Чому ми не подобаємося іншим? Помилки, які заважають нам стати приємними співрозмовниками

Ми всі намагаємося оберігати свої кордони і не хочемо зближуватися з людьми, які їх не поважають. Але якщо для оточуючих такі люди – це ми самі? Чи впевнені ви в тому, що правильно розумієте сигнали рідних, близьких і шанобливо ставитеся до їх особистого простору? Часто ми неправильно оцінюємо ступінь близькості, через що ставимо незручні запитання колегам або даємо непрохані поради близьким.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Ми в Тутка зібрали ситуації, поведінка в яких залежить від ступеня близькості зі співрозмовником. Ці приклади допоможуть вам правильно вибудовувати кордони з рідними, близькими, щоб спілкування приносило взаємну користь і задоволення.

1. Особисті та незручні запитання

Якщо ви сидите в кафе з близькою подругою і обговорюєте її недавнє заміжжя, то запитання «Чи збираєшся народжувати дітей?» цілком доречне. Якщо ж колега показує свої весільні фото і ви отаке запитуєте, будьте готові до того, що вона захоче збільшити з вами дистанцію. Ви не знаєте, чи планує вона дітей і чи може взагалі їх мати. Залежно від її ситуації запитання може розлютити або засмутити.

Деякі люди порушують чужі кордони не з простої цікавості, а начебто з цілком добрих мотивів. Наприклад, ви помітили у нового знайомого прищі або зайву вагу і згадали, як ви або інший ваш знайомий впоралися з цією проблемою, тому вирішили поділитися зі співрозмовником.

Але йому навряд чи буде приємна така турбота. Люди не хочуть обговорювати свої проблеми зі здоров’ям, особливо наявні. Якщо ви квапите піти до лікаря маму або чоловіка, які відкладають необхідний візит, то ви дбаєте про їхнє здоров’я, у всіх інших випадках – пхаєте носа не в свою справу.

Порада: уникайте запитань, що стосуються зовнішнього вигляду і здоров’я людини. Якщо вам цікава якась тема, не випалюйте в лоба, а почніть здалеку. Якщо людина не підтримує тему, отже, і вам не потрібно її розвивати.

2. Дотики

Якщо ви звикли ходити під руку або доторкатися до людей під час бесіди, то будьте готові до різної реакції: хтось поставиться до цього нормально, а іншим це може бути неприємно.

Чому ми так ставимося до доторків? Річ полягає в ступені жорсткості кордонів. У когось кордони м’якші – такі люди спокійніше ставляться до тактильних контактів. Але для деяких тактильність доречна тільки з найближчими. А є люди, які зовсім не люблять дотиків.

Крім того, у нас є зона комфортного спілкування. Для знайомих і колег це приблизно 1-1,5 м. Якщо ви стаєте ближче, то у людини може виникнути бажання відсторонитися. А якщо ви постійно порушуєте її зону комфорту і супроводжуєте це дотиками, напевно, вона скоро зовсім не захоче з вами спілкуватися.

Порада: запитуйте, перш ніж доторкнутися або стати занадто близько до когось. Так у людини буде можливість зберегти комфортну для неї відстань і ви не станете грубіяном.

3. Подарунки

Вважається, що отримувати подарунки – це завжди приємно. Насправді ступінь задоволення залежить і від приводу, і від дарувальника, і від самого подарунка. Уявіть, що напередодні дня народження дівчини, з якою нещодавно розлучилися, ви розчулилися, згадали все хороше і вирішили надіслати їй квіти. Ви можете здатися собі щедрим і уважним.

Але дівчину такий несподіваний подарунок може збентежити і розлютити. Вона вирішить, що вам щось від неї потрібно і відчує себе зобов’язаною. І пояснити це легко з точки зору психології: нам зручно спілкуватися одне з одним на рівних, не бути винним самому і не чекати чогось від іншої особи. Тоді спілкування протікає вільно і ненав’язливо.

Недоречні подарунки – це вторгнення в особисті кордони людини. Ви намагаєтеся стати ближчим без згоди на те самої людини. І ставите її в незручне становище, тому що подарунок має на увазі під собою так звану симетричну відповідь.

Порада: ціна подарунка повинна відповідати ступеню близькості з людиною. Не даруйте людям щось лише заради того, щоб їм сподобатися. І не вважайте їх зобов’язаними подарувати вам щось натомість.

4. Докладні розповіді про себе і свої почуття

Всі ми любимо поговорити про себе. Але не всім подобається слухати про нас. Близькі люди, як і просто знайомі, насправді часто не в захваті від наших «самопрезентацій», але змушені слухати, щоб нас не образити.

Як же ділитися своїми почуттями та історіями, щоб не бути нав’язливим? По-перше, вони повинні стосуватися теми бесіди. По-друге, ваша історія повинна бути корисною або цікавою співрозмовнику.
Наприклад, подруга розповідає вам про сварку з чоловіком. Замість того, щоб у відповідь поділитися власними проблемами, краще розкажіть, як вам вдалося вирішити схожий сімейний конфлікт.

По-третє, стежте за реакціями. Якщо людина киває і відповідає «ага» на ваші багатослівні монологи, пора закінчити тему і поговорити про щось інше.

Порада: намагайтеся поставити себе на місце людини і розповідати про себе так, щоб це було цікаво співрозмовнику. А іноді люди просто хочуть, щоб їх вислухали і не вставляли при цьому коментарів про себе – таку навичку корисно опанувати всім, хто хоче стати приємним співбесідником.

5. Поради

Всім нам приємно ділитися досвідом. Чому ж замість подяки за пораду навколишні відчувають роздратування і не хочуть з нами спілкуватися?

Тому що такою поведінкою ми намагаємося підняти себе в очах співрозмовника. Адже ми не беремося вирішувати задачу самі, а розповідаємо іншій людині, як треба. Так, ми вибудовуємо ієрархію, в якій ставимо співбесідника нижче за себе. Якщо він не вважає нас реальним авторитетом, то вважатиме підлабузником і найімовірніше більше не захоче мати з нами справу.

Всі поради повинні бути тільки при потребі. Виняток – люди, які перебувають нижче нас в реальній ієрархії. Наприклад, своєму підлеглому на роботі ви можете порадити, як краще впоратися із завданням. Однак, якщо ви почнете йому розповідати, як правильно спілкуватися з дівчатами, то у відповідь побачите лише агресію і роздратування. У цій справі людина може не вважати вас авторитетом.

Порада: запитайте людину, чи потрібна їй допомога, перш ніж щось радити. Або прямо запропонуйте: «Можна, я тобі допоможу?» Після згоди другої сторони ваша порада буде сприйнята адекватно.

6. Оцінка і похвала

Уявіть, що ви щойно закінчили на роботі крутий проект і отримали підвищення. Керівник плескає по плечу і каже, що ви молодець. Ви задоволені. А якщо в цій ситуації ми змінимо шефа на вашого підлеглого? Вірогідно, ви відчуєте себе незручно, роздратовано або розлючено.

Оцінки, як і поради, ми готові приймати тільки від тих, кого вважаємо авторитетом. Ваш професіоналізм в кілька разів вищий, ніж у підлеглого. І коли він по-батьківськи хвалить вас і плескає по плечу, то виглядає це нерозумно.

На жаль, ми самі не завжди розуміємо, коли наша оцінка дійсно доречна. І виглядаємо так само безглуздо, коли хвалимо друзів за їх відвідування спортзалу, хоча нам він потрібен більше, ніж їм або говоримо «Так, непогано» у відповідь на новину про підвищення зарплати колезі, хоч самі отримуємо набагато менше.

Порада: щоб не дратувати людей, оцінюйте їх тільки при потребі. Або перетворіть оцінку в комплімент. Замість «Непогано» на новину про підвищення скажіть «Класно, я за тебе радий». Уникайте негативних оцінок, якщо вас прямо не просять сказати свою думку.

7. Прохання

Ми отримуємо задоволення, коли робимо щось для інших. У такі моменти ми відчуваємо себе сильними і потрібними. Але такий ефект досягається, тільки коли ми робимо щось за власним бажанням, а не у відповідь на прохання.

Майже всі розуміють, що великі прохання є тягарем для інших. Проте часто ми завантажуємо людей всякими дрібницями, наприклад, проханнями позичити кілька гривень на обід, тому що забули гаманець, дозволити зателефонувати, коли забули телефон або підвезти додому, тому що по дорозі. Згодом все це накопичується в пам’яті  в очах людини ми перетворюємося на стомленого жебрака.

Боротися з цією проблемою просто: потрібно припинити просити. Нехай колега і їздить щодня повз ваш будинок, але, якщо він сам не запрошує вас «підвезти», отже, хоче поїхати сам або з кимось іншим. А ви повністю здатні дістатися до будинку і без його допомоги.

Порада: просіть близьких, рідних про щось тільки в крайньому випадку. І намагайтеся робити щось для інших самі. Це зробить їх більш лояльними, а вас – більш щасливими.

Дотримуватися меж і бути тактовним – це мистецтво, яке ми дуже цінуємо в людях. І якщо ми самі його опануємо, то стосунки з людьми будуть складатися набагато краще.

Переклад Тутка за матеріалами