Я живу в Іспанії 5 років і розповім про справжнє життя іспанців, яке мене не перестає дивувати

Привіт друзі! Мене звати Ліна. Кілька років тому я керувала рекламним відділом немаленького медіахолдингу і дерлася вгору кар’єрними сходами. Але несподівано у віці далеко за 40 опинилася в Іспанії. 5 років тому я просто не поїхала додому і пройшла увесь шлях від незаконного мігранта до отримання посвідки на проживання.

Зараз я живу в місті, яке самі іспанці вважають найкрасивішим в країні. Це не Мадрид і не Барселона, а маленький Сан-Себастьян, в який я шалено закохана.

Цікаве
Loading...

Ми в Тутка розповімо читачам про справжнє життя на моїй новій батьківщині та про звички місцевих жителів-королевичів. А називаю я їх так тому, що ця сонячна країна офіційно іменується Reino de España – Королівство Іспанія.

Іспанок прикрашає все, окрім скромності

Нас з дитинства вчили: «скромнішими треба бути», «скромність прикрашає дівчину». І що в результаті? А іспанкам пояснювали, що вони розумниці й красуні.

Отож будь-яка з них на прохання описати себе згадає про пружні сідниці, про розкішні груди, детально опише своє чудове волосся, зуби та ноги, окремо пробіжиться по пухких губках і виразних оченятах.

Чутки про красу і брутальність місцевих чоловіків злегка перебільшені

Не можу пройти повз і не додати краплю здорової іронії в загальноприйняту думку про іспанських чоловіків. Кажуть, що практично всі вони — пристрасні, мускулисті й страшенно привабливі. Хі-хі. Насправді переважна більшість — лисенькі, приземисті та з животиками.

Місцеві чоловіки — всі мамині синочки й підкаблучники? У цьому є частка правди. Мама тут — всьому голова. Іспанці не ходять в гості до батьків, вони ходять додому до мами. Дуже часто чоловіки живуть з мамою майже до своєї пенсії, тому що рано одружуватися тут не прийнято, а потім може бути вже пізно.

Діти для батьків не тягар

Іспанці хочуть бути гарними чоловіками та дбайливими батьками. Вони сильно прив’язані до власних сімей. Навіть якщо пара розходиться, батьки продовжують піклуватися про дитину і проводити свій вільний час з нею. І не за зобов’язанням суду, а за велінням серця.

Чоловіки часто скаржаться на те, що сеньйори проводять вільний час в барах, а не поряд з сім’єю. Що жінки дбають тільки про себе і замислюються про дитину ближче до 40 років. Часті випадки, коли саме татусі беруть декретну відпустку і всі клопоти, пов’язані з немовлям.

Тут прийнято ситно їсти на ніч

Іспанці майже не обідають: чашка кави, найніжніший багет або круасан — це звичний для більшості початок дня. Опівдні вони трохи перекушують. Після цього між 2 і 4 годиною після полудня настає час ланчу, ну а ввечері, десь з 21:00, починається основна гастрономічна феєрія.

З огляду на такий режим харчування, в країні повинні жити 40 млн товстунів. Але це не так. По-перше, за кожного зручного випадку іспанці танцюють, по-друге, вони із захватом займаються спортом або просто прогулюються вулицею. Ну а по-третє, за столом панує dieta mediterranea («середземноморська дієта»). Тут практично ніколи не їдять гарнірів, за винятком свіжих овочів, і готують їжу тільки на оливковій олії.

Чай вважають за ліки

Якщо ви запросили іспанця в гості, не дивуйтеся, що у відповідь на вашу гостинну пропозицію випити чаю ви почуєте здивовану відмову: «Дякую, не треба, я добре себе почуваю».

Річ у тім, що для іспанців чай — це як для нас компреси, вони п’ють його виключно при фізичному нездужанні або душевних муках. Тож замовивши чай вранці в тихому кафе поза туристичною зоною, ви буквально опинитесь в центрі уваги. Саме з цієї причини в Іспанії майже всюди тільки чай в пакетах, причому середньої якості.

Кілька слів про іспанські зарплати та пенсії

2019 рік потішив королевичів значним збільшенням зарплати, і зараз мінімалка дорівнює € 1 050. Середня зарплата, за яку працюють вчителі, бухгалтери, продавці та офіціанти, складає близько €2 000. Нижче середнього заробляють в сільському господарстві та соціальних службах, а також на будівництві.

Тут не найвища пенсія в порівнянні з іншими країнами Європи (мінімум € 636, максимум € 2 567). Але зате її найкраще індексують. А ще іспанські пенсіонери не уявляють, що можуть стикнутися з самотністю і злиднями. За держпрограмою для них організовують подорожі та екскурсії, надають пільги на квитки та готелі «все включено». Невдоволення викликає лише те, що на Канари потрапити без черги неможливо.

Скільки витрачає на місяць іспанська сім’я

В місяць на сім’ю з 4 осіб (плюс 2 собаки) у нас йде близько € 2 000. Не розкошуємо, але і не відмовляємо собі ні в чому. Ось наша нескладна арифметика:

  • € 250 – соціальна оренда житла плюс комунальні послуги;
  • € 150 – телефонний зв’язок та інтернет;
  • € 400 – косметика, одяг, розваги, відвідини кафе, витрати на собак;
  • € 100 – догляд за собою (стиліст, косметолог);
  • € 600 – їжа (2 рази на тиждень ми ходимо в супермаркет, повністю закуповуємо продукти, щодня купуємо по 2 свіжих багети й різні дрібниці);
  • € 100 – транспорт, включаючи поїздки в усі довколишні міста;
  • € 400 – всілякі незаплановані витрати.

До будь-якого лікаря можна потрапити безкоштовно

85% лікувальних установ Іспанії належать державі, і тільки 15% — приватні клініки. У королівстві цілодобово діють спеціальні відділення — Urgencia (швидка), де завжди поставлять діагноз і нададуть необхідний комплекс медичних послуг.

Звичайно, потрапити до вузьких спеціалістів, оминаючи терапевта в поліклініці, дуже важко. Тут порівнева медицина і фахівці приймають тільки за попереднім записом. Очікування може розтягнутися на кілька тижнів, а то і місяців. Але у вийнятках та ж швидка спрямує вас до потрібного фахівця вже без черги.

Місцеві дівчата не поспішають заміж

Найбільш «зручним» для заміжжя іспанки вважають вік між 32 і 42 роками. Тоді можна і нареченого приглянути, і дитину народити. Причому панянки нерідко віддають перевагу іноземцям.

– А чому іспанські женихи не користуються популярністю? — запитала я свою подругу Ісабель.
– Тому що вони менш серйозні, більш інфантильні, не прагнуть кар’єри та постійних стосунків. Мають багато зобов’язань, яких не хочуть виконувати, — відповіла вона.

Тоді почала я згадувати всіх знайомих іспанок. І справді, переважна більшість живе якраз не з земляками. У пріоритеті женихи з Німеччини, Голландії, Норвегії, Швеції, Швейцарії та Данії. Вважається, що вони дуже серйозні, відповідальні, працьовиті та, звичайно, більш мовчазні. Базікати іспанки й самі люблять.

В Іспанії борються з домашнім насильством

Тут всі жінки знають, що якщо вони страждають від насильства, то повинні зателефонувати за 016. Це номер служби невідкладної допомоги. Щодня вся преса розповідає про захист жінок. В Іспанії діє 106 інквізиційних трибуналів у справах насильства.

Чоловіка відразу забирають на три доби просто за заявою жінки. Заарештовувати та відпускати його можуть хоч 100 разів, а всі судові процеси для потерпілої оплачує держава.

Місцеві жителі вважають за краще подорожувати в межах королівства

Іспанці — патріоти, тому вони краще будуть витрачати чесно зароблені гроші на розвиток туризму у власній країні, ніж вивезуть кровні грошенята кудись за кордон. Більшість з них під час відпустки лише мігрує з регіону до регіону. Жителі островів їдуть вивчати материкову частину, мешканці гір спускаються до моря, а північні жителі гріють животики на узбережжях Коста-дель-Соль чи Коста-Брава.

А ще іспанці — одні з найбільш скупих туристів. За 7-денну відпустку вони витрачають близько € 800. Понад 30% від цієї суми вони залишають в барах, інші 70% розтринькують на житло, транспорт, сувеніри та екскурсії.

Іспанці економлять на всьому, крім… ТV

Середньостатистичний іспанець ніколи не залишить в розетці зарядку від телефону, тому що «електрика капає». Хоча з тутешніми рахунками за комунальні послуги мимоволі почнеш все і звідусіль витягувати. Те ж саме відбувається з водою. Спочатку треба намилитися, а потім увімкнути воду, щоб піну з себе змити.

Але ось телевізор — це святе. На ньому ми не економимо. Жоден поважний іспанець не пропустить випуску новин, футбольного матчу або свіженької порції серіалу. Ну а найбільш скупі йдуть в бар. Дякуючи Богу, телевізори на усю стіну є скрізь, а заодно і поспілкуватися можна.

У будинках і квартирах завжди прохолодно

Опалення тут є (і навіть центральне), але вмикають його дозовано, а на ніч вимикають взагалі. У той час як іспанці скачуть по квартирі в одній футболці, я натягала на себе все, що потрапляє під руки: кілька футболок, пару светрів і плед зверху.

Місцеві жителі ніякої проблеми в цьому не бачать, вони все життя з самого народження так живуть. Більш того, їм це подобається: «Поглянь, аж плюс 18 у квартирі». А на центральне опалення ще й скаржаться: мовляв, спекотно, треба вікна відчиняти, опалюємо вулицю, ніякої економії. Мене ж називають пестункою і весь час пригадують, що я з холодної країни й апріорі не повинна мерзнути.

У будь-якому порожньому будинку швидко з’являються нові мешканці

Ліберальними місцевими законами дозволено використання тимчасово або постійно порожніх земельних ділянок, будівель і квартир. В результаті будь-яке житло може стати притулком для маргіналів. Виселити цих хлопців практично нереально — тільки за рішенням суду і коли їм буде надано інше житло.

Якось я розговорилася з однією іспанською бабусею. Поки вона гостювала у сина, в її квартиру в’їхала багатодітна арабська сім’я. Змінили замки й викинули частину речей господарів на вулицю. Літня сеньйора судиться вже кілька років, але безрезультатно. Суддя вирішила, що «відсутній склад злочину», і відклала слухання справи на невизначений термін.

У барах можна не платити за закуску

Розкриваю секрет головної розваги місцевих жителів. Це тапеарінг, або мистецтво не платити за їжу, а тільки за напої. І ось 3 золотих правила вдалого полювання на тапас — дрібну закуску, що подається в барі до пива або вина.

  1. Вибір закладу. Звертаємо увагу на 3 фактори: кількість місцевих, атмосфера і скатертина. Чим простіший антураж, тим більша порція. Пластикові столи, злегка обшарпані стіни, меню, поспіхом написане крейдою на дошці — нам сюди.
  2. Тапас любить товариство. Найкраще приходити компаніями від 3 до 5 осіб. Тоді можна спробувати все і багато.
  3. Якщо не вистачило однієї порції, а випивати вже не хочеться, просіть тапас без напою. У такому випадку за нього доведеться заплатити. Але небагато — € 1, максимум € 1,5. І пам’ятайте: тапас приносять до будь-якого напою, навіть до води

Поквапливих людей щохвилини закликають розслабитися

В Іспанії найбільш популярні вислови — mañana («завтра») і no pasa nada («нічого страшного»). Головне їх значення: «нічого ж не сталося, приходьте завтра». До слова, самі іспанці лають на всі заставки неквапливу бюрократичну машину, якщо справа стосується безпосередньо їх. А якщо когось іншого, то іспанця неможливо зрушити з місця. Маньяна і все.

Для тих, у кого робота пов’язана з чітким графіком і обмеженими термінами, це схоже на кошмар. Банківську карту можна отримати через кілька днів або… через кілька тижнів. Самі ж іспанці тільки посміхаються і кажуть: «Таке життя. Розслабся!»

Іспанці люблять додати міцне слівце до розмови

На кожній вулиці в будь-яку хвилину можна почути «Ходер!» (В українській мові його м’яким аналогом буде слово «блін»). Будні й свята місцевих жителів нашпиговані досить міцними виразами, які заводять людей, які не розмовляють іспанською, в культурний шок.

Інтелігентна пенсіонерка, милий рожевощокий товстунчик — всі вживають слово «Ходер». Навіть 5 хвилин бесіди без лайливих слів стають для іспанця рекордом. При цьому багато лайливих слів вже втратили своє первісне значення і вимовляються без особливого приводу.

Ніхто не знає, як насправді живуть маркізи й герцоги

В Іспанії офіційно існують титули герцога, маркіза, графа, віконта, барона і сеньйора. При цьому місцева знать — одна з найбільш закритих в Європі. Звичайні мешканці країни, як і туристи, ніколи не стикаються з представниками вищої аристократії. І що там діється за наглухо зачиненими воротами замків, достеменно не знає ніхто.

А ще тут є титул, якого немає ні в якій іншій європейській країні. Йдеться про грандів — верхівку іспанського дворянства. Цей титул ввів у XVI столітті король Карл V. «Грандом», або «великим», міг стати будь-який дворянин. Зараз в Іспанії налічується понад 2 700 знатних осіб, з них близько 400 є грандами.

Прізвища басків неможливо вимовити з першого разу

Баски — це народ зі стародавнім корінням, що живе на півночі Іспанії (і південному заході Франції). Вважається, що справжній баск повинен мати прізвище, взяте у 8 своїх предків. В результаті найдовшим іспанським прізвищем є Burionagonatotorecagageazcoechea. У XIX столітті її носив співробітник міністерства фінансів в Мадриді. Звичайно, він був баском.

Першим в цих довгих найменуваннях, як правило, стояло прізвище батька, другим — матері. Потім додавалося ім’я дому або місцевості, де знаходиться житло. Ще одне прізвище свідчило про професію людини, що жила в будинку: коваль, кравчиня. Або про характеристику самого будинку: новий, великий. Все це вони з’єднували в одне слово, ось і виходило «Ітурраспеамореб’єтаечеберія» — «той, що живе на річці любові в новому будинку».

Яким є справжнє іспанське щастя

Дослідники якось раз вирішили дізнатися, жителі якої країни найщасливіші. Як виявилося, середній показник щастя по Європі — 54%. А ось в Іспанії щасливими назвали себе 60% опитаних.

Барселонський соціолог Едуардо Пунсет пояснив, чому так відбувається. Іспанці ставлять на перше місце не гроші й не рух вперед кар’єрними сходами. Їм важливі любов, сім’я і дружба. Додайте до цього природний оптимізм, вміння насолоджуватися кожним моментом і, звичайно, звичку вчасно класти справи на паузу. Робота закінчена. Баста! Жодної думки не повинно бути про неї до наступного робочого дня.

Вам доводилося бувати в Іспанії як турист? А ризикнули б переїхати в королівство і залишитися там назавжди?

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close