10 історій про тих, кому байдуже до фальшивої думки більшості

Через страх не встигнути за модою і популярними тенденціями багато людей нашого часу забувають, що означає просто бути хорошою людиною.

Тутка підслухав історії людей, які щасливі, що вони живуть звичайним життям, без прикрас і фальші.

 

  • Зараз дуже модно вважати себе соціопатом: «Я соціопат, і тому у мене немає друзів», «Я соціопат, і мій кіт – мій найкращий друг».
    А ви колись зустрічали справжнього соціопата? Я з двома такими навчався, а з одним працював. Це жахливі люди, які ні з ким не вітаються, не спілкуються, з цими людьми неможливо працювати в колективі, вони просто роблять вигляд, що нікого, крім них, немає. Це реальний розлад психіки.
    А друзів у вас немає тому, що ви просто нудні люди.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

  • Всі знайомі ходять до фітнес-центрів в гонитві за хорошою фігурою, упевненістю в собі. І я хочу. Але не у всіх є час займатися популярним спортом.
    Я лікар. Цілодобово на роботі, у вільний час читаю літературу за фахом, курси з підвищення кваліфікації, додаткова підготовка. На це йде весь час і гроші. Вдячні пацієнти – ось це підтримує в мені впевненість.
  • Коли була маленькою, домашніх тварин, особливо породистих, мали одиниці, так як можливість їх утримувати була далеко не у кожного. Прості котики і песики жили у бабусь, які їх любили по-справжньому. А зараз кожен другий – собачник! Модно ж: хаскі, мопси, йорки і той-тер‘єри з китайськими хохлатими собаками.
    Подруга працює у ветеринарній клініці, каже, на день приносять приспати по 3-4 тварини. Причини: попісяв у куток; подряпав крісло; не вихований; немає часу гуляти; «хочу спати вранці». Про що думають ці люди? Краще б все було, як раніше, а не «хочу хаскі! Ой, ні, приспіть, в моду мопс увійшов!»

  • Їду в автобусі, переді мною сидить хлопець в модних рваних джинсах. Але в чому прикол: хлопець, здається, ніби й не здогадується, що його підштанники видно більше, ніж самі джинси, бо зима.
  • Зараз не модно бути задоволеним своїм звичайним життям: звичайною роботою, сім’єю, дітьми, постійністю. Модно ділитися розповідями про подорожі, незвичайну творчу роботу і відсутність сім’ї, коли тобі під 30. А я щаслива, що моя робота проста, але корисна, що я заміжня за таким самим працівником, що в 24 роки у мене є дочка, відпустка раз на рік, кредит на наше затишне гніздечко і сімейні цінності. І мені подобається моє звичайне життя.

  • Ось йдеш по вулиці – дівчата в основному всі красиві. Одяг чистий, випрасований, модний. Класний макіяж, гарне волосся. Жіночність і натхнення. Але все це тільки напоказ.
    Я живу в жіночому гуртожитку, і тут завжди ТАКИЙ бардак! Перший час прибирала за всіма. Зараз опустилися руки. Що не так з нинішніми дівчатами? Чому складний манікюр і гель-лак став крутішим за звичайну чистоту і затишок?
  • Зараз модно не дивитися телевізор: зомбоящик, мозок плавиться та інше. Я теж так думала, але не викидати ж його! Тепер дивлюся тільки канали про тварин, їжу та інші корисні програми. Багато дізналася про акул, навчилася працювати ножем, як Джеймі Олівер, весь час дізнаюся щось про здоров’я, виховання дітей, різні ігри. І дитині не страшно такі канали показувати. Треба просто правильно розподіляти, що дивитися.
  • У всіх зараз якісь новомодні весілля: сукні одного кольору для подружок нареченої, шлюбна ніч в люксових готелях… В моєму випадку, в 1996 році, весілля було переважно молодіжне, всі студенти, вся ця величезна компанія після весілля (в їдальні) ночувала у нас вдома, причому я із зовицею – на нашому ліжку, а мій наречений чоловік – валиком з гостями на підлозі. Я сама і викуп собі писала в віршах, і плакати самі малювали. І було весело.

  • Я виросла в селі і бачила, як вбивають курей і худобу для їжі. Зараз живу в столиці – тут популярно бути веганом, але в основному тільки тому, що це модно, і не більше. А я зрозуміти не можу і мене не розуміють: люди просто не знають, як це, коли в родині з 8 чоловік джерело доходу тільки домашнє господарство.
  • Мій син навчається у 2-му класі. Я ж працюю консультантом в крамниці одягу й отримую трохи більше, ніж прибиральниця. Природно, що я не можу собі дозволити зайвий раз витратити гроші на якусь модну дрібничку.
    Син навчається в гімназії, де навчаються діти найбагатших людей міста. Я ж виплачую за цю гімназію останні гроші, аби моя дитина отримала гарну освіту.
    Одного разу їм дали домашнє завдання принести те, що вони люблять найбільше, і написати про це твір. Хтось із дітей приніс черепашку, хтось привів собаку, хтось своє водне спорядження, одна дівчинка принесла планшет фірми Apple. А моя дитина… привела мене. Я навіть розплакалася, коли вона читала свій твір.

Переклад Тутка за матеріалами