Сільський священник навчив мене робити три речі щодня, коли я виходжу з дому

Шкода, сьогодні такого ніхто не робить.

Жив на світі старець, у нього було багато дітей і онуків. Він мав багатий життєвий досвід і велику мудрість.

Старий повчав своїх онуків, напоумляв їх, розповідав їм про своє життя та уроки, які воно йому дало. Якось старший онук запитав діда:

– Як Ви змогли зберегти таке самовладання і спокій? Ви ж стільки всього пережили!

– Дорогі мої, я завжди намагався оберігати своє серце від спокуси. Коли я був молодий, старий священник навчив мене робити три речі. Щодня, виходячи з дому, я робив ось що:

… по-перше, я підіймав очі до небес — щоб пам’ятати: там мій Батько Небесний, Він спостерігає за мною, захищає і скеровує мене…

… по-друге, я опускав погляд до землі — у цей момент я усвідомлював, як мало місця треба для моєї могили…


… по-третє, я звертав свій погляд на хворих, кривих, сліпих, глухих, убогих, голодних, безхатьків і наповнювався вдячністю за те, що маю.


Ось так, діти мої, мені вдалося витримати усі тягарі та поневіряння, залишитися щасливим і безтурботним. Я прожив з Богом у мирі та радості, чого й вам усім бажаю.

Історія старця дуже повчальна! Багатьом людям варто було б дослухатися до порад мудрого священника.