12 помилок, через які наше мовлення стає неграмотним

Неграмотність – дуже поширена проблема, яку треба терміново вирішувати. Наша мова наповнена різноманітними кальками і суржиком, які настільки вкоренилися у повсякденній звичці, що іноді й не помічаєш їх. Терміново очищуємо мову – і Тутка вам в цьому хоче допомогти. Занотовуємо 12 найбільш поширених помилок, яких ми так часто припускаємося.

1. Самий чи най

Цікаве
Loading...

Таке слово є і у нашій мові, ніде правди діти, але для ступенів порівняння прикметників, зокрема для їх найвищого ступеня  прийнято вживати префікс -най.

2. Останнім часом

Доречнішим буде вживання словосполучення “останнім часом” для позначення недавнього, близького до теперішнього відрізка часу.

3. Вмикати

Українська мова віддає перевагу вживанню слова “вмикати”, коли мова йде про електричні прилади, техніку тощо: ввімкнути опалення, радіо.

Натомість “виключити” можна зі складу команди, а “включити” – до списків.

4. Пластикова склянка

Опоненти ворогують і далі: пластиковий стаканчик чи пластикова склянка? Сама лексема “склянка” дійсно має у своєму корені слово “скло”, що й породжує непорозуміння: якщо склянка обов’язково зі скла, то до чого тут пластик? Однак нові дослідження українського правопису все ж наполягають на вживанні еквівалента “склянка”, що є більш українським відповідником.

5. Курити чи палити цигарки

Не всім відомо, що “курити” і “палити” – слова-синоніми. Зауважимо одне: мовний експерт Олександр Авраменко радить вживати варіант “курити цигарки”, бо людина, яка курить, – це курець.

6. Їхати до Львова чи до Львову

При відмінювання міста мають закінчення -а.

7. Робити вигляд чи вдавати

Словополучення “робити вигляд” – це калька з російської “делать вид”. Український словник радить вживати український відповідник “вдавати”.

8. За чимось чи по щось

У нашій мові маємо багато конструкцій з прийменником “за”: звертатися за допомогою, стояти за рогом та інші. Але сполуки зі словами, що мати значення руху (піти, іти, їхати, виходити) прийшли до нас із російської. По-українськи правильно: вийти/прийти по щось.

9. Зволожуючий чи зволожувальний?

Досить поширена помилка серед “пуристів” української мови. Слово “зволожуючий” виникло в мові через російський суфікс -щий, який не притаманний нашій мові. Нагадуємо: активні дієприкметники -учий, -ючий не притаманні нашій мові, і їх варто уникати. Натомість вживати українські відповідники: керуючий – керівний, омолоджуючий – омолоджувальний.

10. Їх чи їхній

Вживання слова їхній – русизм. Їх – правильний український відповідник.

11. Добрий день чи доброго дня

Вважається, що звертання “доброго ранку/дня/вечора” не є українським. Доречніше вживати звичне привітання:

  • Добрий день
  • Добрий ранок
  • Добрий вечір

12. Мати рацію чи бути правим?

Чи має українська мова вислів “бути правим”? Звісно, але тільки у тому випадку, якщо ви маєте на увазі “місце знаходження, розташування справа від когось”. Російське ж “Вы правы” перекладається у нас як “мати рацію”.

Хай наша мова буде чистою!

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close