Не беріть на себе відповідальність за щастя нещасливої людини

Іноді виникають ситуації, коли ми з якихось причин вирішуємо «врятувати» «нещасну» людину. Умовно врятувати і умовно нещасну, звісно.

Ви познайомилися з хлопцем, а його недавно покинула дівчина, його серце розбите, треба вилікувати. І ви починаєте по повній програмі його лікувати. Або дівчині хтось душу зранив, а ви прийшли рятівником на місце цієї людини. Я не буду давати вам поради, просто послухайте, будь ласка, що я скажу:

ЗДОРОВІ СТОСУНКИ ПОЧИНАЮТЬСЯ З ДВОХ ЗДОРОВИХ ЛЮДЕЙ.

І таке правило.

Спочатку зцілити себе повинен кожен, ви можете частково допомогти, але не поспішайте зближуватися доти, поки людина в собі не розібралася.

Здорова особистість – це нормальна, адекватна людина, яка знає про свої чесноти і не применшує їх, але також чесно бачить свої недоліки. У кожної людини є слабкі та сильні сторони, так влаштовано природою. Ідеальних людей немає, а ідеальних невротиків – хоч греблю гати.

Здорова особистість усвідомлює свої потреби, вміє говорити про свої почуття, висловлювати емоції, конструктивно підходить до вирішення проблем у стосунках (а вони завжди виникають, проблеми – невід’ємна частина життя на шляху будь-якої зростаючої як особистість людини), вміє любити, і найголовніше – здорова особистість бере НА СЕБЕ відповідальність за своє щастя у стосунках. Відчуваєте різницю? Не вас хтось має ощасливити – вам ніхто нічого не винен.

Якщо ви весь час когось рятуєте, весь час чимось жертвуєте, живете заради когось і так далі – зупиніться на мить. Розберіться в собі, проаналізуйте минулі стосунки, дитячо-батьківські зв’язки. Може, ви зациклилися на певному періодичному сценарію?

Зрозуміло, що не всі ми знаходимося на такому рівні усвідомленості, але вибирайте собі пару за своєю зрілістю. Постарайтеся хоча б. Я зараз поясню, чому це важливо.

Наприклад, ви – людина зріла, всередині вільна, і в принципі, наявність або відсутність когось іншого поруч не робить вас сильно щасливою або нещасною. Звичайно, кохана людина поруч – це велике щастя, але скоріше це додаткове щастя до вашого власного щастя. Якщо він піде, ви все одно будете жити щасливим життям, а його вибір приймете. Потужите, це зрозуміло, але в загальному світ не завалиться. Якщо друга людина так само зріла, то ви і починаєте стосунки усвідомлено (з бажанням бути разом на все життя), і закінчуєте, якщо вже так вийшло, їх теж усвідомлено. А ось якщо друга людина не дуже зріла, то тут виникає інша ситуація.

Спочатку він/вона в захваті від вашої зрілості, вами захоплюються, але поступово у нього/неї формується сильна прихильність. І це ніби не дуже погано, всі так живуть, навіть приємно чути всі ці «я жити без тебе не можу», «я без тебе помру», але в якийсь момент від цього починаєш втомлюватися. Тобто для людини в центрі є не вона сама і її шлях, її розвиток, а ТИ. І якщо раптом ти вирішив віддалитися або вийти з її життя, то у неї все валиться. І як зріла людина ти розумієш, що їй болісно, важко, але також ти не залишишся з нею з жалю чи ще через іншу причину. Розумієте, що я маю на увазі?

«Солодкий» момент, коли кохання починає обтяжувати зрілу людину. Так, звичайно, можна врятувати, можна виховати іншу людину, і часто так і буває – хтось когось виховує. Але ось знаю по собі: поки виховуєш інших, сам дуже часто тупцюєш на місці. Люди з якихось причин мають різний рівень розвитку, і за ще однією моєю теорією, плани на життя у них різні. Комусь призначено грати в професійній лізі, комусь – в аматорській. І тут немає варіанта гірший чи кращий ти. Просто два гравці з професійної ліги можуть показати більш сильну гру, мотивувати одне одного до зросту.

Якщо дві особистості не дуже зрілі – це не така велика біда. Там історія драматична зазвичай, з переживаннями, розлуками, образами – всі ми проходимо через такий етап. Але якщо він не пройшов, будьте уважними до серця іншої людини! Завжди потрібно бути уважним до серця іншої людини, але перш ніж узяти відповідальність за її щастя, виріште свої сценарії і травми.

Не беріть відповідальність за щастя нещасливої людини. Це стосується не лише вашої жінки або чоловіка, а й ваших батьків, братів-сестер, друзів, дідусів-бабусь. Співчувайте, допомагайте, але не ставайте милицею для них. «Ніхто не виконає за тебе твою внутрішню роботу». Ви не зможете прожити за іншого його власне життя. Одного разу такі історії стають важкою ношею для того, хто поставив собі високі цілі на шляху. Звичайно, це не стосується всіх людей, що живуть на цьому світі. Ну а ті, кого це не стосується, я думаю, ніколи і не прочитають цю публікацію.

Автор Тетяна Чаругіна

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Close