in ,

Дорослі “промахи” виховання — вчимося разом, як не треба виховувати своїх дітей

Світ сьогодні — не той, що був 20-30 років тому. Змінюється все: і норми сучасної поведінки, і методи й традиції виховання дітей. Головне не прив’язуватися до пережитків минулого, а бути сприйнятливими до сьогоднішніх суспільних реалій та викликів.

Тутка — за правильне і своєчасне виховання молодшого покоління, і тому поцікавився у користувачів мережі, які реліктові прийоми минулих епох варто виключити з нашого вжитку взагалі. І дочитайте до нашого бонусу — як повага до дитячих цінностей зроджує свої плоди.

  • Діти не мають завжди робити те, що їм кажуть: якщо їм страшно, лячно, незручно виконувати ваше прохання чи прохання інших дорослих, навчіть їх, що вони мають право цього не виконати. І це нормально.
  • Як би важко не було це визнати, але я — за дитячу самостійність. Розповім на прикладі: мама вирішує за дитину, що їй одягнути, з ким дружити та як краще вчинити. Звісно, з висоти батьківського досвіду та позиції дорослого ми, безумовно, маємо рацію. Але так дитина не має права голосу й нічого не може навчитися самотужки. Граблі — найкращі вчителі.
  • Якщо дитина для вас стане підлеглим або рабом, довірливих стосунків ви не збудуєте. Вона почне слухатися вас сама, якщо відчує розуміння, підтримку та повагу.

  • Психологи стверджують, що дитина має доповнити сім’ю, а не стати центром її тяжіння. Саме вона має увійти у життя дорослих батьків, а не стати його наріжним каменем. Дитині важко вести за собою дорослих, все має бути навпаки.
  • Відсутність статевого виховання — дуже суттєвий недолік. Якщо ви не розповісте дитині про секс, вона дізнається про нього з інших джерел інформації, не завжди достовірної та коректної. Така велика кількість підліткових вагітностей свідчить про те, що батьки не розмовляють з дітьми на такі відверті теми. А варто було б. Гм, може й дорослі усього не знають?
  • Не вчіть дітей ігнорувати негативний вплив щодо неї самої. Не можна закривати очі на знущання, сподіваючись, що воно більше ніколи не повториться.
  • Нещодавно в цікавій розмові про виховання мій друг сказав слова, які мене насправді вразили. Він сказав: “Не вимагай від дитини того, чого сам не робиш і не борони робити те, що робиш ти”. Хочеш, щоб діти читали добрі книги — наповни ними бібліотеку і почни читати сам; хочеш, шоб дитина не грала у комп’ютерні ігри та не сиділа в телефоні чи планшеті — сам облиш цю справу. Кинь палити й вживати алкоголь, і діти матимуть чудовий приклад у житті.

  • Розкажіть дітям і про негативні риси людей, як лестощі чи заздрість. Діти мають знати, що не все в житті стається чесно та прозоро.
  • Навчіть дитину того, що помиляються усі, навіть ви та інші дорослі. Так, якщо ми вчинили помилку, нам теж важко визнати її, як і кожній людині. Та малеча має про це знати і розуміти право кожної людини на помилку.
  • Сварите 2-3-річну дитину, яка малює по стінах? А як можна сварити несвідому особу? А, можливо, у цій творчості вона висловлює своє світосприйняття? Поставтеся до дитини, як до дорослої людини, — і тоді вона вас обов’язково почує і зрозуміє.
  • Два найбільш помилкові твердження батьків: «дорослі завжди мають рацію» і «дитина не має права давати запитань». Мені змалку прищеплювали, що слова дорослих — істина, та з плином часу я зрозумів, що дорослий може бути таким самим дурнем, як і дитина. Поважайте старших, але пам’ятайте: вони не завжди мають рацію. Не варто сліпо вірити в їх слова.

  • Якщо хтось із вашої сім’ї вчинив неправильно, сварився з усіма, ображав інших людей, а потім не попросив пробачення і не вирішив виправитися, — дитина має право і на негативні почуття щодо цієї людини. Я проти того, щоб прищеплювати «всесвітню любов».
  • Багато батьків хочуть зробити зі своїх дітей да Вінчі, щоб ті вміли і малювати, і співати, і танцювати, і мови знали, і були геніями в математиці. Звичайно, хтось дійсно талановитий в усьому, але більшості дітей таке навантаження не обіцяє нічого доброго. Тому краще сконцентруватися тільки на тому, що цікаве дитині. Вихід простий: поговоріть з дитиною або пошукайте гарні тести на профорієнтацію.

Бонус: історія про те, що повага до цінностей дитини дає свої плоди

Перші свої гроші я заробив у 12 років — накупив солодощів. Мама сказала, що я дурень і треба було їх відкласти на щось більш суттєве. Працював влітку — заробив на комп’ютер і плеєр. Мама сказала, що розтринькав гроші на дурниці. Потім були придбання авто, квартир, ремонти, нові меблі та інше, і ще інше.

На думку мами, я ні разу не витратив гроші на щось потрібне, а якщо і потрібне, то не таке. Квартира одна — «треба було більше», друга — «треба було в іншому місці». Я не почув жодного схвалення за ціле життя. Дитині своїй дозволяю купувати всілякі дурниці (для мене) і дуже важливі для неї. Хіба можу порадити купити те чи інше. Востаннє син назбирав грошей і захотів витратити їх на “тата”: накупити останньому вудок або нових ігор для приставки. В той момент в оці забриніла сльоза.

А які шаблони виховання ви вважаєте неправильними і чому? Ділимося думками в коментарях.

Сподобалось?

5 вправ для “лежачих” — талія і прес стануть кам’яними

16 нормальних для іспанців звичок та манер поведінки, які світ не сприймає