20 віртуозних обманів від батьків, які діти розпізнали, тільки коли виросли

Кожен з батьків хоче своїм дітям найкращого: і навчити, і пояснити, і людиною виховати. Але це ж так важко, малі часто не слухаються, і тоді приходиться вигадувати та придумувати різні хитрощі, щоб дитина починала вас адекватно сприймати.

Тутка погодиться: брехати — негоже, обманювати теж, та подекуди батьківські хитрощі можуть пригодитися як для великих, так і для малих дітей. Наші історії сьогодні вам це доведуть.

Цікаве
Loading...

***

***

В дитинстві мама вирішила купити мені білого хом’ячка. Якось ми приходимо додому з садочка, а замість мого білосніжного пухнастика сидить сірий хом’як. Мама швидко зметикувала: ці тваринки, як зайчики, змінюють шубку. Я довго вірила в цю казочку, а мама потім зізналася, що перший вихованець здох, а вона не знайшла такого самого і принесла додому сірого. © jesusyoung / pikabu

***

Тато не хотів читати мені книжок і брехав, що не вміє читати. Я до 9 років у це вірила, а потім застала його за читанням газети. Він знову виграв — сказав, що вміє читати лише газети. І я знову дала себе обвести навколо пальця… вірила аж до 11-12 років. © hatikodesu / pikabu

***

Найстрашніший обман: «От виростеш, будеш працювати, вийдеш заміж і будеш робити все, що захочеш». © Scoropeya / pikabu

***

А мені в дитинстві казали, що хоч свято Миколая і 19 грудня, але подарунки святий приносить лиш через 2 дні. Відгадайте, коли у мене день народження. © Poluchko / pikabu

***

Дід називав гороховий суп «музичним». Аж до вечора не розумів чому. © KostenWin / pikabu

***

***

Мені бабуся казала, що якщо не буду прибирати у квартирі та мити посуд, то мене ніхто заміж не візьме. Хоча, може, це і не брехня… © Hulia_Hulia / twitter

***

Мені теж так казали, і я не розуміла, навіщо взагалі цей «заміж», якщо там треба постійно іншим прислуговувати. © InPearly / twitter

***

Я не хотів їсти кашу, а бабуся сказала, що якщо з’їм, то ми полетимо, як пташки. Я радо її з’їв і запитав, коли ми полетимо. У відповідь бабуся розвела руки в боки й зі словами «Вжу-у-ух, полетіли!» почала бігати по кімнаті. Я ревів цілу годину. © alekskakaleks / twitter

***

Мені тато на кожен день народження дарував круті подарунки: спочатку магнітофон, потім відеодвійку, музичний центр, касетний плеєр. Так ось, дарували мені, але користувалися цим всі, і стояло все у вітальні. Я був переконаний, що це моє, просто я добрий і ділюся. © todeo69 / twitter

***

У дитинстві у мене був папуга Хвилястик. Поки я була у бабусі, він захворів і здох, а батьки ще пів року казали, що папужка в лікарні, просто йому не все пір’я обстежили. Коли я не витримала і запитала, як так довго можна оглядати пір’я, мама сказала: «Холера, Хвилястик здох!» © cerrie_br / twitter

***

***

У дитинстві запитав у бабусі, звідки беруться медузи. Вона сказала, що їх на іншому березі турки з киселю ліплять і в море випускають. Довго вірив у це. © Anthony_dp / twitter

***

Я до 12 років не їла снікерсів, чупа-чупсів та інших смаколиків, тому що у мене «алергія на хімію» © _mudzhiry_ / twitter

***

Мені ніколи не заводили тваринок: казали, що у тата алергія на шерсть. Коли поїхала від батьків, завела собі кота. Батьки приїхали погостювати, і тато увесь день з ним бавився. Я запитала: «А як твоя алергія?» — а він: «Яка алергія?» І одразу зрозумів, що проговорився. © TannyApril / twitter

***

***

Коли мені було 5 років, мій тато сказав, що всередині пам’ятників стоять люди та що це така їх робота. А ввечері вони виходять з пам’ятників та їдуть додому. Я свято в це вірила. Кінець вистави. © v_eblomova / twitter

***

У тата був друг, у якого не було фаланги великого пальця. Я, 5-річна дівчинка, запитала у мами, чому у того дядечка немає пальця, а вона відповіла, що дядько, як і я, в дитинстві смоктав палець. Ось той і закінчився, як «чупа-чупс». © amyfallsnomore / twitter

***

Пригадуєте свої історії з дитинства? А своїх дітей теж любите дурити? Розкажіть і нам, що цікавенького вигадуєте?

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close