11 історій про теплі сусідські стосунки, які ламають всі стереотипи

Добрі стосунки з сусідами — міф, скажете ви, і в більшості випадків так і є. Ми скаржимося на них, а вони — на нас: то занадто гучні, то дрібні сварки, то курка через паркан перелетіла…

Тутка ж знайшов правдиві життєві розповіді, де люди діляться своїми найкращими сусідами на світі, котрі й допоможуть у важку хвилину, і курку спокійно переженуть на ваше подвір’я. Не вірите? Читайте далі.

  • Ми бідували, були дуже скрутні часи, і мама з сусідкою обмінялися ключами від квартири (про всяк випадок). Відтоді, мов за помахом чарівної палички, вдома то фрукти з’являлися, то домашній сир в холодильнику. Сусідка віджартовувалася: “Може, то у вас домовик хазяйнує?” Золота людина, так нам допомагала! Ми довго товаришували сім’ями. Сьогодні, коли я вже доросла, постійно намагаюся зробити для неї щось приємне.
  • Якось я затримався на роботі, і не встиг повечеряти. Заходжу до під’їзду, а звідти такий запах, такий аромат свіжозвареної їжі! А в мене вдома в холодильнику — миша повісилася. От я і впав в ностальгію за домашніми стравами з дитинства. Раптом хтось дзвонить у двері: то сусідка бабуся Галя принесла мені свіжих пиріжків! Каже: “Ти сам живеш, напевне не маєш часу собі їсти приготувати!” І, повірте, такої смакоти я вже давно не їв! Всім бажаю мати таких добрих сусідів.

  • Ми з сусідами маємо правило: віддавати одне одному продукти, які кожна сім’я не встигає з’їсти. Так я спробувала манго і пітахаю, а вони — українського сала з часником. Вважаю, що мені дуже пощастило.
  • Живу поруч з сусідами-пенсіонерами. То вони й книжку гарну підкинуть, і цукерками можуть пригостити, і пораду добру дадуть. Напередодні Нового року я теж вирішив прийти до них з конвертом — привітати таких добрих сусідів можна і треба не раз на рік.
  • Приходжу з роботи додому. До мого хлопця телефонує моя мама. Виявляється, я загубила свій телефон, навіть не звернула на те уваги, і знайшов його… мій сусід. Через стіну! Приємно мати поруч таких турботливих людей. Завтра зайду йому подякую… з пляшечкою вина.
  • В обідню пору ми з сестрою сиділи за столом (тоді жили в Іспанії). Зазвичай в такий час гості не приходять, аж тут — дзвінок у двері. На порозі застали сім’ю індусів: пара принесла нам пакет з фруктами. І так відбувалося щотижня. Ці щирі люди так звикли — ділитися їжею, щоб не пропадала. А тепер я печу пиріжки й ходжу пригощати сусідів. Добро множиться.

  • Я вигулювала свого песика (вона на той час була вагітною). І за іронією долі ми з сусідкою і собакою застряли в ліфті. Спроби відчинити двері не увінчалися успіхом, ліфтери обіцяли до 2 годин приїхати. І тут у тварини починаються пологи (у ліфті)!!! У мене з собою взагалі нічого не було. На щастя, сусідка заспокоїла:
    – Зараз все буде добре, я ж — хірург, як-не-як…
    Вона швидко знайшла в сумці рукавички, пеленку та інші потрібні засоби, і до приїзду техслужби ми встигли прийняти вже 4 цуценят! Одного рятівниця потім взяла собі.
  • Я сильно хворіла і не могла заснути. Посеред ночі зайшлася кашлем і ніщо не могло його зупинити. Чую — дверний дзвінок. На порозі стоїть хлопець в самих трусах, простягає мені баночку і каже: “Шишки на молоці. Пийте і не хворійте”. От вже не знаю, дякувати за таких сусідів чи нарікати на тонкі стіни.
  • Перед літніми канікулами всі планують відпустку: сусідка принесла хом’ячка і ключі від квартири — полити вазони, сусід залишив ферму з мурашками.
    Їдемо в ліфті, малий син хвалиться:
    – Тату, в мене вже є і мурашенята, і хом’ячок!
    Сусідка збоку:
    – А черепашку на 2 тижні не хочете прихистити?

  • Після придбання житла ми захотіли приєднати до будинку гараж, який знаходився поодаль. Малознайомий сусід спокійнісінько віддав нам ключі від свого евакуатора та дозволив користуватися транспортом стільки, скільки нам заманеться.
  • Поки наш маленький син лежав у лікарні, а ми були поруч із ним, наш люб’язний сусід косив нам газон і доглядав за нашим подвір’ям. Навіть переїжджати не хотілося, бо жили з людьми, як з рідними, понад 10 років.

А які у вас стосунки з сусідами? Розповідайте і нам ваші життєві історії.