13 розваг з нашого дитинства, дізнавшись про які сучасні діти лише здивовано підіймуть брови

1 397

Діти здебільшого скептично ставляться до того, що їхні батьки колись теж були маленькими. А думку про те, що розважатися вони вміли не гірше, ніж нинішня молодь, діти взагалі не можуть зрозуміти. Проте всі, хто ріс у 90-х, пам’ятають, що нудно їм точно не було.

Ми в Тутка чудово знаємо, що дитинство без гаджетів та онлайн-ігор може бути анітрохи не менш повноцінним та веселим. І в нашій статті ми зібрали розваги, які навряд чи зрозуміють сучасні діти, а ось минуле покоління від спогадів про них витре ностальгічну сльозу.

1. Збирали фантики з жуйки та пишалися колекціями

Пам’ятаю, як мама прибирала та викинула мішок фантиків, бо подумала, що це сміття. Згадую, як йшов у магазин по хліб і знайшов на краю тротуару штук зо 70 фантиків, згорнутих у рулончик і стягнутих гумкою. Немов пачка грошей.
Коли ти програєш 50 фантиків, а потім з одного разу виграєш 200 — це незабутньо! Техніка удару по папірцю з підкручуванням прирівнювалася до рівня олімпійських чемпіонів.

2. Обов’язково заповнювали анкети у зошитах задовго до створення соцмереж

Нині розбирала завали у шафах. Перебирала дитячі книжки, розмальовки, знайшла купу дівчачих щоденників з анкетами та секретиками… Усі анкети чисті, бо я не мала друзів.
Найцікавіші питання — «Кого ти любиш?» і «Хто тобі подобається?» Так чекаєш на цю анкету, коли заповнює хлопчик, який тобі небайдужий.
Дала дівчинці-сусідці по дачі таку анкету. Вона її заповнила, а заразом червоною ручкою виправила всі помилки у хлопців, які писали до неї, і мої. Стало прикро…

3. Робили «секретики» в землі. Скарбами служили фантики, квіти та інші дрібниці

Фантики або квіточки гарно розкладали в невелику ямку в землі та накривали скельцем, найчастіше від розбитих пляшок. Не знаю чому, але нам було весело.
Моя подружка принесла для “секретику” пару золотих сережок – великих, із зеленими камінчиками. Ми всі налякалися, але вона сказала, що сережки прапрабабусі, мамі такого старого не треба. Ну, як не треба – то не треба.
А якщо про твій «секретик» подруга розповіла іншим людям, це вважалося страшною зрадою, всіма засуджувалося і з нею не спілкувалися. Як на хом’яках діти пізнавали, що таке смерть, так і на «секретиках» — що таке зрада.

4. На уроках робили літачок з ручки та лінійки

Найкращий літак мого дитинства. Усі хлопчаки робили такі під час нудних уроків, та іноді прищіпка від ковпачка ламалася.

5. Цей вид розваги досі викликає купу запитань

Я ще «крабик» або шпильки на пальцях носила постійно, не знаю чому.

6. Розмальовували гумки (особливо перепадало слону) або протикали їх стрижнем

А ще подобалося відчуття, коли олівець у гумці тоне, як ніж у маслі. Іноді встромляла по 3 або 4 олівці в одну гумку.
А як же спроба порвати синьо-червону гумку рівно в місці з’єднання?

7. Малювали візерунки-кіски в зошитах у клітинку

На уроках математики я креслив це у зошиті. Усі краї аркуша були змальовані.
У школі половина класу навчилася ці штуки малювати, а я не змогла. Життя несправедливе.

8. Розглядали килим перед сном або відривали шматочки шпалер від стіни

Я й досі розглядаю килим перед сном. І дійшла до висновку, що він чарівний: хвилин зо 5 бездумно дивишся на візерунки – а далі засинаєш мертвим сном.
Згадалися дитинство і килим бабусин на стіні. Колись було модно їх вішати на стіну. Лежиш собі, відпочиваєш. Інтернету не було, рідкісні мультики на ТБ, книга прочитана, а килим – простір для фантазії: уявляй усе, що завгодно.

9. Навіть під час їжі без проблем знаходили собі розвагу, наприклад таку

Макарони й донині нанизую так, без допомоги другої руки. Мені 45 рочків.

10. У дитинстві до чаю завжди були бублики. Ми розважалися ними як могли

Я так робив. Поки рука не виросла й вони не перестали налазити на пальці.
Наділа на безіменний палець бублик — ТЕПЕР Я ЗАМІЖНЯ!
На великий палець налазило лише три бублики. На решту – по 5. І ще, по секрету: стискайте їх рукою, тренуйте м’язи!

11. Робили собі манікюр із пелюсток

Спогади дитинства завжди радісні та приємні. Пам’ятаєте, були такі квіти, від яких ми обривали пелюстки та наклеювали собі на нігті як манікюр?
Я їх на слину ліпила та ходила така крута.

12. На відміну від сучасних дітей, ми точно знали, що таке фішки. І навіть збирали ці фішки

Нещодавно на лоджії знайшов пакет із бітами та кепсами… Ледь не розплакався. А діти ніколи не зрозуміють, що то за скарб.
Пригадую, коли був маленьким, мені якийсь товариш подарував кілька фішок. До кінця літа я мав повний пакет. Я гадки не мав, що їх десь ще й купити можна. Усі мої фішки були трофейними.
Це була справжня валюта мого дитинства. Фішок було понад 1000 і бітів різних близько сотні. На що я їх лише не обмінював. Пам’ятаю, за 350 фішок і кілька бітів мені перепали неймовірні на той час годинники Casio з підсвічуванням і цієї ж фірми калькулятор, якому були не потрібні батарейки, він умів рахувати синуси, косинуси та розв’язувати приклади з різними діями та дужками. Я тоді вважав, що крутіших девайсів бути просто не може.

Дитячі розваги постійно змінюються, і батькам непросто встежити, що важливо їхнім дітям. Якщо 20 років тому дитину можна було здивувати кіндер-сюрпризом, то зараз доводиться розбиратися в моделях телефонів, приставок. Втім, щодо розваг до нашого покоління сучасним діткам далеко. Розкажіть у коментарях, а як ви розважалися у дитинстві?