Як життя жартує з людьми, які носять окуляри або лінзи — 20+ кумедних випадків

Якщо ви не носите лінз чи окулярів, то не зрозумієте, чому декотрим людям важко пити гарячий чай, заходити в будинок з холоду, відчинити духовку при приготуванні їжі, спробувати поголитися після душу й таке інше. Тому й важко, бо ви окулярів не маєте, а вони мають.

Тутка любить розповідати про людей, які всі ситуації сприймають з гумором, навіть якщо їм при цьому незручно й некомфортно. Читайте, які смішні історії ми для вас вибрали.

• Найприємніше чистити окуляри після місяця використання. Мовби переходиш із розширення 144р на 4K HD.
• Часто знімаю окуляри, коли хочу не звертати уваги на довколишні речі. Наприклад, ми з дружиною сидимо в переповненому ресторані, і лиш я знімаю окуляри, то ми залишаємося наодинці. Тільки ми удвох. Звісно, шум залишається, та й він стає розмитим. Я знімаю окуляри та “вимикаю” світ.
• В нашому колективі була одна дівчинка. Зір у неї був препоганий, а окулярів вона не носила, бо то було для неї некрасиво. Якось йду по коридору, а назустріч мені йде та сама дівчинка.
  – Привіт! Ти чого не вітаєшся?! – вона справді раділа від нашої зустрічі. А я здивовано відповів:
  – Чому не вітаюся? Привіт!
  Вона впритул підходить до мене, примружується, допомагає собі пальцями й так само дзвінко видає:
  – А, це не ти!
  І йде собі.
  Добре, що хоч привіт не забрала.
• Вперше одягнув окуляри, це сталося влітку. За декілька метрів від себе побачив дерево, кожен листочок окремо – такі всі чудні, з вирізьбленими боками. А далі автівку побачив – і, о, диво, зміг чітко прочитати номерний знак. Потім одягнув окуляри, коли сидів з дівчиною в кафе, розгледів у неї зморшку і сказав їй про це. Далі мої окуляри полетіли на підлогу з криком: «Більше ніколи їх не одягай, коли йдеш до мене на зустріч».

Хтось колись має придумати окуляри з двірниками, як в автомобілі

• Стою на зупинці, чекаю автобуса. Поруч зі мною стоїть якийсь чоловік. Краєм ока я помічаю, що в нього щось впало на сніг. Він цього не побачив, а тут ще й під’їхав автобус. Як добра, але підсліпувата душа, лечу до того, що впало, підіймаю, заходжу в автобус і віддаю тій людині. Кажу, ось, у вас впало. Так і їдемо втрьох: я, чолов’яга та його недопалок.
• Короткозорість – якщо 15 хвилин відтираєш шваброю пляму від велосипедної педалі.
• Я колись пів години шукав окуляри, які висіли в мене на носі. Мене зрозуміють лиш ті, хто носить окуляри. Я завмираю щоразу, коли чую, як тріскається скло, і одразу рукою тягнуся до своїх скелець. Якщо на склі буде порошинка – то мулятиме, як їжа між зубами. Тривога переслідуватиме вас, поки ви її не заберете. Клас, тепер на склі відбиток пальця.
• Проходячи через темну вітальню, зігнувся погладити одну з наших кішок. А погладив гаманець дружини.

• Колись ми з дружиною відпочивали в Празі. Повернулись до готелю після чудової прогулянки та спілкування з приємними місцевими жителями. З чудовим настроєм підходжу до вікна номера, і бачу, як у сусідньому вікні мені привітно махає чоловік. Я помахав йому у відповідь. Він зачекав і помахав мені знову. Він мені, я йому.
  Дружина, зацікавившись моїм новим знайомим, підійшла, поглянула у вікно, і сказала: «Відчепись від чоловіка, він миє вікно». А я так втішився.
• Справжній жах – переглядати 3D-фільм у кінотеатрі. Твої друзі насолоджуються переглядом, а ти заледве натягуєш 3D-окуляри поверх твоїх власних і весь сеанс в тебе проходить, мов через запітніле скло.
• Як можна знайти окуляри без моїх окулярів? Будь ласка, люди, вигадайте застосунок для окулярів, щоб я міг телефонувати прямо на них, коли я не можу їх знайти.
• Йшов один чолов’яга з протягнутою рукою, і я потиснув йому руку. Але потім я зрозумів, що він ішов до чоловіка, який стояв поруч зі мною.

• На виході з автобуса або з метро, ми почуваємось сліпими, бо окуляри повністю пітніють. Так само і зараз – пишу ці слова і п’ю чай, а окуляри запітніли.
  Вибіг на прогулянку без контактних лінз й попереду себе побачив бігуна з протезом замість ноги. Захоплено вигукнув: “Хлопче, ти молодець! Я захоплений!” Він оглянувся й ошелешено глянув на мене. Я підбіг до нього й побачив, що він біжить в чорній компресійній гетрі до коліна.
• Посеред ночі вирішив випити кави. В улюблене горнятко насипав цукру, додав ложку розчинної кави у гранулах. Залив кип’ятком… Помилувався гречкою, яка плавала на поверхні води…
• Вся родина наша зібралася на свята в дідуся з бабусею. Перед десертом бабуся принесла заварений цикорій. Всі надпили, і замовкли, сидять червоні, як раки. Бабуся прибігла з кухні, і почала вибачатися, що недобачила, і замість кореня цикорію заварила червоний перець. Всі сміялись, аж лускали.
• Коротко про мій зір: іду дорогою, бачу п’яний іде, хитає його, мов стару тополю з боку в бік. Підходжу ближче – а то дівчинка на роликах катається.
• В мене поганий зір, і коли я намагаюся розгледіти обличчя людини, яка іде мені назустріч, можна подумати, що я її зневажаю…

• Якось іду вулицею й бачу дуже рівний асфальт. А то, виявляється, була калюжа…
• Хотів покататися на американських гірках, придбав квиток у перший ряд і дуже хвилювався. Перед початком мене попросили віддати окуляри: це було небезпечно, вони могли впасти й розбитися. Отак зник увесь екстрим від катання на гірках, бо я бачив лиш кольорові плями.
• При поцілунку мої окуляри стукаються об ніс моєї дівчини, знімаю їх – її не бачу. Якось незручно.
• Я постійно ношу лінзи або окуляри, та позавчора ввечері вийшов в магазин без них – лінувався їх одягати. Вже там побачив дівчину з дуже красивими формами, і захотів познайомитися. А підійшов ближче, то жахнувся від її страшного обличчя. Та відступу назад не було, та й вона дивилася мені прямо у вічі. Я не знав, як викрутитися, і ляпнув те, що перше спало мені на думку: “Чи вірите ви в Бога?” Вона розвернулася і пішла.
• Поганий зір – це ти підходиш до чоловіка й запитуєш, як пройти до кінозалу, але аж через дві хвилини розумієш, що розмовляєш із паперовим ді Капріо. У всіх на очах.

Бонус: Іноді курйози застають й тих людей, хто бачить добре…

• У 20-річному віці прийшов у гості до дівчинки, хотіли попити кави-чаю. На кухні світла не вмикали, вона зробила мені кави. Після першого ковтка я ледь не вмер: майбутня дружина переплутала банки в напівтемряві та замість кави заварила мені чорний мелений перець.

А ви носите окуляри? А ваші рідні чи друзі? З вами траплялися смішні ситуації? Поділіться ними з нами й іншими читачами.