«До речі, я одружений, але у мене з дружиною вже нічого немає»

Цікава історія!

Каже мені нещодавно один знайомий: «Я, до речі, одружений, але у мене з дружиною вже немає нічого спільного. Просто живемо разом, та й маємо двоє дітей маленьких».

І я відповідаю: «Ну ось розлучишся, будеш жити сам, тоді й зателефонуй мені. А раніше не варто».

А він мені відповідає: «Знаєш, дівчина повинна спочатку довести мені, що я повинен кинути все і заради неї піти від сім’ї». Я так захлинулася повітрям, що аж розреготалася.

А він такий додає: «Ось такі важкі та категоричні жінки, як ти, в підсумку залишаються самі».

Або далі таке (люблять деякі чоловіки повторювати): «Сподіваюся, у тебе не дуже завищені запити до чоловіка?», – і дивиться супер-лукаво на замовлену пляшку вина і салат з морепродуктами.

Не занадто завищені запити – це як? Не хропеш вночі та не ходиш під себе – то можна брати? Головне – чоловік в хаті? Ой-вай, я працюю з 13 років, мене виховав тато-грузин, які у мене можуть бути запити? «Завищені», – відповідаю і прошу офіціанта принести рахунок. А він такий надуває губки, ображається, починає ображати мене.

Звідки ви беретеся взагалі, принци на горошині? Всі дуже чутливі, всі такі впевнені,  якщо жінка хоче створити сім’ю, то неодмінно погодиться на першого-ліпшого. Пройшли вже ці часи, хлопці. Сьогодні жінці (дорослій, здоровій жінці) вже не цікаво виходити заміж за будь-кого. Уже можна жити цікавим життям, не маючи штампа в паспорті за будь-яку ціну. Звичайно, будь-яка доросла, здорова жінка все-таки захоче сім’ю (чоловіка, дітей, дім), але вже давно зрозуміло (і всі ми знаємо мільйон таких історій), коли шлюб заради шлюбу, заради самозадоволення і галочки в громадських очах перетворював життя жінки на ще більше пекло, ніж відсутність постійного партнера поруч. Будь-яка доросла, здорова жінка хоче вийти заміж і народити дітей від такого ж дорослого, здорового чоловіка. Вона не планує вас затягувати в свої тенета, гвалтувати й обдирати до нитки (так, такі жінки існують, але я веду мову про дорослу здорову жінку). Не про утриманку, яка млосно закочувала очі та використовувала жіночі хитрощі-маніпуляції, щоб затягнути чоловіка в павутинку. Ми ж усі розуміємо, що спокусити, заманити – не так важко (і жінку, і чоловіка). Але весь цей маніпулятивний флірт, який так широко використовується на перших побаченнях – це ж обман, який розсмоктується з початком побутових проблем. Ви готові до цього?

Я нескінченно часто чую схожі варіації «ти просто ще не зустріла свого чоловіка, ось зустрінеш, все відразу піде, як по маслу». Можливо, ось тільки я не вірю в теорію про свою людину або другу половинку, про те, що взагалі буває просте і легке життя «як по маслу». Я вірю в дорослих здорових людей. А чого хочуть дорослі здорові люди?

Дванадцять років тому я лежала на операційному столі і в маренні від наркозу цитувала фінальний монолог Тетяни з «Євгенія Онєгіна», поки лікар витягав з мене скло. За годину до того мама била мене по щоках, тому що я втрачала свідомість. Я не пам’ятаю болю, але я досі пам’ятаю абсолютне відчуття легкості та приємного нічого, мовби моє тіло стало хмарою, і я, заплющуючи очі, говорила мамі, що йду (я дійсно була тоді впевнена, що на цьому все). Іноді в мене бувають зриви, і я починаю переживати через дрібниці, але кожного разу я дивлюся на своє татуювання у вигляді пера, яке нагадує мені про ту саму легкість. Про те, як легко втратити життя.

Все своє життя я намагалася зрозуміти іншу людину і часто – на шкоду собі. Але це виявилося зовсім марною тратою часу, якого так мало у кожного з нас. Кожен день я зустрічаю людей (багатьох з них на дорогих машинах і в дорогих одежах), які придумали собі в голові казна-що і грають у ці дешеві гендерні ігри. Можливо, це дійсно весело і так задуманий світ, а я просто чогось не розумію. Але мені це більше абсолютно не цікаво. Ось ваш бісер, ось ваші свині. Ідіть всі під три чорти, чутливі мої та вимогливі. Світ страшенно великий і цікавий. Стільки інших країн, місць, проектів, фільмів, книг, заходів і світанків, їжі! Жити б, довше, лише жити! І допомогти б жити якомога довше тим, хто дійсно хоче жити, а не нескінченно ритися в своїй пісочниці.

Які в мене запити до чоловіка? Та тільки один-єдиний: щоб дійсно хотів жити, а не виносив мозок своїми комплексами собі та навколишнім. Я хочу жити і насолоджуватися світом, а не виховувати хлопчика з 44-м розміром взуття.

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close