in , ,

Катастрофічно невдалі побачення: які вони? Користувачі мережі розповіли

Скільки народів — стільки й звичаїв! Не оминули вони й романтичну сферу. Так, фіни на побаченнях скупі на гарні слова та романтику, швидше підуть з коханими в похід; іранські хлопці за три зустрічі мають визначитися, чи будуть одружуватися із дівчиною, а корейці завжди носять сумочку своєї обраниці! Ми ж дещо більш консервативні: романтичні вечеря чи обід, букет квітів і або чудова атмосфера й продовження стосунків, або повне фіаско.

Тутці достеменно відомо, що в кожного з наших читачів були невдалі романтичні зустрічі. Поділимося різними життєвими курйозами, а ви про свої не забудьте розповісти! Хай кожен досвід, навіть негативний, стане корисним.

  • Після першого побачення хлопець запитав, скільки залишати чайових. Я, стиснувши плечима, не встигла нічого відповісти, як він завершив: “Я ніколи їх не даю, перед тобою вирішив повикаблучуватися”.
  • Ще коли я вчилася в коледжі зі мною щодня ходив по дорозі один хлопець. Постійно. Довго ми так разом вбивали відстань і час, потім він почав мене кликати погуляти, а я почала його уникати. І ховатися. Так набридав! Але сталося інше: не мала як оминути “наш” маршрут, а там він стоїть… з тюльпанчиками! Тож він підходить й несміливо протягує: “Це… тобі…”. І тут в голові щось перемкнуло! Я взяла їх, промимрила щось невідомою мовою… Точно дотепер згадує це невдале побачення.
  • Він відвів мене до улюбленого ресторану своєї коханої й цілий вечір плакав за нею.

  • Стандартне побачення: прогулялися, поїли, переглянули фільм. Хлопець проводить додому, компліментами сипле. Я показово впираю руки в боки, театрально стукаю каблучком й виголошую чванливим голосом Оксани:
    – Принесеш мені черевички, які носить цариця, то й вийду за тебе!
    І тут мого кавалера мов підмінили: як почав звинувачувати жінок у меркантильності! Мабуть, з Гоголем не надто подружився!
  • Після знайомства в Інтернеті домовилися зустрітися з дівчиною. За вечерею з’ясувалося, що ми маємо багато спільного: любимо однакову музику, кінематограф, працювали в одному місці. Коли принесли чек, дівчина вибачилася й попрямувала до вбиральні, та, оминувши її, хутко опинилася на вулиці… і пішла собі. Вдома я вирішив зв’язатися з нею, написав їй, та профіль її був видалений. Гадаю, зі мною на побаченні був дуже голодний привид.
  • У літаку познайомився з дівчиною. Минув цілий місяць, і вона мені зателефонувала! Та ще в який момент: коли ми з мамою зустрілися, щоб забігти десь поїсти. Я, призначивши час побачення, хочу якомога швидше спровадити маму, та не так сталося, як гадалося: тут я помічаю ЇЇ! Дівчина пропонує провести час утрьох, десь посидіти, познайомитися. Отак ми і сиділи: дві “подружки”, які три години торохкотіли без упину і один ідіот. Результат зустрічі: пожиттєва френдзона суворого режиму.

  • Найгірше побачення мого життя. Ми з хлопцем пішли до корейського ресторану. Спочатку він образив мене, зробивши зауваження, що в мене “жовті зуби”. Далі, замовивши повно їжі, порадив більше їсти, щоб виросли груди. В нього досить заможні батьки, і юнак нескромно запропонував мені стати його “дівчинкою”, а він буде моїм “папіком”. При тому, що від мене він старший лиш на рік! Ще й подарунки за інтимні зносини запропонував.
  • Приходжу на побачення, а переді мною… людина з минулого. Образ і стиль мого покійного дідуся: капелюх-шапка, пальто й рукавиці. Отетерівши, спостерігаю, як цей хлопець виймає з кишені невеличку скриньку, таку, знаєте, як на хрестини маленьким діткам приносять ложечки. Навіщо мені того, я не спитала, а вартувало було б дізнатися про мотиви такого дивного дару. До дітей з ним у нас так і не дійшло.
  • На зустрічі однокласників моя колишня товаришка запросила прийти до неї додому в гості, випити чаю, згадати минулі часи. Я одразу зрозумів, до чого вона хилить, але погодився. Наступного дня відбрехався і сказав, що не зможу прийти. На моє превелике здивування дівчина не образилася, а сказала: “Може, ти завтра прийдеш?”
    Чоловіче его запротестувало: мусиш піти, он як ти дівчині сподобався! Приходжу до неї, вона мене зустрічає, запрошує до кімнати, а звідти на мене вистрибує якийсь чоловік й з порога:
    – Вітаю, мене звати Артур. Я — представник тієї й тієї компанії. Маємо для вас таку вигідну пропозицію. Ви зможете заробляти вже від сьогодні…
    А що, — збагнув я, нормальна моя однокласниця. Всім треба грошей.
  • На побаченні ласували морозивом: вона обрала м’ятне з шоколадом, а я — фісташкове. Своє я лизнув два рази: вона його в мене забрала, а я доїдав її. Отак з нею потім і одружився.

  • Іноді зовнішність оманлива. Я запросив на побачення одну дуже красиву дівчину, та краса — це все, що в неї було! Ні захоплень, ні мрій, ні інтересів. Ми сиділи в гарному італійському ресторані, і вона просто дивилася, як я їм. А сама замовила яблуко. Після побачення я відвіз її додому і ми з нею більше не бачились.
  • З’ясувалося, що моя обраниця належить до якоїсь секти. Так цікаво було послухати про древніх духів, фази Юпітера та руни, що я вирішив ще кілька разів із нею зустрітися.
  • Колись запізнювалася на побачення, і перед самим кафе вирішила: “Трошки підбіжу, буде швидше”. Результат: спотикнулася на самому порозі, вдарилась головою об двері, і так залітаю в кафе. Втілення шарму! Ви б бачили очі того хлопця, що на мене чекав.
  • На побачення через Інтернет в мене вже була своя стратегія: замовляю щось в кафе, а потім липовий чай — і прощаюся та чемно іду собі своєю дорогою. Одного разу мій кавалер запізнювався на побачення, і, з’явившись, продемонстрував мені вміст свого гаманця, годинник на зап’ястку, озвучив свою посаду та марку автівки. Зневажливо кинувши офіціанту: “Гей, ґарсоне”. Той, знаючи про мої тактичні демарші, підійшов і поцікавився, чи готові ми вже замовляти.
    – Чи не бажаєте липового чаю?
    Я усміхнулася:
    – Так, і рахунок, будь ласка.
  • Зібралися на побачення в кіно. Надворі була зима, ми запізнювалися, а я на височенних підборах. І як посковзнуся по сходах, як впаду на п’яту точку! І сумка зверху припечатала. А самій так смішно! Кавалер мій не розгубився: підійшов, побачив, що я зо сміху вмираю, підняв, привів до ладу й повів у кіно. “Триматиму тебе під руку, бо бачу, ноги тебе не несуть”. Дотепер так тримає. Вже й чоловіком став.

  • На першому побаченні запропонував дівчині піти в кафе. Та погодилася, та спершу вмовила піти з нею в поліклініку за довідкою. “Ми швидко, за 5 хвилин впораємося” – і я 4 години сидів в черзі з бабуськами, поки вона бігала по кабінетах. Так жорстко мною ще ніхто не користувався.
  • Після зустрічі хлопець проводжав мене додому і потягнувся поцілувати. А мені конче закортіло глянути на його вираз обличчя. Розплющую одне око: рот напіврозтулений, очі млосно заплющені.
    На якого біса я ляпнула:
    – Не їж мене, я тобі ще в пригоді стану!?
  • Зустрілися з хлопцем, гарне побачення, прогулюємося. Та через речення проскакують його слова: “от було б у мене авто, ми б покаталися”, “дівчата люблять, як хлопці мають авто, еге ж?”
    Я відповіла:
    – Ну то ж не найважливіше! От ми приїхали на метро, і все добре.
    Та він не зупинявся:
    – Та що те метро? От якби я мав авто, то я таких побачень мав би 10 на тиждень.
    Щось мені перехотілося проводити з ним час! Я вибачилася, попрощалася й поїхала додому. Ввечері написала, що в нас нічого не вийде.
    Отримала відповідь:
    – Скажи чесно — це через те, що в мене немає машини?
  • На першому побаченні дівчина запропонувала підкорити пік Кукамонга. Вже майже на вершині я почув, що позаду падає каміння — вона зірвалася зі схилу й котилася вниз. В результаті вона зламала ногу, і прийшлося скористатися аварійним супутниковим маяком. Фельдшер поцікавився, чи це моя дружина, на що я відповів, що я вперше цю дівчину бачу. З мене сміялися всі: і лікарі, і пілоти.
  • Отож, починається сеанс, ми купили попкорн й сідаємо на свої місця. Через кілька хвилин він шепоче: “Дай попити”? “Можна доторкнутися до твоєї ноги”? Через секунду: “Можна взяти тебе за руку”? “Можна підняти підлокітник”? “Дай попкорну?” “Можна поставити на тебе голову”? Й так увесь сеанс!

  • В маршрутці п’яний хлопець хвалився моєму братові: “Ось, їду до дівчини на побачення. Квітку купив, та оцю дрібницю загубив. То ж нормально і так, еге ж?” Дрібницею був бутон від троянди. Троянда без бутону — ідеально для побачення.
  • На першому й на останньому побаченні хлопець потягнув мене прогулятися по дорозі, яку ремонтували. Шум техніки, розбитий асфальт й крики робітників я ніколи не забуду. А ще й потім той ненормальний потягнув мене за руку через трасу, й приговорював: “Не бійся, нас не зіб’ють, я заговорений. Мені нічого не буде, я вже сто раз перевіряв…”.
  • Найгірше моє побачення: я розплатилася за кіно та вечерю, а він забрав решту в офіціанта й запхав гроші собі до кишені.
  • Моє 16-річчя святкували з хлопцем та його мамою. В зимову пору року швидко стемніло, а до автобусної зупинки треба було ще 20 хвилин йти пішки. А потім ще й їхати через усе місто. Мама повчала хлопця: “В нас такий небезпечний район, ти її до рогу проведи і швидко повертайся додому”. Провів до рогу.
  • Так гарно розгорталося побачення, але раптом хлопець побачив голуба й із криками: “Тварюко, ходи сюди” кинувся за ним. І дим та нитка.

Які курйози ставалися на побаченнях з вами? Хто набереться сміливості це визнати? Сміливців — до коментарів.

Всі ілюстрації та фото з відкритих інтернет джерел

Сподобалось?

Чому потрібно одружуватись з дівчатами із непростим характером: 8 ознак

Батьки в згадали максимально безглузді причини, через які діти заливались слізьми