Психа можна розпізнати, сказавши йому ввічливе «ні»

Приймати відмову — неприємно. Розумна нормальна людина робить з відмови новий досвід. Зовсім інша історія з психом. Подробиці — в нашій статті…

Завжди неприємно, коли нам відмовляють. Навіть якщо відмову намагаються пом’якшити; все одно неприємно. У мозку активізується «центр болю», ніби нас штовхнули або дали запотиличника. Це нормально. Абсолютно нормально. Тому що в стародавні часи відмова означала порушення соціальних зв’язків. Ви щось не те або не так попросили. Порушили «табу», неписану заборону. І за відмовою підуть санкції — вас покарають. Може, стратять. Може, засудять на вигнання, що теж означало вірну смерть.

Психопату чомусь страшно відмовляти…

Або другий варіант — відмовляють тому, хто нічого не означає. Чий статус в племені нікчемний. І теж нічого доброго не передбачається. Або виженуть, або перетворять на раба. Відмова — небезпечний сигнал і різке зниження статусу, — так підсвідомість реагує на відмову.

Це давня система. І розумна нормальна людина бере з відмови новий досвід. Стає на місце того, хто їй відмовив, і розуміє його мотиви. Згодом відмова робить нас сильнішими, розумнішими; ми навіть вдячні буваємо тим, хто нам відмовив. А якщо відмовили несправедливо, вчимося боротися за свої права. І досягати бажаного іншим способом. Якщо тут шлагбаум, підемо іншим шляхом! Нема чого розраховувати на інших.

Ось так реагує нормальна людина. Спочатку неприємно, а потім знаходимо нові шляхи отримання бажаного.

Щоб зрозуміти, що людина ненормальна, треба їй лише відмовити в певній дрібниці. І ось це почуття — нам чомусь страшнувато відмовляти — вказує на те, що перед нами псих.

Ломброзо в XIX столітті працював судовим лікарем і вивчав психологію злочинців. Його ось що вразило: вони дуже особливо реагували на відмову.

Один дідусь відмовився пригостити одну жіночку вишнями зі свого кошика. Ну, а й справді, — він цієї панянки в очі не бачив. Або вона почала вимагати й вже хапала ягідки з кошичка. Або вони були дбайливо розкладені й прикриті серветочкою, — старенький їх онукові ніс. Та й дивно якось пригощати незнайому пані на вулиці ягодами зі свого кошика, чи не так? Отож ця жіночка вистежила дідка і підпалила його дім. Відімстила за відмову.

Або служниці відмовили в місці роботи. Попередили про звільнення. Неприємна ситуація, звісно. Звільнення — це хворобливий момент. Ця служниця отруїла всю сім’ю. Відмовили — то от на горіхи вам!

Або чоловік відмовився продовжувати стосунки з дівчиною, а вона його спробувала облити кислотою. Не прийняла відмови!

Ось цим і відрізняються психи. Вони здаються нормальними та навіть милими, поки не отримають відмови. Або не запідозрять, що їм відмовлять.

Чоловік написав дівчині повідомлення з освідченням у коханні — зробив пропозицію. Дівчині він дуже подобався! Вона прочитала повідомлення, але не відповіла негайно. Почала телефонувати мамі, подругам, кружляти в танці по кімнаті, в дзеркало себе розглядати… Ну, знаєте, як дівчата іноді поводяться. А шанувальник розсердився, що відповіді немає. Запідозрив відмову. І написав ще кілька повідомлень з погрозами та образами. Які дівчина пізніше прочитала і жахнулася. Доля врятувала її від союзу з психом.

Тому іноді відмовити або зробити паузу можна і треба. Особливо якщо є підозри й сумніви; якщо мова йде не про порятунок життя, а про якусь повсякденну справу, якщо у вас насправді немає можливості допомогти або погодитися на пропозицію. І ось тоді можна зрозуміти, як насправді до вас ставиться людина. І яка вона, ця людина: нормальна чи не дуже…

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker