити про це голосовий помічник – Сірі або Алексу.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Дослідження, що недавно опублікували, розповідає про те, що відбувається в мозку вашої дитини в кожній з цих ситуацій .

За словами одного з дослідників, професора Джона Хаттона, виникає «ефект Маші з” Трьох ведмедів”»: одні з цих способів підходять до розповіді, інші – ні.

Професор Хаттон займається вивченням витоків формування здатності читати і писати.

У цьому дослідженні 27 дітям у віці близько 4 років робили функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) під час знайомства з казкою.

Їм були запропоновані 3 способи:

1) аудіокнижка,
2) книжка з картинками і звуковим супроводом,
3) мультфільм

Поки діти слухали / читали / дивилися казку, томограф сканував роботу певних ділянок головного мозку і їх сполучність (термін в нейробіології, що означає взаємодію різних зв’язків і структурних елементів головного мозку – Прим.ред ).

«В основі нашого дослідження лежало уявлення про те, які області мозку працюють під час знайомства з казкою», – пояснює Хаттон.

  • Перша – мовні центри.
  • Друга – області зорового сприйняття.
  • Третя – відповідає за зорові образи.
  • Четверта – так звана мережа пасивного режиму роботи мозку, що відповідає за внутрішню рефлексію і надання чому-небудь значень і смислів.

Мережа пасивного режиму роботи мозку включає в себе ділянки мозку, які задіюються тоді, коли від людини не вимагається активної концентрації на завданні, оскільки дія випробувана багато разів та зведена до автоматизму.

Якщо використовувати термін Хаттона «ефект Маші з «Трьох ведмедів»», ось що виявили дослідники:

Коли діти слухали аудіокнигу, спостерігалася активізація мовних центрів, але сполучність в загальному була низькою. «Це означало, що дітям було важко зрозуміти зміст».

При перегляді мультфільму спостерігалася висока активізація зон слухового і зорового сприйняття, проте в цих умовах функціональна сполучність була значно нижчою.

«Робота мовних центрів ускладнювалась, – коментує Хаттон. – Ми трактуємо це як те, що мультфільм робить всю роботу за дитину. Діти витрачали більшу частину енергії на те, щоб просто зрозуміти, про що йде мова в мультфільмі».

Розуміння казкового сюжету дитиною в цьому випадку було найслабшим.

Книжка з картинками була для дитячого мозку тим, що Хаттон назвав «найбільш відповідним».

Коли діти бачать ілюстрації, активність мовних центрів трохи знижується в порівнянні з тим, коли вони прослуховують аудіокниги. У цьому випадку дитина концентрується не тільки на словах, але й використовує картинки як підказки, щоб краще зрозуміти історію.

«Дайте їм картинку і їм буде над чим працювати, – пояснює Хаттон. – Тоді як при перегляді мультика казкова історія буквально звалюється на дитину і їй зовсім не потрібно працювати».

Особливо важливо, що під час читання дитиною книжки з картинками дослідники побачили зростання рівня сполучності всіх ділянок мозку, що вивчаються в цьому експерименті: мовних центрів, областей візуального сприйняття, зон, що відповідають за уяву і мережі пасивного режиму роботи мозку.

«У дітей у віці 3-5 років області мозку, що відповідають за уяву і пасивний режим роботи мозку, дозрівають пізніше і для інтеграції з іншими ділянками мозку їм потрібна практика, – пояснює Хаттон. – Надмірний перегляд мультфільмів може заважати цьому процесу».

Коли ми читаємо дітям книги, вони працюють більше, ніж ми можемо побачити.

«Завдяки цьому малюки тренують “м’язи”, що відповідають за пожвавлення картинок у них в голові».

Професора Хаттона турбує, що в довготерміновій перспективі «діти, які дивляться занадто багато мультфільмів, знаходяться в зоні ризику: процеси інтеграції в їх мозку не відбуваються належним чином» .
Дитячий мозок, перевантажений необхідністю розуміти мову без достатньої практики, гірше справляється із завданням формування уявного образу прочитаного і осмисленням змісту казки. Це робить дитину противником читання, оскільки її мозок не дуже добре підготовлений до отримання того, що може дати книга .

Важливе зауваження: через обмеження методу МРТ, при якому потрібно лежати нерухомо, вченим в цьому випадку не вдалося повністю відтворити природні умови, коли дитина дивиться і слухає казку з картинками на колінах у мами чи тата.

У проведеному експерименті були відсутні емоційний зв’язок і тактильний контакт, пояснює професор Хаттон. А також було відсутнє так зване «діалогічне читання», що припускає, що той, хто читає, вказує дитині на незнайомі або незвичайні слова або говорить «знайди мені на зображенні кішку». Це цілий окремий шар у формуванні навичок читання.

Звичайно, в ідеальному світі ми завжди поруч, щоб почитати дитині книгу.

Але так буває не завжди і результати цього невеликого дослідження припускають, що якщо батьки все-таки вибирають електронний пристрій, то потрібно надати перевагу простій версії електронної книги з картинками перед мультиком або аудіокнигою.

Переклад Тутка за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close