20 світлин, які мають звичайний вигляд, допоки ви не дізнаєтесь про їх історію

 

Фотографія – це форма мистецтва, яка може заморозити емоції певного часу. Розвиток мистецтва вплинув на світ неймовірним чином, він дав людям можливість закарбовувати ті періоди часу, в яких вони жили.

Сьогодні Тутка 20-ма світлинами хоче допомогти визначити, якими ми є людьми, і хоче допомогти поглянути на себе з іншої точки зору: куди ми йдемо як суспільство? Чому ми допускаємо злочини? Однак щоб відчути справжній вплив фотографії, варто знати контекст і що стоїть за ним. Ми склали для вас перелік двадцяти, здавалося б, звичайних і не дуже вражаючих світлин з чудовими, незабутніми, дивними і сумними історіями.

1. Тадеуш Жуткевич тримає світлину себе самого

Тадеуш тримає в руках найкращу світлину 1987 року за версією National Geographic, де показано, як лікар Збігнєв Реліга сидить біля свого пацієнта після першої операції з трансплантації серця в Польщі, яка зайняла 23 години. У правому нижньому куті видно одного з його колег, який заснув після операції. Незважаючи на те, що в той час операцію вважали майже неможливою, лікар Реліга використав цю можливість і пацієнт – Тадеуш Жуткевич – навіть пережив свого рятівника.

2. Три невідомі герої Чорнобиля

Якби не ці три чоловіки на знімку – Олексій Ананенко (другий зліва) і солдати Валерій Безпалов (у центрі) і Борис Баранов (крайній правий) – мільйони життів були б втрачені під час Чорнобильської катастрофи. Через десять днів після розпаду реактора, система охолодження води на заводі була невдалою, і безпосередньо під високорадіоактивним реактором сформувався басейн. Без охолодження лавоподібна речовина легко розплавила б інші бар’єри, вихлюпнувши серцевину реактора в басейн. Якби це сталося – це могло б призвести до вибуху пари, викиду радіації в небо, котра могла б поширитись по всій Європі, Азії та Африці. На світлині інженер Олексій разом з Валерієм і Борисом обладнаний захисним обладнанням після того, як вони добровільно пішли у воду і злили рідину біля реактора під час Чорнобильської ядерної катастрофи в Прип’яті в Україні у 1986 році. Операція пройшла успішно і три герої перешкодили найбільшій можливій катастрофі. Дивно і на щастя, всі троє чоловіків вижили.

3. Шер Амі (дослівно з французької cher ami – дорогий друг – прим.перекл.)

Цей голуб передав повідомлення від захопленого батальйону солдатів Першої світової війни, врятувавши майже 200 осіб. Пташину кілька разів підстрілювали і в результаті вона втратила ногу і око. Воїни подарували голубці дерев’яну ногу і дали їй кличку «Шер Амі» (хоча голуб був самкою, французьке слово «Амі» чоловічого роду), що означає «Дорогий друг».

4. “Почекай на мене, тату”

Зворушливий момент, який підгледів Клод Детлофф у Ванкувері, коли солдати особистого війська герцога Артура Вільяма Патріка Альберта вирушали брати участь у Другій світовій війні. Емоції на обличчях батьків і дітей, їхня мова тіла поєднуються разом і творять незабутній, пам’ятний, душевний момент назавжди. На щастя, батько хлопчика живим та неушкодженим повернувся додому в жовтні 1945 року.

5. За прилавком

Принизливий і повний люті момент був захоплений 28 травня 1963 року Фредом Блеквеллом, фотографом видання Jackson Daily News. Зліва направо, біля прилавка лише “для білих людей” в магазині Woolworth у Джексоні стоять три демонстранти: Джон Сальтер, викладач соціології та студенти Джоан Трумпауер і Енн Муді. Всі троє були з коледжу Тугалу – коледжу для афроамериканців, який став ядром руху за громадянські права в Міссісіпі. Сидячи за прилавком, на активістів напали розлючені люди європейської раси, які виливали кетчуп, гірчицю і цукор на Джона, Джоан і Енн.

6. “Вибух радості”

“Вибух радості” – ще одна світлина, яка виграла Пулітцерівську премію. Вона була зроблена фотографом Associated Press Славою “Sal” Ведером 17 березня 1973 року на базі військово-повітряних сил Тревіса в Каліфорнії. На світлині бачимо підполковника військово-повітряних сил Сполучених Штатів Роберта Л. Стірма, який знову зібрався зі своєю сім’єю, провівши більше п’яти років у полоні як військовополонений у Північному В’єтнамі. Центральною частиною фотографії є 15-річна дочка Роберта Лоррі, яка з відкритими обіймами та широчезною посмішкою на обличчі мчить до свого батька. “Можна було відчути енергію та справжні емоції в повітрі”, – згадує фотограф. Фотографія стала символом закінчення американської участі у В’єтнамській війні.

7. Наймолодша мама

Коли їй було лише 5 років, Ліна Медіна (23 вересня 1933 року народження) була привезена батьками в лікарню зі скаргами на надзвичайний ріст живота. Після обстеження лікарем була виявлена шокуюча правда – Ліна була на сьомому місяці вагітності. Мабуть Ліна народилася з рідкісним станом, що називається «рання зрілість», який, простіше кажучи, є раннім початком сексуального розвитку. Ліна Медіна тоді офіційно стала наймолодшою документально зареєстрованою мамою в історії медицини. 14 травня 1939 року вона народила хлопчика за допомогою кесаревого розтину, оскільки її таз був занадто малим. Новонароджена дитина була повністю здоровою і отримала ім’я Герардо. Однак батько дитини залишився в таємниці.

8. Два брати

Ця, здавалося б, весела і жива фотографія двох братів – Майкла і Шона МакКалкенів – була зроблена 20 серпня 1975 року в Національному парку “Секвойя” в Каліфорнії. Ця світлина була зроблена їхньою сестрою Мері лише за кілька секунд до їх ураження блискавкою. Один з братів пізніше згадував: “У той час ми думали, що це весело. Я сфотографував Мері, а Мері – Шона і мене. Я підняв праву руку в повітря, і перстень, який був в мене на пальці, почав так гучно свистіти, що кожен міг його почути. Я опинився на землі разом з іншими. Шон впав на коліна. З його спини ішов дим». У той час всі троє вижили, але Шон, молодший брат, на жаль, закінчив своє життя, наклавши на себе руки в 1989 році.

9. Переміщення багатоквартирного будинку для створення бульвару в місті Альба-Юлія, Румунія

На початку весни 1987 року в Румунії в місті Альба-Юлії було дано вказівку уряду про переобладнання інфраструктури і прокладання дороги до бульвару, однак один житловий будинок стояв на шляху до здійснення цього плану. Тому було вирішено розділити будівлю на дві частини і перемістити їх на 180 футів (55 метрів). Будинок був житлом для понад вісімдесяти сімей і важив понад 7600 тонн. Процес тривав майже шість годин, і дві окремі частини будівлі були розсунуті з кутом нахилу у 33 градуси. Ходили чутки, що люди залишалися в будівлі протягом всього процесу пересування, і одна жінка навіть поклала склянку води на край свого балкону – з неї не вилилося ні краплі. Також всі комунальні послуги (вода, електроенергія, газ та ін.) також залишилися неушкодженими.

10. Діти на продаж

Продам 4 дітей
Деталі в приват

Кажуть, що деякі світлини вартують тисячі слів, і ця, напевно, варта ще більше. Життя під час війни було надзвичайно важким – продукти та речі першої необхідності були суворо обмеженими, робочих місць було обмаль. Для деяких людей боротьба тривала навіть після війни. На цій трагічній світлині, зробленій в 1948 році, на передньому плані бачимо чотирьох малюків, тоді як їхня мама збентежено приховує обличчя від фотографа. Люсіль Шаліфу, якій на той час було лише 24 роки, була вагітна п’ятою дитиною. Її чоловік щойно втратив роботу, а сім’я ризикувала бути виселеною з квартири. Щоб уникнути можливої безпритульності, батьки вирішили продати своїх дітей на аукціоні. Зрештою, купили всіх дітей. Люди переказували, що деяких продали в рабство.

11. Атомна детонація бомб

Гарольд Едгертон, фізик з Массачусетського технологічного інституту і фотограф, відомий своїм винаходом світлових фотографій (автор мав на увазі винахід світлин після використання в процесі фотографування світлових ламп-спалахів – прим.перекл.), що дозволило закарбувати швидкі дії в одному моменті часу. На початку 1947 року дослідницькій фірмі Гарольда доручили знімати випробування атомної бомби в Неваді й Тихому океані. Цю особливу світлину було зроблено 5 червня 1952 року як частину серії операцій Tumbler-Snapper у Невадському полігоні. Знімок був зроблений за 1/1000000-ну долю секунди.

12. “Втеча біженців через розбитий міст в Кореї”

Знятий 4 грудня 1950 р. фотографом об’єднаної преси Максом Десфором, знімок показує відчайдушних біженців, що застрягли на зруйнованому мосту Пхеньян над річкою Тедонг у Північній Кореї, коли вони поспішали втекти з країни, яку розривала війна. Китайські комуністичні війська швидко наближалися, тому жителі, побоюючись за свої життя, вирішили втекти до південної частини країни. Світлина і Макс Десфор отримали премію Пулітцера ще в 1951 році

13. Клас 1999 року

На перший погляд, знімок показує середньостатистичну картинку будь-якої середньої школи – купа підлітків, які посміхаються і роблять гримаси. Тим не менш, ви можете побачити Еріка Харріса, Ділана Клебольда та їхніх друзів в лівому кутку, які мовби прицілюються уявною зброєю на камеру. Через кілька тижнів після того, як була зроблена ця фотографія, Ерік і Ділан застрелили 12 студентів і 1 вчителя в ретельно організованій шкільній стрілянині у школі Колумбайн.

14. Раджив Ганді

Це остання світлина прем’єр-міністра Індії Раджива Ганді. Фото було зроблене за мить до того, як терорист-смертник (з помаранчевими квітами у волоссі, у лівому кутку, а також на вставці зверху ліворуч) обняв його і підірвав бомбу. Під час атаки був убитий і фотограф.

15. “День D”

Фото зроблене легендарним фотографом Робертом Капою, відобразило пекельні події 6 червня 1944 року – в цей день союзники вторглися в Нормандію, окресливши його як найбільше морське вторгнення в історії. Основним героєм знімку є Х’юстон Райлі, 22-річний солдат, якого кілька разів поранили кулями. Фотограф разом з сержантом допомагав Х’юстону, який пізніше згадував: «Що, чорт забирай, робить тут цей хлопець? Я не можу в це повірити. На березі сидить фотограф”. Роберт, фотограф, провів близько півтори години під вогнем, коли чоловіки навколо нього помирали. Залишилося лише кілька кадрів зі стрічки, зображення на них було нечітке та розмите. Проте неідеальна світлина породжує в душі глядача трепет і тривогу, допомагаючи пережити пекельний момент Другої світової війни.

16. “Стрибок до свободи”

Після Другої світової війни місто Берлін було розділене на чотири окупаційні зони. Умови життя в кожній частині були неоднаковими, і за період з 1949 по 1961 роки близько 2,5 млн осіб зі Східної Німеччини покинули радянську частину Берліну. Керівництво було стурбоване цим, і лідер Східної Німеччини Вальтер Ульбріхт, щоб зупинити потік людей, переділив зони перетину колючим дротом, під’єднавши до нього струм високої напруги. Це сталося на початку серпня 1961-го року. На світлині 19-річний прикордонник Ханс Конрад Шума перетинає бар’єр. Населення західного Берліна переманювало Ганса до себе, і він сам тоді сказав, що не хоче «жити в клітці» і раптом перестрибнув колючий дріт. Фото швидко долетіло до преси, а символічний образ Ганса, що перестрибує через бар’єр, став символом свободи. Молодий солдат продовжував спокійно жити на Заході, однак сам Ганс не сприйняв новоявленої слави і статусу ікони свободи і, на жаль, покінчив життя самогубством у 1998 році.

17. SS Grandcamp

Нічого, здавалося б, надзвичайного: звичайне судно, звичайна пристань, звичайний день. Однак момент на знімку – 16 квітня 1947 року і корабель називається СС Grandcamp. Розгорілася пожежа, і чоловіки обабіч корабля були членами відділу волонтерів міста Техас, які намагалися її загасити. Через кілька хвилин після знімка, корабель підірветься під час одного з найбільших неядерних вибухів в історії людства. 468 людей загинули, понад 5 тисяч отримали поранення.

18. Радянські солдати переслідують німецьку жінку

Хоча світлина говорить сама за себе, варто знати контекст, щоб зрозуміти всю важливість картини. На зображенні бачимо захоплену жінку, що її відкрито переслідують два радянські солдати біля відділення Західного залу Центрального залізничного вокзалу Лейпцига. На жаль, це не був поодинокий випадок – масові зґвалтування відбувалися на окупованій німецькій території під час і після війни. Акт зґвалтування, на думку істориків, часто використовується для підкреслення перемоги. Незважаючи на те, що більшість дослідників погоджуються з тим, що такі огидні вчинки були здійснені не тільки радянськими органами, було підраховано, що від рук комуністів постраждало 2 мільйони німецьких жінок – деякі нещасні зазнали від 60 до 70 актів фізичного насилля над собою.

19. Суперечка

Знімок зроблений Аббасом – французько-іранським фотографом в Тегерані, Іран, 1978 рік. Неймовірна світлина показує бунтівника, який тримає взуття мертвого друга в руках. Його товариш був розстріляним після того, як військові відкрили вогонь по натовпу. Солдат сперечається з чоловіком, що він не відкрив вогонь. Кадр взято з книги Аббаса «Іранський щоденник: 1971—2002».

30. “Останній сміх?”

На фото – Річард Хікок і Перрі Сміт, два вбивці, які дізнались, що засуджені до смерті. Два вбивці вбили сім’ю з чотирьох осіб, у тому числі з двох дітей після того, як вони планували пограбувати їх, але не змогли знайти нічого вартіснішого за винятком 50 доларів. На перший погляд невимовна і неспокійна посмішка на обличчі Перрі вносить в світлину моторошну атмосферу, яка без контексту виглядає досить звичною.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker