9 особливостей людей, які з великою ймовірністю проживуть більше 100 років

Довгожителями заведено називати людей, які здолали 100-річний рубіж. Хоча для деяких і це не межа. Генетики пильно вивчають такі випадки, щоб зрозуміти, що ж відрізняє довгожителів від звичайних людей. І деякі загальні риси вони дійсно знайшли.

Ми в Тутка цікавимося свіжими медичними теоріями. Особливо якщо вони здатні допомогти продовжити життя. Цього разу ми склали для вас список характеристик, загальних для більшості довгожителів. Деякі з них природжені, але частину цілком може перейняти кожен із нас.

1. Генетична схильність

“Моїй бабусі 92 роки. Вона подарувала мені картину, де намальована я з улюбленим котом”.

Гени – перше, чим цікавляться вчені, коли йдеться про довгожителів. І, хоча ніяких особливих “генів довголіття” не знайдено, деяка схожість у таких людей є. У більшості тих, що здолали столітній рубіж близькі родичі також прожили довге життя. Наприклад, в сім’ї Жанни Кальман такі люди зустрічалися в 5 поколіннях.

Крім того, вчені виявили ряд схожих генетичних мутацій, які зустрічаються у тих, що прожили 100 і більше років. Можливо, завдяки їм біологічний вік цих людей на 10-30 років менший за хронологічний.

2. Помірне харчування

Нормальна вага і скромне харчування – те, що відрізняє всіх довгожителів. У японців, серед яких найбільше столітніх людей, популярною є думка, що насичуватися треба на 80 %, тобто вставати з-за столу трохи голодним. Відомі довгожителі з інших країн підтверджують цю теорію: не всі вони харчувалися ідеально правильно, але у кожного індекс маси тіла був навіть трохи нижчий від норми.

3. Середземноморська і японська дієти

Найдовший термін життя – у жителів Японії, а найстаріша жінка у світі жила на півдні Франції. Дієтологи визнали ці місця планети найбільш благополучними з точки зору дієти. Японці споживають багато риби і морепродуктів, французи – оливкова олія, багато овочів і фруктів. Все це набагато корисніше, ніж обсмажене червоне м’ясо, жирні соуси та інші страви, популярні в багатьох країнах.

4. Соціальна активність

Довгожителів відрізняє відсутність психічних змін, властивих людям їх віку. Вони не страждають від хвороби Альцгеймера й інших уражень мозку. Багато вчених вважають, що, разом з генетикою, збереження мозку забезпечує їх активність в суспільстві. Наприклад, американка Гертруда Вівер відвідувала заняття для пенсіонерів навіть після свого 115-ліття. Більшість довгожителів продовжують працювати і займатися громадською діяльністю до глибокої старості.

5. Регулярне фізичне навантаження

Постійне фізичні заняття дійсно допомагають помітно продовжити життя, і ті, хто переступив столітній рубіж, тому підтвердження. Більшість з них із юності займалися спортом і зберегли цю звичку до глибокої старості: так, наприклад, Жанна Кальман каталася на велосипеді і займалася фехтуванням до 100 років.

6. Інтелектуальна активність

З віком займатися інтелектуальною працею стає складніше, проте ті, хто живуть довго і залишаються при повному розумі, продовжують робити це до глибокої старості. Майже усі довгожителі зберігали ясну свідомість аж до смерті: дослідники зафіксували, що і в 115 років багато хто з них був здатний вирішувати математичні завдання і читати досить складні книги. Відсутність же інтелектуальної діяльності прискорює старіння мозку і сприяє розвитку проблем в його роботі.

7. Спілкування з молодшими людьми

Вчені з’ясували, що у зрілому віці спілкування з юними людьми сприятливо впливає на психологічний стан і дозволяє почувати себе молодшим. Люди, які багато працюють або спілкуються з тими, хто молодший за них, часто почувають себе краще, ніж їх ровесники.

Крім того, спілкування з юним поколінням дозволяє відчути себе більш потрібним і значимим. Якщо говорити про довгожителів, то Марі-Сімон Капоні, що прожила 113 років, ніколи не мала дітей, але виховувала своїх племінників і племінниць, а також до глибокої старості працювала бібліотекарем і дуже любила спілкуватися з людьми.

8. Насичене духовне життя

Практично усі довгожителі вірили в бога і були прибічниками якоїсь релігії. Вчені підтверджують: розвиток духовності дійсно може продовжити життя. При цьому абсолютно неважливо, чи є людина католиком чи буддистом, – допомагає не сама релігія, а в першу чергу соціальна спільність, яку відчувають віруючі люди. У тих, хто активно бере участь в житті своєї релігійної общини або організації, як правило, досить велике коло спілкування. А люди, навколо яких багато однодумців, почувають себе щасливіше, відчувають менше стресу і рідше страждають серцево-судинними захворюваннями.

9. Робота на свіжому повітрі

Багато хто з тих, хто прожив 100 років і більше, займався фізичною працею і багато часу проводив на природі. Вчені виявили, що в одному з регіонів Греції, де переважаючими видами діяльності були землеробство і випас овець, довгожителів було значно більше, ніж в інших частинах країни. Та ж ситуація характерна і для інших країн, наприклад Італії.

Швидше за все, регулярні фізичні навантаження, хороша екологія і помірне харчування допомогли цим людям залишатися у формі й прожити довше за своїх ровесників. Крім того, робота на землі знижує рівень стресу, покращує самопочуття і піднімає самооцінку. І щоб добитися цього, не треба радикально змінювати сферу діяльності – досить садівництва як хобі.

Бонус: після 80 років ризик розвитку раку і хвороб серця знижується

Вивчаючи довгожителів, вчені прийшли до незвичайного відкриття: можливо, з якогось моменту жити довше їм допомагає сам вік. Довгожителі помирають не від раку або інфаркту, а від природних причин. У тих, хто переступив 80-річний рубіж, набагато рідше розвиваються злоякісні пухлини або хвороби серцево-судинної системи. Адже саме вони являються самими поширеними причинами смерті людей у всьому світі.

Жити довго – мрія багатьох. Але, судячи з досвіду тих, кому 100 років і більше, на 50 % її здійснення залежить від нас. А у вас є знайомі або родичі, які прожили дуже довге життя?

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker