Як живеться найвідомішій п’ятірні України? Вона не послухала лікарів!

Подію, що сталася в Одеському обласному перинатальному центрі 24 червня 2016 року, назвали медичною сенсацією. 37-річна Оксана Кобелецька народила п’ятірню. І це не результат ЕКО. До цього моменту вона була інженером-аналітиком і перебувала у відпустці по догляду за 3-річною дочкою Алісою. Інтерес до мами п’ятірні був настільки високий, що вона вирішила створити сторінку в Інстаґрам, де чесно розповідає про себе, ділиться лайфхаками і, звичайно ж, публікує світлини малюків.

Тутка зачитався блогом мами 6 дітей, яка, за її власними словами, звикла, що на вулиці всі дивляться на сім’ю «як на цирк або парад».

Цікаве
Loading...

Пам’ятне УЗД розділило життя на до і після

Все було як у всіх: голий живіт, гель і сканер. Але коли лікар почала дивитися на екран, вона сильно змінилася на обличчя, і я не на жарт злякалася. Пам’ятаю, як вона почала вголос рахувати кількість плодів і примовляла, що за таке мені повинні подарувати будинок біля моря. Я не могла усвідомити, що це відбувається зі мною. Ми прийняли тверде рішення виношувати.

Лікарі відразу сказали, що якщо вони будуть вагою понад 900 гр, то реально буде їх виходити. Чітких прогнозів ніхто не давав, тільки хапалися за голову, скільки потрібно обладнання: дитяча реанімація в міському пологовому будинку чомусь не розрахована на стільки дітей одночасно.

Народження

На 31-му тижні довелося робити екстрений кесарів розтин. Завдяки трьом лікарям діти з’явилися буквально за декілька хвилин: Денис з вагою 1 810 грамів, Дарина — 1 190 грамів, Влад — 1 750 г, Саша — 1 250 г і Давид — 1 450 грамів. Зараз пам’ятаю, що було швидко і страшно. Сподівалася, щоб все пройшло добре. Було організовано 5 реанімаційних бригад, навіть привезли обладнання з інших лікарень. Я нормально не могла нічого розглянути: дітей миттю забирали.

Оскільки випадок був унікальним, він був відзначений міською владою: ми отримали 5-кімнатну квартиру. При народженні мер заснував грошовий фонд для нашої сім’ї, і ми його потихеньку освоюємо.

Після пологів

Годували дітей по 8 разів на добу, кожні 3 години, відхилення від графіка навіть на 10-15 хвилин тягнуло за собою колективні істерики і те, що потім нічого не встигаєш. Начебто тільки погодував, а вже до наступного годування треба готуватися. Моя мама і чоловік тоді дуже рятували. П’ятірня була приречена на режим з перших днів. Починаючи з лікарні, де загальний режим для всіх, я просто намагалася не збивати його. Щось зміниться, тільки коли всі п’ятеро будуть до цього готові.

До 6 місяців у них було 6-разове харчування, чітке денне гуляння і нічний сон, коли сплять всі разом. А вдень ми їх не заколисували, якщо хтось хоче не спати, то нехай грається, а якщо котресь хоче спати і ніхто не заважає, то спить. Після купання, орієнтовно о 9 годині, вони їдять, через пів години після їжі засинають.

Розлучення

Через пів року після народження чоловік буквально за добу зібрав і вивіз свої речі з квартири і навіть з будинку на дачі, більше не переступивши нашого порогу. До цього накопичилося стільки нюансів, що я збиралася подавати на розлучення вкінці 2015 року. Сьогодні, озираючись назад, скажу точно: народилася б одна дитина — ми би все одно розлучилися.

Підтримка

Мама стала моїм буфером, вона захищала від проблем, стресів і змушувала вірити, що все буде добре. Вона розповідала друзям, знайомим про нашу ситуацію, і наша квартира почала перетворюватися на штаб, куди зносили дитячі речі та збиралася інформація, до кого можна звернутися за допомогою.

Мені дуже соромно, але я плутаю дітей

Коли я дізналася, що виношую цілих дві пари однояйцевих близнюків, то думка про те, чи не буду я їх плутати і, трохи подорослішавши, чи не будуть вони цим маніпулювати, не давала мені спокою. Коли вони народилися, я зітхнула з полегшенням, бо відмінності, нехай невеликі, у них все ж є. Форма голови, обриси щік, ріст волосся — такі прикмети я старанно вишукувала.

Але досі отак з несподіванки я їх плутаю і називаю не своїми іменами. Спочатку ми навіть їм кольорові мотузочки чіпляли. Дівчаток розрізняти дуже важко, тому у Даші досі червона ниточка на ручці. Старша дочка Аліса спочатку начебто не плутала, поки її не запитали. Вона зізналася, що називає їх, як їй зручно. Конфузи бувають навіть між самими малюками: недавно Саша показувала на Дениса і стверджувала, що це Влад, а Денис там! Може, навмисне?

Як з ними пересуватися

Візок для п’ятірні існує в природі, але я такий варіант навіть не розглядала: сидіння в ньому йдуть одне за одним. По-перше, така конструкція у двері та ліфти багатоквартирних будинків не влізе. По-друге, вага його, повірте, чимала, будь-яка ямка на дорозі стає проблемою. По-третє, якщо ви захочете поїхати на авто, то в ньому знадобиться вантажне відділення. По-четверте, у них немає спинки, що відкидається. Тобто якщо ви хочете, щоб діти там поспали, то у вас нічого не вийде. Та й якщо температура повітря у вашому регіоні падає нижче +10 °C, то дитині також буде там некомфортно.

Як зібратися на прогулянку

Розкласти візки, одягнутися самій, одягнути п’ятьох дітей: кофтинки, шолом, шапку, комбінезон, термочобітки, візки, ремені, фууух. Аліса майже сама одягається: а-а-а, вона не хоче рожеві колготи, куди поклали білі? Давай розчешу! Ні, не хочеш? Ну добре, під шапкою не видно. Взяли поїльники, пустунці, печиво?

Потім дочекатися, завантажитися в ліфт — ми навчилися туди залізати всі, щоб не їхати на двох. Потім запакуватися в машину: ремені, інші ремені, пристебнути всіх, склали і закинули візки. Поїхали! Ну ось на всі ці дії 20 хвилин. Тобто 2,5 хвилини на людину, майже армійський результат. Правда, щоб його досягти, потрібно заздалегідь підготувати речі, домовитися, хто за що відповідає. А коли це двічі на день, то, я вам скажу, ще й трохи виснажує — фітнес відпочиває.

Про миття

Колись вважала: хто миється рідше, ніж кожен день, той «село» і бруднуля. А «місто» взагалі мінімум двічі на день миється. А якщо літо, то необмежено. Адже прийшов з вулиці, спекотно — в душ, з моря — в душ, просто спітнів — в душ. З народженням п’ятірні я почала простіше ставитися до всього: не брудно, ну й добре. Правда, купання перед сном стало просто традицією для вкладання спати. А влітку на дачі без обливання, хлюпання і душу після моря теж не обійтися. Улюблене — стрілянина з водних пістолетів.

Сон

Я дотримувалася певного обряду вкладання спати: однакові заспокійливі маніпуляції щодня перед сном. У нас це завжди в однаковий час, мінімум за годину жодних гучних ігор:

  • ванна з теплою водою;
  • переодягання;
  • пляшечка з сумішшю;
  • ліжечко — у кожного своє, зі своїм улюбленим пледом, але без іграшок;
  • є ще пустунець, якщо важко заснути.

Нянька

Наявність няні я для себе поставила одним з пунктів виживання — як необхідність їсти, спати і залишитися живою. Грошей у мене на неї не було, але знайшлися добрі люди, які допомогли. Головною помилкою було обговорювати відразу всі деталі й межі, вважаючи, що це само собою зрозуміло. Але те, що норма для мене, не обов’язково норма для іншого. І часто я соромилася і не говорила, що мені не подобається, поки це не виливалося в проблему.

Але сьогодні я знаю: Мері Поппінс існує. Вона з’явилася як відповідь на благання, відразу влилася, впоралася як ніхто, здавалося б, граючись. Її життєвій мудрості, спокою я часто дивувалася. Наскільки малеча її слухається, просто фантастика: допомогла, навчила багато чому не тільки малюків, але і нас з бабусею.

Як харчуються

Сніданок о 8 ранку: каша, яка все одно не завжди з’їдається, а натомість вони вимагають хліб або печиво. Потім о 12 обід. Суп, лаваші або макарони з котлетою чергуємо, бо після декількох днів вони починають відмовлятися від їжі. Після сну перекус, потім о 19:00 вечеря, що складається з тих самих каш або макаронів: не їдять більше нічого. Єдине, що вони будуть їсти завжди і в будь-якій кількості, — полуницю і банани!

Діти люблять цвітну капусту і варену моркву. Фантастика?

Дивлюся на своїх — наввипередки тягнуть з тарілки цвітну капусту, і сама собі не вірю! Почала пригадувати, як докотилися до такого життя.

  • Прикорм починали з кабачка. Коли до кабачка почали додавати капусту, діти краще їли: мабуть, на тлі прісного кабачка кабачок і капуста посмакували! Морква і гарбуз стали святом.
  • Досі цукерки, мед, шоколад заборонені. Тобто не тільки малюкам не даємо, але і самі намагаємося при них не їсти, щоб не було спокуси.
  • Дозволені солодощі: фрукти, печиво, по великих святах натуральний мармелад, пастила, пряники.

Як подорожувати

Знаєте, кому я найбільше заздрю? Тим, хто «з маленькою дитиною вже 10 країн об’їхала»!

Ось як це зробити одразу з 5 дітьми, я не уявляю. Хіба що кожній по няньці, ну і грошей копицю треба мати, щоб за це платити. До 3-х років ми можемо похвалитися кількома точками на карті Одеської області, але і ними я пишаюся. Кожного разу, коли я починаю щось планувати з дітьми, то я як мантру в голові тримаю: «Лиш би нічого не сталося, лиш би все вийшло».

Як за криком зрозуміти, чого хоче дитина

На курсах в пологовому, куди я ходила перед народженням Аліси, нам обіцяли, що через 3 дні після народження малюка ми будемо розрізняти види плачу типу «їсти», «болить», «спати хочу» і «примха». Я тоді не повірила і мала рацію. Я і через місяць їх не розрізняла. З п’ятірнею за відтінками крику виокремлюю, кому дійсно страшно або боляче, а хто за компанію вирішив покричати. Навіть незабаром зрозуміла, що голоси у них різні, і почала по голосах їх розрізняти.

Багато молодих мам кажуть: «Швидше б виріс, хоч сам скаже, що треба». Я вас розчарую. З віком, якщо не навчитися самим розуміти дитину, з пояснень стає не дуже зрозуміліше. Виняток — це травма або хвороба.

Якщо одне кричить, то інші теж?

Багато з людей думають, що близнюки все роблять синхронно. Але це не так. Наприклад, будучи ще зовсім крихітками, якщо лежать у різних ліжечках, то крики братів і сестер в сусідньому ліжку не заважають абсолютно. Так само і під час неспання: близнюки просто так не кричать попарно. Тільки з об’єктивних причин: якщо за компанію захотілося на ручки або ось ту крихку штуку, або підтримати обурення, що так довго їжу несуть.

Якщо щось пообіцяв дитині, то потрібно виконувати обов’язково — або краще мовчи

Сказав: «Цю ляльку викину, якщо не прибереш іграшки»? Викидай, а не ховай, щоби потім віддати. Або пообіцяв подарунок за те, що пішов без істерики до лікаря? Дотримуй слова, як хочеш. Тому я намагаюся завжди давати реальні обіцянки

Поради щодо розвитку дітей

  • Велика моторика. ЛФК, спортивна стінка, бігати, стрибати, ганяти на самокаті, велосипеді, підтягуватися.
  • Жувати ціле м’ясо! Так, це теж призначають лікарі. І стоматолог — для покращення прикусу, і логопед, бо в цей час працюють всі м’язи рота. Звичайно, дитина, що звикла до тефтельки, котлетки і паштету, не хоче несмачне м’ясо. Порада для тих, чиї діти не хочуть жувати м’ясо: давайте щось жорстке, але солодке, наприклад курагу, інжир. Ще можна давати сиру моркву і яблуко. Але обов’язково повністю, а не нарізані шматочками, щоб відкушували всією щелепою.
  • Дути мильні бульбашки або кульки — теж поради від стоматолога, пульмонолога, логопеда, психолога. З сопілкою справи важчі, тому що наша бабуся недовго витримує концерт оркестру з декількох інструментів.

Правила, які полегшують життя мамам

  • Не зациклюватися на додатковому пранні, прибиранні та схожих речах. Я б точно загнулася, якби, коли була на грудному вигодовуванні, харчувалася тільки запеченими яблуками, голими вуглеводами, все прасувала і мила по 3 рази на день. Тож їла майже все і робила тільки необхідне, на мою думку.
  • Не поспішати з введенням прикорму, озираючись на загальноприйняті норми, а слухати насамперед себе. Всі норми мають свій діапазон, і головне — це готовність самих дітей. Ми почали тільки після 7 місяців — поступово, з овочів, і це дозволило відразу сформувати правильні харчові звички.
  • Не давати пробувати цукерки, сосиски, соки. Малюки досі цього всього не знають, не пробували, тому і не давати їм не важко.
  • Якщо діти не знають, що таке планшети, мультики, телефони, їх набагато легше заспокоїти і не мати істерик з приводу випрошування.

Як навчити їсти самостійно

Дитина може їсти самостійно з 8 місяців, головне — не проґавити момент, коли вона бере ложку. Коли я була сама з трьома в лікарні, то для своєї зручності не розкладала їжу на різних тарілках, а годувала з однієї миски, але різними ложками. Беру я одну ложку, а решта почали вихоплювати інші і їсти самотужки. Головне — тримати себе в руках, коли діти і все навколо покривається рівномірним шаром каші.

Бути мамою п’ятірні — це…

  • В голові все множити на 5.
  • Вважати подвійну коляску легкою і делікатною.
  • Звикнути, що на вас дивляться як на цирк або парад на вулиці.
  • Дуже заздрити в дитячій поліклініці людям, які прийшли на прийом з однією дитиною: мама, тато, бабуся, дідусь і хрещена. І всі зайняті цією дитиною.
  • Професійно падати на підлогу, якщо одна дитина попросилася на руки. Все одно решта через секунду зроблять те саме і взяти всіх вийде тільки в такому положенні.
  • Від запитання «Як ви справляєтеся?» починає страшно боліти мозоль на язиці.
  • А від запитання «Самі чи ЕКО?» починається неконтрольований сміх і сіпається око.
  • Периферійний зір розвинений краще за основний, адже розвинулася навичка контролювати 5 рухомих предметів.
  • Постійно накручувати себе, що недодала уваги дітям. Потім дивишся, як вони спілкуються між собою, і тебе відпускає.
  • Якщо вночі на твоєму ліжку лише пара «зірочок», то, вважай, пощастило.
  • Закуповуватися мішками й коробками, а повертаючись додому лише з однієї торбою з магазину, відчувати себе як після легкої прогулянки.
  • Бути на всі 200% впевненою, що життя ніколи вже не буде нудним.

Про що думала, навіщо народжувала, якщо з чоловіком не все гладко і грошей не було?

Думала, що це — 5 серденьок, які вже б’ються в мені одночасно. Знала: хоч як важко буде, буду тягти хрест, який мені для чогось дали. Я стала публічною, щоб всі ті, хто повірив в нас і допоміг, бачили, що все не марно. Що все добре, ми ростемо, розвиваємось, радіємо життю і вдячні, що у нас є це життя. Як то кажуть, кому дано багато, з того і спитають більше.

Ми в Тутка зичимо здоров’я і благополуччя цій великій сім’ї.

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close