in ,

18 людей, які за словом в кишеню не полізуть і завжди знайдуть, що відповісти опоненту

Психологи переконують, що люди, які не бояться висловити свою думку у сварках і конфліктах, стають розумнішими. Вигадуючи аргументи, захищаючи свою точку зору ми вчимося будувати довірливі стосунки, розуміти думку інших людей і вести з ними діалог.

Тутка хоче вам запропонувати відповіді користувачів Pikabu і Twitter. У них є чого повчитися.

  • Вчора вдень йшов через парк додому. Обганяю сім’ю з 3 осіб: тато, мама, 3-4-річна дочка. Чую діалог:
    – Тату, понеси мене на шиї!
    – Там зайнято.
    – Ну тату! Там немає нікого.
    – Там твоя мама вже п’ятий рік сидить.
    Мама: *дає вдалого запотиличника по лисині*. © sega1985 / Pikabu
  • Кінець робочого дня. Ми з колегою (а у нього довге світле волосся) стоїмо в кімнаті для курців. Увіходить наш керівник, вже одягнений в пальті, з портфелем в руках, і потім ще залишився з нами постояти.
    Нервово зиркнув на довгокосого співробітника і сказав:
    – Тільки близько до мене не підходь, добре?
    Ми здивувалися. Керівник пояснює:
    – Учора дружина зняла з мого пальто твою довгу світлу волосину і прискіпливо, з підозрою її розглядала. Я їй розповів, що зі мною довговолосий хлопець працює. Вона начебто зрозуміла, але давай не будемо загострювати ситуацію. © axuta.ru / Pikabu
  • Хлопець з дівчиною жваво сперечаються в кафе. Він в цей час наминає борщ. Вона не витримує і питає:
    – Ти можеш відірватися і перестати їсти?
    – Ні, я з ранку нічого не їв.
    – Володю, ти кого більше любиш, мене чи борщ?
    Він на секунду завмирає з лукавим виразом на обличчі.
    – Перше. Я більше люблю перше, — промовляє він і продовжує працювати ложкою.
    – Володю, ти так відповів, що я не зрозуміла. Ти смієшся з мене? Борщ — це теж перше.
    Він відсуває від себе порожню тарілку і каже:
    – А зараз навіть говорити нема про що. Борщу більше немає. Як можна любити те, чого немає?
    Я не бачу її обличчя, але просто відчуваю, як вона свердлить його очима:
    – Я тебе колись приб’ю, — нарешті вимовляє вона після тривалої паузи.
    – Окей, але спочатку нагодуй, — резюмує він, і вони продовжують жваво сперечатися про якихось своїх знайомих. © faraonukr / Pikabu

  • Стояла в черзі в кав’ярні. Поки вибирала, що замовити, почула розмову бариста (касира) і клієнта:
    – Добрий день, що будете замовляти?
    – Мені потрібне найгарячіше, що тут є.
    – Кириле, я на роботі, давай вдома поговоримо про гаряче.
    – Ну тоді зателефонуєш.
    Мій день вдався. © dasha0dreamer / Twitter
  • Летіла в Єгипет. Позаду мене сиділи троє жінок, на вигляд старші 30 років. Дві з них сперечалися:
    – Ой, мій Василько кращий і красивіший, відвідує спортивні секції, аж три! Увесь тиждень займається, янголятко моє.
    – Але ось мій Миколка набагато розумніший, ходить на додаткову алгебру, геометрію, архітектуру. Він творчий у мене, вихідні проводить в художній школі.
    І так 30 хвилин, причому голосно. Тут у їх сусідки, яка намагалася почитати, здають нерви, і вона виголошує: «А ось Максим знаєте який?» Обидві пані відразу ж, синхронно: «Який?» «Щасливий!» — викрикнула сусідка і відвернулася. Не треба казати, що весь політ на їх ряду була мертва тиша. © iMaZai / Pikabu

  • У нас був на виробництві Валерій, який постійно брав участь в парі і любив пожартувати. Якось він прийшов на роботу з обличчям, поголеним рівно наполовину. Справа була борода, вуса і брови. Зліва — все виголене. Зайшов керівник і, швидко всіх окинувши оком, зробив зауваження Валерію, що він неголений. У наступну секунду, коли начальник відвернув голову, Валера різко розвернувся на стільці, показуючи гладку сторону обличчя, і запитав ображено: «Тобто?» Треба було бачити обличчя нашого керівника. © abob / Pikabu
  • Вчора в моєму житті відбувся прекрасний діалог. Однокласник переконував, що всі жінки меркантильні:
    – Ось скільки ти хочеш, щоб чоловік заробляв?
    – Ну хоча б Х.
    – Ото розмріялась! А навіщо такому чоловікові ти? Ти будеш його тішити на ці Х?
    – Ні, я сама стільки заробляю. © zhritsa_edi / Twitter
  • З’явилася у нас на роботі нова начальниця і одразу почала встановлювати свою владу. Інтелігентна жінка посміла з нею не погодитися і на всі аргументи відповідала своїми контраргументами. Тут начальниця, жінка в літах, вирішила вийняти з рукава “нафталіновий” козир:
    – Чому ви зі мною так розмовляєте? Ввічливішими можете бути? Якщо вже не тому, що я ваш керівник, то хоча б з огляду на вік.
    – Який вік? Я старша від вас на 3 роки.
    Сказати, що начальниця отетеріла, — це нічого не сказати. Сперечатися з тією жінкою вона більше не зважувалася. © ramastoporom / Pikabu

  • 2 дівчинки 5-річного віку сперечаються:
    – Я подобаюся Марку!
    – Я йому подобаюся більше!
    Підходять до хлопчика:
    – Марку, хто тобі подобається?
    Марко, без роздумів:
    – Мені подобаються динозаври. © Livotovas / Twitter
  • Телефоную до свого психолога:
    – Добрий день, можна записатися на найближчий час?
    – Найближче — через місяць.
    – Цілий місяць? За місяць і померти від туги можна.
    – Ну тоді не доведеться платити за сеанс. © vos_yeux / Twitter
  • Гуляємо з дружиною і донькою. Дочка в кулачку затиснула копійки, які я їй недавно дав.
    Тут вона випадково розтуляє ручку і кричить: «А-а-а! Мої грошенята-а-а-а! Ні-і-і!»
    Дружина: «Чого ти так кричиш, зараз все зберемо».
    Я: «А я приблизно так само кричу, коли мені приходить СМС про витрати, якщо ти моєю карткою розплачуєшся». © Solo1986 / Pikabu
  • Одногрупники сперечаються щодо свого етюду:
    – В даному сюжеті батько не потрібен.
    – Ні, тато потрібен!
    – Ні, не потрібен!
    – Потрібен.
    – Я без нього 19 років прожив, ну і навіщо він мені тепер? © z4kup4n / Twitter
  • Син лягає спати, за ним зі стелі меланхолійно спостерігає рудуватий павук розміром, як коробка сірників. Питаю: «Не буде тобі заважати?» Син: «Ой, ні, давай краще його заберемо».
    Розгортаємо широку операцію спецназу з ліквідації павука під моїм пильним проводом. Поки син широко відчиняє вікно, біжу за необхідним спорядженням. Шваброю обережно струшую порушника спокою на підлогу (син завбачливо тримається осторонь), замітаю його в совок і швидко викидаю у вікно, в темряву. Через секунду з вулиці долинає звук гальм і удар. Ми шоковані.
    Син задумливо: «А давай наступного разу ти його просто розчавиш?» © 123mi / Pikabu

  • Тато за кермом через 0,2 секунди затримки:
    – Куди ти преш, гадино така?! Та чого ж вона не їде, порожня дорога!
    Теж тато: *терпляче стоїть 10 хвилин, чекає, поки вівчарка з господарем перейде через перехід*.
    – Ох, що ж ти такий повільний, песику, зайчику бідненький, старенький, напевно, вже. © chertovka00 / Twitter
  • У супермаркеті спостерігав таку картину: хлопець з дівчиною сперечалися, який чай взяти:
    – Саусеп.
    – Пуер.
    – Саусеп.
    – Пуер.
    – Саусеп.
    Потім підійшов їх, мабуть, друг з візком і сказав:
    – «Майский», і не показуйте коників. © jewwantsmoney / Twitter
  • Досі сміюся. Я не думав, що так можна показати свою вірність.
    Мама: «Ти куди зібрався?»
    Тато: «Я поїду на роботу, об’єкт перевірю».
    Мама: «Щось мені здається, ти обманюєш».
    Тато: «Якщо хочеш, то можу зуби вдома залишити».
    У батька знімні зубні протези на обидві щелепи. © nikanetu59 / Pikabu
  • Поїхали з чоловіком в ювелірний магазин в невеликому французькому містечку. Розглядаю прикраси. Поруч молода пара. Дівчина старанно вибирає, приміряє, уточнює, порівнює. Чоловік її поруч стоїть, спершись на вітрину, і дивиться на своє взуття. Дівчина, нарешті визначившись, бере каблучку з діамантом, завбільшки як коров’ячий послід – все, вибрала. Продавець звертається до чоловіка:
    – Як будете розраховуватися?
    Миттєва відповідь:
    – Не знаю. © Vulpinaccia / Pikabu

Який аргумент ще жодного разу вас не підводив? Розкажіть і нам.

Сподобалось?

Чи всі частини тіла нам так потрібні? Користувачі мережі поділилися, від яких органів можна було і обійтися

Поясніть дитині, що таке магія слова, і вона ніколи не буде почуватися ображеною