12 змін до українського правопису – чи був індик в проєкті?

Українська національна комісія з питань правопису розробила зміни до української мови, що й на днях було прийнято Кабінетом міністрів України.

Тутка пропонує звернути увагу на найяскравіші нові “нюанси” нашої солов’їної мови.

Цікаве
Loading...

22 травня світ, в першу чергу український, побачив новий варіант “Українського правопису”. Хочемо нагадати, що від моменту прийняття незалежності цей документ – перший, де було відроджено, повернуто до життя, подаровано нове дихання тим правилам і мовним нормам, які, будучи чисто українськими, були витіснені через політику панівної влади (зросійщення, радянізація), або ж тим, котрі з’явилися в процесі розвитку суспільства і, зокрема, мови. Практичного втілення набув заклик “Мова на часі”.

Годі сперечатися – гайда вивчати рідну мову.

Мова – живий організм, який щодня росте і розвивається, тому не дивно, що новинку зараз так активно і жваво обговорюються. І, вважаємо, це добре: яке б рішення не приймалося на загальнодержавному рівні, громадськість має бути залучена до обговорення, його варто обговорювати та доходити до спільного консенсусу. Нині думки розділилися: одні виступають проти мовних новацій, инші – активно приймають, треті – погоджуються, проте не з усім.

Така доля спіткала і нові правила правопису. Деякі слова вже стали справжніми мемами: коригувань зазнали індик (индик) та член (членкиня). Додамо, що до кінцевої редакції ці зміни не увійшли, тому індик і залишився індиком.

Як не крути, але редакцію нового правопису затверджено, і нам залишається лиш прийняти її, засвоїти нові зміни (а якщо не знали, то вивчити), прийняти їх і прагнути до того, щоб українська мова зайняла почесне місце в житті кожного українця.

Українці найбільшим “недоліком” закону вважають його варіативність: багато слів матимуть по кілька форм, які важко запам’ятати, особливо школярам. Але зауважте: зміни досить демократичні: хочете вживати “любові” – будь ласка, “любови” – теж не буде помилки. По-друге, на вивчення закону призначено аж три роки: часу вдосталь.

Отож, уважно вивчаємо новий “Український правопис” та впроваджуємо зміни і у свою вимову.

1. “Икати” чи “ікати” – розставляємо всі крапки над “і”

Відтепер треба писати букву “и” на ” початку в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркської та інших мов, відповідно до вимови в цих мовах”.

Цей пункт теж передбачає кілька варіантів: літера “і” зберігає перевагу, проте перед приголосними “р” та “н” допустимі дві орфографії: “индик” та “індик”, “вирій” та “ирій”. На початку слів рекомендують вживати “и”.

2. “Ґ” – наша літера

А хто ж іще її має? За новими стандартами, прийнятним вважається передавання літери [g] двома способами: через “г” і “ґ”. Тому звучатиме і “Ґулівер”, і “Гулівер”.

3. Лапки, дефіси

Тенденція до спрощення мови триває – їх також буде менше. За новими правилами, складні слова, де перша частка – іноземного походження, рекомендується писати разом: “пресконфереція”, “вебсторінка”, попмузика”.

4. Слова із жіночими суфіксами – фемінітиви

Звання, посади тощо сьогодні дозволили писати і в жіночому роді: поетеса, психологиня, директорка, філологиня. Але не наполягається тільки на цій формі, тому не помилкою буде вживати і варіанти чоловічого роду.

5. Поетична варіативність

У таких формах, як “крові” – “крови”, “любові” – “любови” вбачають особливу поетику, мовне звучання… Час покаже, чи приживуться такі зміни.

6. Ми в етері?

Цікаво звучить, а можна сказати і “в ефірі”, бо звичне для нас грецьке буквосполучення [th] передається буквою [ф]: “міфологія” – “мітологія”, “Афіни” – “Атени”.

7. Сайти і компанії

Якщо поруч із назвою є ще одне слово, будемо вживати лапки і назва писатиметься з великої літери: сайт “Вікіпедія”, компанія “Apple”. Якщо родового імені нема – назву пишемо без лапок і з малої літери: ґугл, твітер.

8. Йотування – наша давня мовна традиція

У сполученні з голосними звук [j] буде передаватися буквами “є”, “ї”, “ю”, “я”: “фоє”, траєкторія”, “проєкт”

9. Дифтонги

Теж досить демократичний пункт, бо можна говорити “кафедра” і “катедра”, а також “авдиторія”, “павза” поряд зі звичними аудиторія і пауза. До речі, такі правила були і колись – розширили лише можливості передачі дифтонга [аu].

10. Числівник “пів” зі значенням половина

Дотепер прийменник “пів” по-різному писався зі словами: і разом, і через дефіс, і з апосторофом. Від сьогодні справу спростили: якщо маємо на увазі половину – пишемо окремо. Цілісне поняття, як от півоберт, півострів – разом. Але правильно буде “пів Європи”, “пів яблука”, “пів Києва”.

11. Велика буква

Будемо тепер мати набагато більше великої букви: допускається писати ї], якщо ви хочете наголосити на слові, як от Батьківщина, Мати, Земля. Дуже наголошують на словах: День Соборності України, День Конституції, День Незалежності України тощо. Відтак, посади чиновників будемо писати з малої, адже вони – тільки посади.

12. І ще дещо цікаве

Приміром, священик тепер писатиметься з двома НН, а у кличній формі тепер матимемо “Олегу” і “Олеже”.

Бажаємо бути грамотними і любити свою мову!

За матеріалами: espreso.tv

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close