in , , ,

Життєва розповідь: як батьки хотіли “як краще”, а зробили з нас невпевнених в собі людей

“Полюби себе” — заклик, який ми чи не щодня чуємо з екранів телевізорів від авторитетних психологів, відомих телеведучих і зірок, фітнес-тренерів. І, знаєте, цей заклик правдивий: лиш полюбивши себе, ми по-справжньому полюбимо своє життя, дітей, коханих, роботу і друзів. Та, Господи, чому це так важко?

Тутка розповість сповідь душі однієї жінки, якій теж не дає спокою це питання: “Як полюбити себе?”

Розповім про тих, кому зараз за 40, а то й за 30. Нас всіх так виховували: чесно, правдиво, в гіркій правді. Батьки наші справді хотіли “як краще”, і виховали з нас покоління невпевнених в собі індивідів. Ми самі собі — найсуворіші критики.

Кого із вас любили?

На невеликому підприємстві проходить зустріч з психологом. Ми всі віку 35-40 років, психологиня — дещо молодша. Наостанок запитує:

– Маю до вас одне запитання: про кого із вас в дитинстві піклувалися батьки?

Ми перезираємося між собою, підіймаються несміливі руки:

– А кого із вас в дитинстві любили?

Очі донизу — одна-дві три руки вгорі.

– А бабуся рахується? – несміливо цікавиться мій колега.

Так, про нас піклувалися. Так, нас виховували. Але любов — це інша річ, любов безумовна, просто за те, що ти є, що я можу тебе обійняти, поцілувати — такого поняття тоді не існувало. Тебе могли любити, коли ти був чемним і слухняним, коли добре вчився, “не соромив перед людьми” і “тобою можна було пишатися”.

Мені 15, я кручуся перед дзеркалом і збираюся на перше побачення. Питаю в мами:

– Мамо, я гарна?

– Ні, але ти — симпатична, і хтось колись тебе неодмінно покохає.

І от я вже навмисне зустрічаюся з 17-річним хлопцем, якого так не люблять батьки. На зло їм. Та з ним можна бути собою. І скоро я вийду за нього заміж. Невдалий вибір. Та це вже в минулому.

Все стекло за водою. Якщо ви не впізнали в моїх розповідях себе — я дуже за вас рада. Якщо ж впізнали — теж нічого страшного: ви давно дорослі та зробили висновки й не будете повторювати їх ще раз. Чи винні батьки? Ні — їх виховували у ще складніші часи.

Найважливіше — нікого ні в чому не звинувачувати. Сьогодні ви — дорослі, ви — батьки. Та вже наші літні батьки хочуть від нас тієї самої безумовної любові, якої… нас не навчили, нам не дали. Та ми вміємо піклуватися, давати гроші… Як і вони у свій час.

Не повторюйте таких помилок з вашими дітьми. Все ще можна виправити. Вчіться любити себе, аби ви мали що віддавати…

Всі ілюстрації та фото з відкритих інтернет джерел

Сподобалось?

Тест на унікальність особистості

Рожевий місяць 8 квітня 2020 та чого від нього очікувати?