Чи справді депресія притаманна сучасному поколінню Z?

Покоління Z – за словами науки, до нього відносяться діти, народжені після 1995 року. Активне, прогресивне, і… залякане? Яке воно? Як зазначила саама представниця цієї нової епохи, “ми постійно боїмося та мучимося від депресії”. Чи насправді це так?

І ми в Тутка зацікавилися новою генерацією молоді та дітей. Розкажемо і вам, чим діляться в соцмережах самі Z-люди.

  • Розпочнемо з найважливішого: людині потрібна людина. Для життя, комунікації, товариства. Від нестачі соціальних контактів, спілкування люди буквально в’януть і гинуть.
  • Не всім пощастило народитися в багатій, заможній родині, де батьки приготували дітям надійний старт у життя. Не всім пощастило розвивати свої навички і таланти на вже готовому ґрунті, і всім це треба розуміти.
  • Молодь сьогодні — найбільш емпатична та співчутлива, якій не байдужі доля “он того друга”. Та вона бажає змінити світ так, зробити його настільки іншим, до якого він сам сьогодні ще не готовий.

  • Сумнозвісна сучасна тенденція нас сьогодні просто вбиває: успішна молодь — чи то співаки, чи інші артисти — заражають нас своєю “бактерією успіху”: “Я зміг і ти зможеш”. Кожна людина і дитина — різна, те, що вдається одній, не під силу іншій. Отак і розвивається комплекс неповноцінності та меншовартості, не можна підводити всіх під одну риску та порівнювати здібності й вміння дітей.
  • Негатив блискавично розлітається мережею Інтернет, доступ до нього став значно легшим.
  • Суспільство не гарантує тобі захисту, ти буквально ідеш і озираєшся позад себе: а чи не причаївся там хтось? Злодій? Кривдник? Увесь світ став суцільною катастрофою.
  • Тому й у наших серцях зроджується страх за своє життя і життя рідних, ми так боїмося їх втратити, та самотужки не можемо нічого змінити.

  • Підлітки розриваються між вибором: яку професію обрати? Яку мову вчити? Яку спеціальність здобувати? Яким буде майбутнє?
  • Наше покоління опинилося на розпутті: популярні колись професії стають непотрібними, а нові ще не набрали обертів та не дають впевненості у майбутньому.
  • Авторитет батьків надзвичайно багато для нас важить. Все, що вони скажуть, таке значуще для нас: розумники ми чи невдахи, це неодмінно відгукнеться в серці.
  • Батьківська агресія невимовно ранить, адже та людина, яка мала б захищати, б’є. Ми дуже віримо батькам, та вони не завжди вірять нам.
  • Ми так віримо блогерам, так стараємося їх наслідувати, і забуваємо, що й вони не показують всієї правди свого життя. Вони не розповідають про всі невдачі та розчарування, страх та тривоги, які трапляються у їх житті. “От вона — молодець, а я хто? Я — ніхто”, – такі думки часто живуть в наших головах.
  • Від нас так багато очікують, на нас покладають так багато сподівань: і рятувати планету від забруднення, і батькам допомагати, і здати ЗНО на 200 балів, і підробляти маємо змогти. Коли все встигнути? Де знайти сил?

Як бачимо, покоління Z постало перед труднощами. Що скажете, як можна йому допомогти? Діліться думками в коментарях.

Facebook Коментарі

Пов'язані статті

Back to top button
Close
Close