Ох, ці дітки — від їх слів ми, дорослі, ціпеніємо

Сайт «Говорять діти» не втомлюється тішити нас крутими дитячими висловами та просто прикладами нестандартного погляду на навколишній світ. Ми переглянули найяскравіші й найсвіжіші вислови — сподіваємося, в нашій статті ви обов’язково знайдете щось своє, що точно подарує вам заряд бадьорості й гарного настрою, ну а когось наштовхне на філософські думки.

Ми в Тутка знаємо, що й у вас цілком могла “завалятися” не одна смішна дитяча історія, тож розкажіть їх нам.

Цікаве
Loading...

***

Денис (4 роки) входить до кабінету логопеда і бачить багато дрібних іграшок. Його перша реакція:
– Нічого собі ви кіндерів наїли! © MamaPapa

***

У магазині «чоловік» (6 років) бере участь в придбанні всього необхідного для 1-го класу. Показуючи на глобус, каже:
– І опудало Землі теж купімо! © Таша Ци

***

Дочка (7 років):
– Мамо, хочеш, я вгадаю твою думку?
– Звичайно!
– Ти хочеш кави!!!
– Точно. А як ти вгадала?
– А в тебе тільки 2 думки: або кави випити, або поспати. Я, може, і наступного разу вгадаю… © Oxanka

***

Діти прийшли зі школи щасливі й сказали:
– З понеділка починається свято святого Карантину. © uzoroch

***

Пишемо з дочкою (5 років) лист Святому Миколаю. Замовляє Сплячу Красуню з замком, конем і каретою. Десь, напевно, бачила набір, тепер треба шукати. Поруч на дивані ліниво розлігся її 16-річний братик. Звертаюся до нього:
– Ти що будеш замовляти Святому? – сміюся.
– Ну от від сплячої красуні і я б не відмовився, можна з каретою і замком. Коня, мабуть, не треба… © Egora

***

Син мого знайомого сидить з зав’язаними очима. Батьки дають йому в руки різні предмети, а він вгадує.
– Олівець.
– Правильно.
– М’яч.
– Правильно.
– Машинка.
– Правильно.
Потім тато засунув йому в руки шкарпетку, син довго думав потім каже:
– Шкарпетка.
Ще трохи поміркувавши, понюхав і сказав:
– Татова. © pilot7070

***

– Даниле, ти вже 15 хвилин в туалеті! Коли ти вийдеш нарешті? Мені теж туди треба!
– Ой, а я й забув, що не просто так тут сиджу!.. © Відчайдушні домогосподарки

***

Оленка снідає. З’їла тільки білок яйця, а жовток не хоче. Бабуся їй каже:
– Оленко, а чому ж ти жовток не їси? Знаєш, ті дівчатка, які в дитинстві жовтки їдять, виростають гарні-гарні, розумні-розумні.
Оленка:
– А чому ти тоді не їла? © мамка

***

Коли син був маленький, під час збирання до дитячого садочку впирався, не хотів одягати теплі штани.
Я:
– Ти що, хочеш маму без онуків залишити? (До того все пояснили, чому одне місце треба «тримати в теплі».)
Він, зітхаючи:
– Ну тільки заради онуків! © Koshleichuk_NP

***

Наталочка (2 роки) під час відсутності дорослих знайшла манікюрні ножиці й вистригла собі ззаду всі завитки. Мама, прийшовши додому, побачила це неподобство.
– Наталю, це що?
– Це чубчик.
– А чому ззаду?
– Щоб ти не помітила. © cheshka

***

Я намагаюся розговорити маленьку Полінку, але вона вперто мовчить. Підходить Віка (3,5 роки):
– Поліночка, атя-тя-тя!
На сестру реакція миттєва:
– Тяяяяя!
Віка:
– Все, мамо, я її налаштувала, можеш з нею розмовляти! © Аня

***

Олеся (5 років):
– Тату, а до того як ти одружився з мамою, хто тобі казав, як водити машину? © mondarinas

***

Дочка була сьогодні в археологічному музеї і бачила там «лицаря в твердій кофтині». © Айка

***

– Таточку, давай я допоможу тобі посуд помити!..
Наївний тато погодився. Заходжу на кухню і бачу картину: чоловік миє посуд, доця сидить у нього на шиї, виспівуючи пісні.
Так, моральна підтримка теж багато означає. © lera_prekrasnaya

Бонус: і таке буває

Вихователька в дитячому садку допомагає хлопчикові взутися. І тут було над чим повозитися: черевики застрягли десь на півдорозі, і ні туди, ні сюди… Коли вона, нарешті, натягнула другий черевик, піт лив градом. Вона готова була ридати, коли це мале сказало:
– А вони не на тій нозі!
Дійсно, правий черевик був на лівій нозі, а лівий – на правій… Зняти черевики було не легше, ніж взути… Вихователька ледве стримувала себе, натягуючи правий черевик, тепер уже на праву ногу. І тут дитина оголошує:
– Це не мої черевики!
Вона з силою прикусила язика, щоб не накричати йому в обличчя: «Чого ж ти раніше мовчав?»
І знову вона пів години мучилася, намагаючись стягнути ці жахливі черевики. Коли це їй все ж вдалося, він сказав:
– Це черевики мого брата. Мама змусила мене носити їх.
Вихователька вже не знала, сміятися їй чи плакати. Зібравши останні сили і терпіння, вона все ж одягнула черевики знову і запитала:
– А де твої рукавиці?
На що хлопчик відповів:
– Я запхав їх у черевики… © mondarinas

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close