8 помилкових тверджень про життя і побут наших бабусь, в які ми досі віримо

«Жінки стали такі ліниві», «Наші мами виховали нас без мультиварок і були дуже щасливі» – дуже часто ці фрази можна почути не тільки з вуст чоловіків, а й жінок. В їхній голові витворюється мила пасторальна картинка, як рожевощока селянка з русою косою до п’ят годує грудьми пухке немовля, а її старша дочка радісно доїть корову та допомагає матері мити підлогу. Всі були щасливі та жили до 100 років. Насправді ж все було зовсім не так.

Ми в Тутка вирішили розібратися в різних стереотипах про минуле і зрозуміти, чи дійсно раніше було краще.

«Жінки були неймовірними красунями з довгим волоссям, не пара сучасним дівчатам з накачаними губами»

Розпочнімо з того, що уявимо побут жінки кінця XIX – початку ХХ століття. Міська пані працювала медсестрою, кондуктором у трамваї, друкаркою і телефоністкою або працювала на заводі. У сільській місцевості вона доглядала за худобою і працювала на полях.

Важка робота, палюче сонце, часті пологи, низький рівень медицини підривали здоров’я жінки, і до 30 років вона перетворювалася на зістарілу бабусю.

«Шлюби були міцніші, адже розлучень було мало»

У першій половині ХХ століття ще існували шлюби за домовленістю, сини підприємців одружувалися переважно з дочками промисловців, торговців і чиновників. Розлучення ж було справжньою дивиною, і на це є кілька причин: осуд суспільства, релігія і юридичні труднощі під час процесу. Для того, щоб жінка могла розірвати шлюб, потрібні були вагомі докази – регулярні зради і побої. Шлюбні тяганини були дороговартісними справами, і дозволити їх собі могли лише багаті люди.

«Жінки народжували по 10 дітей в полі, і все було нормально»

Жінки дійсно багато народжували, але не варто забувати про високий рівень дитячої смертності. Найвища смертність серед дітей була у немовлят до року. Гинули вони в загальному через інфекції, несприятливі гігієнічні умови і брак харчування. Найчастіше у матері не було необхідних знань про те, як піклуватися про дитину, і мале помирало від недостатнього догляду.

Самі пологи були теж ризикованим процесом. Жінки вмирали від інфекційних захворювань: сепсису (пологової лихоманки), пневмококової інфекції, перитоніту та ін. Зараження відбувалося найчастіше через дотик до ран брудними руками або нестерильними інструментами, рідше через забруднене повітря.

«Постійні пологи омолоджували організм, тому раніше жінки не хворіли на онкологічні захворювання»

Впродовж всієї своєї історії людство хворіло різними онкологічними захворюваннями. Одні з ранніх ознак раку були виявлені серед людських мумій часів Стародавнього Єгипту. У 2-ій половині XIX століття вчені навчилися діагностувати і лікувати рак молочної залози. Спроби лікування не завжди були вдалими і були доступні лише міським жителям.

У сільській місцевості була проблема з доступною медичною допомогою, а більшість хвороб не вдавалося діагностувати. Від постійних пологів і важкого фізичного навантаження жінки страждали опущенням матки. Поширені були інфекційні захворювання: віспа, туберкульоз, дизентерія, кір, холера і тиф. Від недоїдання, пологів і важкої роботи жінка старіла до 30 років, її фігура змінювалася і набувала виснаженого вигляду.

«Жінки не працювали і вели домашнє господарство, адже це набагато легше»

Злі жахливі феміністки забрали у жінок можливість сидіти вдома, варити чоловікові борщі та няньчити дітей. І тепер жінки змушені працювати поряд з чоловіками, щоб мати шматок хліба. Цей міф активно підтримують фільми, книги і псевдоісторичні публікації.

Насправді ж жінки в містах були зайняті на фабриках, працювали прислугою, вчителями, санітарками, в канцеляріях, на шахтах і т. д. У текстильній промисловості працювали в основному жінки і діти, чия заробітна платня була значно нижчою, ніж у чоловіків. За кілька днів до пологів на деяких підприємствах жінка могла взяти відпустку по догляду за дитиною.

У селах ситуація була дещо іншою. Наступного дня після пологів жінки бралися за домашні обов’язки: рубали дрова, топили піч, пекли хліб, а через кілька днів ішли на роботу в поле або доглядали за худобою. Немовлят брали з собою або залишали вдома зі старшим поколінням або на старших дітей.

З дозволу чоловіка жінка могла стати найманим працівником в сільському господарстві. Поділу на жіночу і чоловічу селянську працю не існувало, хіба що жінкам не довіряли вести коня по ріллі та не підпускали до кузні.

Не варто забувати, що все це було додатком до «жіночої роботи» типу прання, прибирання, приготування їжі й заготівель на зиму, за яку чоловіки не бралися.

«Жінки годували грудьми до 3 років і були гарними матерями»

Материнство вважалося основною жіночою функцією. У 1919 році були розроблені перші закони, спрямовані на захист жінок до і після пологів. Після декретної відпустки молода мати зазвичай виходила на роботу. Доглядали за немовлятами брати і сестри, літні родичі, а в містах дитину можна було віддати в заклад з догляду і виховання дітей (попередник дитячого садка).

«Всі харчувалися натуральною їжею, жили довго і були здорові»

На початку минулого століття середня тривалість життя в Європі становила 31 рік, але до 60-х років цей показник зріс удвічі. Висока смертність була перш за все серед дітей до 5 років. Недостатнє харчування в сім’ї робітників і селян згубно впливало на здоров’я в першу чергу дітей і жінок.

Однією з найгостріших проблем ХХ століття була проблема голоду, від якого померло майже 70 млн осіб, переважно це були жителі сільської місцевості. Так, голод в Німеччині забрав життя понад 500 тисяч людей.

Харчування хоч і було натуральним, але найчастіше люди відчували нестачу вітамінів і мінералів, тому вчені намагалися розробити вітамінні комплекси, які вирішують проблему авітамінозу.

«Урбанізація звільнила жінок від домашньої рутини»

«На кухні починаються успішні шлюби»

Масовий переїзд в міста і звільнення від сільського праці дійсно полегшили побут жінки, проте не звільнили її від необхідності робити всю хатню роботу – як правило без допомоги чоловіка.

Попри те що в сучасному світі гендерні відмінності нівелюються, жінки все одно роблять на 60% більше домашньої роботи. В середньому на побутові клопоти чоловіки витрачають 15 хвилин на день, а жінки – 45. Але цей розрив поступово скорочується.

А з якими стереотипами про минуле стикалися ви?

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker