in , , ,

13 моментів, коли батьки шкодять своїм дітям та навіть про це не здогадуються

В наш час озвучують дуже багато рекомендацій із виховання дітей, але часом вони дуже суперечливі. Попри те, медики та психологи продовжують дослідження, аналізують результати та пишуть нові рекомендації. Можливо, на перший погляд вони здадуться дивними, та якщо розглянути всі деталі, що ж – вони досить корисні.

Тутка переглянув наукові праці із дитячого здоров’я та склав список шкідливих дій для дитини, посилаючись на експертів. А наприкінці статті читайте рекомендації для всіх бабусь, як їм почати менше хвилюватися за онуків.

1. Загойдуємо дитину на руках

Хто з батьків не стикався з ситуацією: дитина без заколисування не засинала. Час минає, батьки вже виснажені, а дитина не спить.

Педіатри наголошують, що таких ситуацій можна уникнути, якщо привчати дитину до режиму від народження, намагатися вчасно змінювати підгузок, годувати дитину, не одягати її в незручний одяг та інше. Якщо ж загойдувати все ж треба, постарайтеся заколисувати дитину плавними рухами, і не надто довго.

2. Надто рано привчаємо малюка до горщика

Питання це справді суперечливе. Найважливіше – просимо не слухати порад людей, які не є компетентними в цьому питанні. Не варто сподіватися, що 1-річна чи 1,5-річна дитина одразу привчиться ходити на горщик сама: в такому віці малюки не можуть чітко розпізнавати сигнали свого організму.

Дитячий уролог Стефан Годжс стверджує: «Рано чи пізно дитина навчиться розуміти позиви свого тіла. І саме тоді піде на горщик. Кишківник потребує 3-4 роки для нормального становлення, а вільне сечовиділення – наприклад, у підгузок, саме цьому і сприяє».

3. Годуємо ложкою

Емі Браун, доцент кафедри охорони здоров’я дітей в університеті Суонсі, каже, що не варто силувати дітей їсти самотужки, поки вони самі не візьмуть до рук ложку.

«Діти, котрих годували ложкою довше, ніж звично, найімовірніше страждатимуть від проблем із зайвою вагою в майбутньому. Чому? Коли ми годуємо їх, то не можемо достеменно сказати, коли малюк наївся. Тому й перегодовуємо».

Наука довела, що діти, які їдять самотужки, виробляють свій спокійний ритм їжі, і це сприяє розвитку шанобливого ставлення до самого процесу споживання продуктів.

4. Лоскочемо малюка

Багато разів бувало таке, що ми, дорослі, хотіли, щоб малюк сміявся, і починали його лоскотати. Однак дослідники з каліфорнійського університету вже давно з’ясували, що лоскотання не створює того ж ефекту радощів, який ми відчуваємо після смішного жарту. Воно – лиш ілюзія веселого сміху.

І так дітки сміються мовби проти своєї волі, піддаючись рефлексу. Як і дорослі, коли їх полоскотати.

5. Закутуємо дитину, якщо її ручки чи ніжки холодні

Якщо ручки-ніжки малюка чи кінчик його носа холодні, йому не обов’язково холодно: у дітей інша циркуляція крові в організмі, тому ці частини тіла можуть бути холодними. Оптимальна температура приміщення, в якому перебуває дитина – від 20 до 24 градусів. За такого температурного режиму дитинку не варто одягати в шапочки, шкарпетки чи рукавички: шкіра мусить дихати та контактувати із повітрям.

До слова, дітей легше перенагріти, ніж дати їм змерзнути. Найперші ознаки надмірного перегрівання крихітки: волога шкіра шиї, почервоніння шкірного покриву. Якщо ж шкіра маляти постійно має рожевуватий чи червоний відтінки, — дитині гаряче, і варто зняти з неї речі.

6. Змушуємо дітей доїдати порцію їжі до кінця

Багато бабусь (як і матусь) засмучуються, коли діти не доїдають їжу до кінця. Вони переконують дітей, сварять та залякують їх. Так, тарілка стає порожньою, та радіють в цій ситуації лиш дорослі.

Не всім відомо, що така поведінка сприяє розвитку негативного ставлення до їжі. Діти не вчаться розуміти свій організм, зате навчаються переїдати.

Ба більше – навіщо давати дитині їсти великі порції одразу, і цим самим перевантажувати її травну систему. Досить однієї страви та однієї порції напою.

7. Ховаємо від дітей дзеркало, бо віримо в народні забобони

Звичне повір’я забороняє батькам показувати дітей у дзеркалі, бо вони «можуть так захворіти». Науковці та педіатри з усього світу дуже засуджують таке переконання. Доктор С’юзі Грін, засновниця Інституту позитивної терапії, радить батькам гратися з дітьми саме за допомогою дзеркала. Таким чином в дитини розвивається самоідентифікація, що не притаманне тваринному світу.

Діти різного віку по-різному реагують на своє віддзеркалення, та для кожної з них це завжди захопливо.

8. Вмикаємо нічник, коли дитина заснула

Залишати навіть найбільш тьмяне світло у дитячій спальні не зовсім корисно для її здоров’я. Гормон росту, який виробляється під час сну, найкраще продукується організмом у повній темряві. Чому ж ми так часто вмикаємо нічник? Причин багато, та здебільшого батьки роблять це для своєї зручності – так легше змінити підгузок. А ще деякі батьки дуже бояться темряви самі, тому й залишають освітлення біля дитини, щоб і вона не почала боятися. На жаль, в цьому нічник не зарадить.

Трейсі Бедрозіан, невролог з університету Огайо, радить замінити світло від лампи іншим типом освітлення. Експерименти довели, що зелене освітлення відтерміновує біологічний годинник на 90 хвилин, а блакитне – на 180, тож нам важко добре виспатися. Червоні та помаранчеві кольори освітлення не затримують виробництва мелатоніну так, як зелене, біле та блакитне, і не порушують серцевих ритмів.

9. Уберігаємо дітей від алергенів

Шведські експерти визначили, що якщо батьки хочуть уберегти дітей від можливих алергій на певні продукти, малим треба не обмежувати доступ саме до цих потенційно небезпечних на алергії продуктів.
Горан Веннергрен, професор педіатрії із Гетеборгу, наголошує: «Не варто боятися давати дітям таку їжу ще з раннього віку, це навіть корисно для їх здоров’я. Імунна система вчиться правильно на них реагувати. Візьмемо до прикладу рибу. Радимо давати дітям рибне філе з 4-місячного віку».

Таку думку лікаря підтвердили британські та ізраїльські вчені. Батьки з єврейської спільноти в Лондоні не давали дітям арахісу, а діти в Ізраїлі їли його з 1-річного віку. Результати не брешуть: діти з Ізраїлю були менш схильні до алергії, ніж дітки з Лондона.

10. Залишаємо іграшки у дитячому ліжечку

Деяким батькам важко зрозуміти, що для здорового сну діткам потрібен лише якісний матрац, покривало та ковдра, якщо вони змерзнуть. Можна і подушку покласти (маленьку і плоску). Та навіть вчені стверджують, що дітям до певного віку подушка не потрібна.

А ще дітям не потрібні додаткові прикраси в ліжечко, м’які чи будь-які інші іграшки можуть створити біду: розбудити малюка чи впасти йому на обличчя, коли дитинка буде крутитися в колисці.

11. Створюємо стерильне середовище для дитини

Ми десь робимося схиблені на чистоті. Та наукові праці з усіх куточків світу доводять, що надмірна чистота довкілля теж шкідлива для розвитку дитини. Стерильний простір сповільнює формування сильного імунітету, провокує розгортання алергічних реакцій – астми, риніту й атопічного дерматиту.

Найбільшої помилки припускаються батьки, які дуже часто прибирають у квартирі чи в будинку й забороняють дітям гратися з тваринами. Чим вільніше дитина взаємодіє із потенційними алергенами, тим швидше його захисна система звикне до його присутності.

12. Дозволяємо дітям ходити по твердих поверхнях босоніж

В середньому діти починають ходити в 1-річному віці. При цьому одні батьки чимдуж біжать до магазину за зручним взуттям, а інші дозволяють дитині ходити босоніж. Вчені ще не до кінця визначили, який із варіантів найкращий, та всі вони сходяться на думці, що не всі поверхні однаково корисні.

Чудово, якщо в дитини буде можливість ходити без взуття по піску, траві чи гладких камінцях. Такого не скажемо про чисту плитку вдома: м’язам ніг важко розвиватися та уся вага падає на сухожилля. Склепіння ноги в такому випадку може неправильно сформуватися.

13. Змушуємо дітей ділитися

У 2-річному віці діти сприймають себе вже за повноцінних особистостей, котрі всі речі мають за свою приватну власність. Тому кожна людина, яка намагається забрати щось від дитини, кваліфікується нею як загарбник. На жаль, дуже мало батьків це розуміє, вони здебільшого хочуть, щоб їх дитину не вважали скупою. І тому змушують своїх чад ділитися.

А психологи вважають, що саме так ми виховуємо собі «зручних» дітей. Вони не здатні чути своїх бажань та думок, діють всупереч своїм відчуттям. І так виростають чоловіками та жінками, які скажуть «ні», навіть якщо йдеться про їх найкращі інтереси.

На вашу думку, чи корисні ці поради? Чи батьки – це найкращі порадники для своїх чад? Цікаві ваші думки в коментарях.

Всі ілюстрації та фото з відкритих інтернет джерел

Сподобалось?

18 батьків, чиє неймовірне почуття гумору достойне найвищих нагород

Згубні півпорції: чому вони можуть отруїти життя?