16 веселих сімейних історій
Яка вона, щаслива сім’я? Впевнені, що слова Лева Толстого: “Всі щасливі сім’ї щасливі однаково” справджуються лиш частково: в кожній є свої жарти й конфлікти, веселі курйози й багато сміху. Щасливі люди — ті, які хочуть щовечора повертатися додому, бо там їх чекають. І ти цінуєш такі моменти, де радість й веселощі — не фальшиві, де живуть здорова самоіронія, переплетена з любов’ю та піклуванням.
Тутка поділиться веселими життєвими історіями користувачів мережі, й доведе, що всі щасливі сім’ї схожі й не схожі одна на одну.
- Ми з татом 40 хвилин їхали у громадському транспорті, навіть не помітивши одне одного. Якби батько не засвітив екраном смартфону, де закрасувалося моє обличчя, так би і їхали додому, як незнайомці.
Тато: “Лиш нікому не розповідай”.
Я: “Домовились”.
Вдома тато мамі: “Хочеш прикол?”
Я у своєму Твіттер: “Хочете прикол”?
- Тато мив нашого пса після прогулянки. І як закричить на весь голос: “Господи, чим то так смердить?”
А мама з кухні: “Це, напевно, мій плов…” - Йшовши через парк, запримітив веселу картинку: тато, мама і син виймають лижі.
Син: Тату, я не хочу кататися на цих лижах.
Тато: І я не хочу, але в мами сьогодні свято, і ми мусимо!
Мама: Гей, хлопці, може трошки більше завзяття?
- Одного разу мої батьки придбали просте емальоване горнятко. Побачили його на базарі — й не могли встояти.
Вдома на кухні я застала справжню баталію: кожен, вчепившись у бік горнятка, перетягував його на себе. Мама — собі, тато — собі.
Тато, чемпіон з вільної боротьби, цідив крізь зуби:
– Я купив його… для пива.
Мама, вища за зростом, парувала:
– Дулю тобі, а не пиво!
Я скрикнула:
– Ви обоє подуріли, чи що?
Страшненький виріб з квіточками на боці покотився по підлозі. Два учасники протистояння, розгнівані й захекані, розійшлися по кутах.
– “Ви чого? Ви 20 років прожили без сварок, а зараз посварилися через якесь горня за 40 гривень?”
Мама пирскала за сміху, та цього не показувала.
– “А такі й мають бути стосунки — щоб вам ніколи не було сумно”.
Горнятком тепер черпають воду.
- Ми з 5-річним сином обговорювали варіант валентинки для дами його серця.
Малий поцікавився значення слова “валентинка”. Розповіла легенду про священика, який таємно одружував закохані пари.
Син:
– Та не дуже я вже й закоханий, щоб одружуватися.
Який малий, а вже боїться відповідальності! - Вчу сина читати:
– Читай по складах.
– ПО-МІ-ДОР.
– А тепер ціле слово!
– Огірок!
Господи, додай мені сил!
- Брат приніс зі школи двійку з математики. Розпитую, як так сталося. Він знічев’я відповідає:
– Біля дошки розв’язував задачу.
– І що, не розв’язав?
– Розв’язав.
– А за віщо двійка?
– А я проспівав розв’язок: про кошики і яблука. Вчительці, мабуть, це не сподобалося.
Пишаюся своїм братом!
- Випадково почула розмову мами з дочкою:
– Мамо, я напевне буду йти від Андрія.
– Чому!
– Стомилася йому їсти варити!
– Ну але ж я татові готую ціле життя!
– Ну ти татові готуєш, а я — якомусь придуркові! - Приїхала до батьків. Мама годину переконувала з’їсти салат, який вона приготувала спеціально для мене. Через годину я не витримала й сіла до столу. Тато обережно кинув з дивану: “Той, котрий я з’їв?” Розпочалася сварка.
- Сонний тато пішов вигуляти собаку. Але пса не взяв, лиш повідок. Прийшов додому й зізнався, що загубив тваринку. Як мама кричала! А ми з псом спокійнісінько сиділи в моїй кімнаті.
- Син: “Коли це закінчиться?”
Я: “Нікому не відомо, коли завершиться наше нужденне животіння. Ми простуватимемо важкою дорогою, поки смерть не обійме нас своїми холодними обіймами”.
Син: “Мав на увазі передачу по телевізору”.
Я: “Об 11.30”.
Всім бажаємо гарного настрою і в сім’ї, і на душі!
А якими смішними сімейними моментами могли б поділитися ви? Цікаві ваші розповіді у коментарях.
Всі ілюстрації та фото з відкритих інтернет джерел