7 ситуацій, коли потрібно ввімкнути трохи «нахабності», щоб мати щасливу сім’ю

Стосунки, в яких немає турботи, компромісів і любові, вчені навряд чи назвуть здоровими. Ось лише деякі люди відчувають тут певні підводні камені. Вони начебто поводяться з рідними «як годиться», а ніхто щасливим від цього не стає. У таких випадках потрібно вимкнути режим підвищеної доброти і перетворитися на делікатного тирана. Для загального блага. Чому? Навіщо? Як? Відповіді ми знайшли в публікаціях лікаря психології Вілла Міка (Will Meek) і психотерапевта Тіни Гілбертсон (Tina Gilbertson).

У нещасливих сім’ях принципи здорових стосунків можуть мати дивне трактування. Давайте з’ясуємо, як відрізнити адекватний вчинок від зайвої жертовності.

Вище промайнуло слово «тиран». Про всяк випадок уточнимо: в статті немає закликів бігати за домашніми з сокирою, попередньо заспокоївши совість літрою 40-градусної рідини. Команда Тутка готова до читацької перевірки.

1. Піклування проти побутового рабства

Ви берете на себе частину побутових обов’язків. Натомість одержуєте відповідний обсяг послуг, а також щире «дякую». Такою є здорова взаємодопомога і справедливий розподіл обов’язків.

Події можуть розвиватися по-іншому. Все починається з бажання потішити близьких, оточити їх турботою. Згодом побутові подвиги знецінюються, домашні дозволяють собі примхи.

На думку психологів, жертовність шкодить всім членам сім’ї. Благодійник, не отримавши нагороди, накопичує роздратування. Сторона-одержувач чує закиди, але активніше рухатися не починає. Замкнуте коло.

Як його розірвати? По-перше, при вирішенні нескладних рутинних завдань виключити думки на кшталт цих:

• «Вони самі не впораються».

• «Я зроблю все краще і швидше».

По-друге, згадати правило: поки людина не пізнає всі «радощі» самообслуговування, вона не оцінить належним чином чужої праці.

У кожного члена сім’ї є свої права. Людина любить лише свіжозварені страви за рецептами найкращих кухарів? Має право собі їх приготувати. Відійдіть від плити і не заважайте.

Ну, а по-третє… Варто перечитати «Перетворення» Ф. Кафки. Там описані наслідки гіперопіки.

2. Підтримка проти відповідальності за недбалість партнера

Приклад, який ви бачите на зображенні, досить простий. У більшості випадків така поведінка припиняється відсутністю потурання. Дайте партнеру зрозуміти, що любите та цінуєте його, але це не дає йому нагоди вимикати здоровий глузд.

Є і більш драматичні сценарії:

• «Ну і що, випила кави з колишнім. Не піднімала півдня трубки, тому що розрядився телефон. Ой, ну що ти починаєш… Не треба було їхати у відрядження аж на 2 тижні».

• «Ти знала, що після 5-ої чарки я себе не контролюю. Наступного разу не полізеш під гарячу руку».

Вчені попереджають: якщо ви відчуваєте відповідальність за огидні вчинки партнера і підтримуєте його ціною свого здоров’я (душевного і фізичного), мова може йти про залежні стосунки. Найчастіше допомогти собі можна лише втечею.

3. Альтруїзм проти  таких ситуацій:«Поки я допомагаю всьому світу, сім’я почекає і потерпить»

Тривожний симптом – готовність партнера віддати «останню сорочку» друзям, колегам і товариствам із захисту чогось, немає значення чого. Людина поспішає на допомогу за найменшого сигналу тривоги. І неважливо, що на ваші плечі лягає подвійний тягар побутових і фінансових турбот. Зажадаєте свою порцію уваги – почуєте звинувачення в черствості. Відволікаєте, мовляв, супергероя через дрібниці. Ремонт в квартирі? Пфф… Рятувальнику ніколи: він збирає сили перед новим подвигом.

На думку вчених, мотиви альтруїста не завжди однозначні. Багато людей роблять добрі вчинки заради підтвердження своєї значущості та порції гормонів радості. Розберіться, що насправді спонукає партнера одягнути костюм з буквою S на грудях.

Тривогу викликає і необхідність шулікою оберігати сімейний бюджет, бо напади співчуття періодично накривають партнера.

Чим серйозніший привід для благодійності, тим неприємнішими є відчуття. Наприклад, ви розумієте, що у всесвітньому масштабі оплата лікування племінника колеги – більш важливий вчинок, ніж придбання автомобіля для своєї сім’ї. Але і бажання мати авто нікуди не поділося, адже приходилося багато в чому обмежувати себе, щоб зібрати потрібну суму. На жаль, вас поставили перед вибором і прищепили почуття сорому за «не співчуття».

Ми не даємо оцінку такій благодійності: це багатогранне запитання і кожен випадок унікальний. Особливо, якщо мова не йде про родичів і по-справжньому близьких людей, коли вибір більш очевидний. Важливо одне: ви маєте моральне право не брати участь в таких заходах. А якщо вас ще і просто ставлять перед фактом або штовхають у фінансову яму – лютий бунт буде виправданим.

4. Безкорислива любов проти прагнення до бідності

Для реалізації планів ідеальний момент може не настати, а тому в житті завжди знайдеться місце імпульсивному «хочу» і «нехай ся діє Божа воля!». Втім, готовність до ризику не заперечує тверезу оцінку можливостей. Варто замислитися, якщо партнер не бере до уваги сумний досвід і хронічну нестачу ресурсів. При цьому його аргументи зводяться до невиразного «якось прорвемося!».

Ви маєте право зупинити процес наступання на одні й ті ж граблі. Таке рішення нічого спільного з меркантильністю не має.

5. Повага до родичів проти життя за чужим сценарієм

Бувають випадки, коли родичі з делікатністю  вплутуються у ваш сімейний простір. Ви не можете нікуди втиснути свої плани і звички: вільне місце зайняли коробки з «цінною» думкою.

Що робити? Не всі родичі намагаються окупувати чужу територію. Багато з них дотримуються принципу «не можна туди, де є паркан». І якщо ви не встановили бар’єрів, не дивуйтеся виникненню «мігрантів». Висновок очевидний: визначте кордони. Кілочки-мотузочки не годяться. На думку психологів, потрібен якісний паркан. І контрольно-пропускний пункт – для нетактовних осіб, що сприймають лише категоричне «ні».

Майте на увазі: захищаючи особисті кордони, не посягайте на чужі. Якщо не хочете, наприклад, допомагати тітці Олі на дачі – шукайте альтернативу яблукам і малині з її саду.

6. Спроби змінити себе проти егоїстичності

Підвищення кваліфікації, зміна професії, поглиблене вивчення іноземної мови – для людини та її сім’ї схожі проекти так само важливі, як для великої компанії підкорення нових ринків. А проекти, зазвичай, вимагають вкладень.

Проблема в тому, що не всі домашні готові відмовитися від запланованих покупок і навіть приємних дрібниць на користь майбутніх вигод. Та й сам «об’єкт інвестування» відчуває провину. Мовляв, курси важливі, але дітлахи хочуть на море. Відмовиш у поїздці – станеш для всіх жаднюгою і тираном. А чом би    й ні? Можна ж запропонувати альтернативу курорту, а на зекономлені кошти «прокачати» себе і претендувати на підвищення. Через кілька років діти відпочивали б на морі набагато частіше.

Ще гірше, коли людина економить на своєму здоров’ї і зовнішньому вигляді заради чиїхось імпульсивних «хочу». Звичайно, з укладанням бороди в барбершопі або записом «на війки» можна почекати. Але ось придбання Xbox замість візиту до стоматолога – святотатство.

Хоча б один з партнерів повинен мислити стратегічно, бо в іншому випадку життєві цілі будуть зводитися до купівлі гречки по акції або отримання суші за репост. Тільки важливо уникати крайнощів: сім’я не може роками харчуватися котлетами з хліба, поки бюджет з’їдають курси саморозвитку. «Пошук себе» – гарний проект, але терміни його реалізації варто обмежувати.

7. Повага прав партнера проти заохочення вседозволеності

Деякі події в сімейному житті не можна поставити на паузу. Один партнер капітулює – другому дістається подвійний тягар відповідальності.

• «Набридло поневірятися по орендованих кутах. Коханий, давай оформимо кредит? Розумію, що доведеться економити…». – «Так, я витратила аванс на манікюр зі стразиками. І взагалі… Думала, ти знайдеш другу роботу. Ти ж чоловік!»

• «Кохана, а давай дитинку народимо?» – «Ой, якось сильно вона кричить і часто какає. Кажеш, попереджала про таке? Отже, не точно формулювала. Ти ж жінка, а я того… з Марсу. Сама винна, не попередила. Довела до психотравми – піду в бар лікувати нерви».

Свої права на свободу, відпочинок і хобі партнер не повинен реалізовувати за ваш рахунок. Нагадавши людині про її зобов’язання, ви не вчинили злочин.

Чому ми говоримо про «нахабність» і «тиранію»?

В якій б формі не звучало слово «ні», воно викличе протест. Фаза заперечення практично неминуча. Головне, щоб люди, «перетравлюючи» емоції, все одно відчували доброту і співпереживання з вашого боку. Незабаром статус «тиран» буде викреслений з особової справи.

Як правильно пишеться: «вівторок» або «вівтірок»? Ви, напевно, морщите носа і відмовляєтеся від абсурдних варіантів. Ми теж. На жаль, у стосунках люди часто не помічають альтернативи. Наприклад, коли розриваються між двома статусами: бездушного егоїста і жертви обставин. Але ж є компромісний варіант – людина, чиї кордони поважають. Сподіваємося, саме його ви і виберете.

Ми розповіли, як уникнути пристріту та привороту жертвоприношень, але будь-яку інструкцію можна доповнити.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close