in ,

20+ історій про мудрих свекрух, які зруйнували всі стереотипи

Чомусь міф про те, що свекруха мусить бути злісною і ненавидіти невістку, так само популярний, як і анекдоти про злу тещу. Однак, мама чоловіка може стати вірною подругою, порадницею і помічницею на шляху до сімейного щастя.

Нас обурили стереотипи про свекрух і ми знайшли підтвердження тому, що далеко не всі вони хочуть зжити зі світу своїх невісток. Розповімо про приклади прекрасних стосунків жінок та матусь їх чоловіків.

  • Розпочну з того, що моя свекруха наказала синові найняти мені хатню помічницю. Це при тому, що сама вона усе життя працювала. Спробувала дати грошей на придбання першої нерухомості. Але найбільший подарунок — виховала сина так, що він став гарним чоловіком. Він вміє приготувати їжу, прибирати, доглядати за дітьми та робити все, що потрібно, щоб я відчувала себе королевою.

 

  • Діти вже тиждень живуть у батьків чоловіка. Так от свекруха вчора мені на запитання «Чи вони чемні?» відповіла:
    – Дуже чемні. З твоїм вихованням не може бути по-іншому.
    О-о-о, не луснути б від гордості. Я ж чекала купи зауважень.

 

  • У мене чудова свекруха. Ось вона щойно прийшла, забрала до себе старшу дочку, після обіду сказала привезти сина, та ще їх дитсадкові речі, які є для прання, принести. «Ти ж і так увесь тиждень працюєш, а на вихідних з пранням мучишся, то хоч так тобі допоможу», – каже. Нескінченні гостинці дітям, одяг, іграшки — завжди допоможе, чим може.

  • Моя свекруха дуже класна. Вона щодня читає лекції англійською мовою студентам з Індії та Пакистану. Англійську вивчила сама. А їй, увага, цьогоріч виповнюється 70 років. Найкращий ендокринолог.

 

  • Дитина захворіла. Приїхала швидка, нас відвезли до лікарні. Рано-вранці мене медсестра термосить за плече:
    – Мамусю, вставайте! Якась божевільна жінка просить, щоб ви вийшли, вона вам курку з гречкою принесла. Ми її проганяли, та вона не йде!
    Я думаю, мама, напевно. А то свекруха! Найшвидше встигла. І хоча мороз стояв на вулиці лютий, вона завжди була на своєму місці. То з супчиком, загорнутим у фольгу, то з курочкою і пюре. Її до нас не впускали: ми в інфекційній лежали. Але вона, як солдат, кожного Божого дня з їжею була на місці. Чудова жінка. © mamakerova / Pikabu

 

  • Якось, за багато років до того, як ми з чоловіком одружилися, ми зі свекрухою ходили по магазину, і я помітила класну сукню. Але треба було економити, і, звичайно, я її не купила. Настає Різдво, я розгортаю подарунки, а там та сама сукня! Виявляється, вона знову поїхала до магазину і того ж дня її купила.

 

  • Щороку на річницю нашого весілля свекруха дарує мені подарунок на “День невістки”. Вона сама вигадала це свято, коли я стала частиною їх сім’ї. Немає слів!

  • Свекруха довідалася, що у нас у вітальні немає меблів. Тоді вона зателефонувала своїй подрузі, яка працює в меблевому магазині, і нам привезли крісло, диван, крісло-гойдалку, столи. Ці меблі стояли у нас понад 10 років. Ми намагалися розрахуватися за них, але відповідь була суворою: «Навіть не згадуй про це знову».

 

  • 2008 рік, забігла зробити манікюр — потрапила до чудової жінки. Вона розповідала про сина, який живе в Канаді, і зазначила, що дуже хотіла б йому таку невістку, як я. Посміялися, обмінялися телефонами. 2018 рік — епоха Інстаграму. Пише мені якийсь Артем у приватні повідомлення про те, що його мама давно розповідала про мене, а він усе не наважувався зателефонувати, бо наживо мене не бачив. Я шокована, заходжу на сторінку і бачу на його фотографіях ту саму жінку. Почали спілкуватися. Зараз я живу в Канаді з чоловіком і найкращою свекрухою.

 

  • Місяць тому свекруха надіслала мені мішки для порохотягу. Вийняла їх сьогодні, а в пакеті – 3 шоколадки й повно цукерок.

 

  • Здається, вона для мене ближча, ніж рідна мама. Коли я була вагітною, вона купувала мені спеціальний одяг. У мене народилася трійня, і вона приходила до нас, готувала їжу, прибирала, масажувала мені живіт і ноги. Коли я хворію, вона приносить ліки, готує вечерю і заварює чай. Вона оточує нас усіх безумовною любов’ю. Прагну бути такою ж гарною матір’ю і бабусею, як вона. Я її дуже люблю.

  • Моя свекруха чудова! Ми не завжди розуміємо одна одну, тому що виросли в різних країнах і у нас різна культура, але їй подобається, як сильно я люблю її сина. Вона хвалиться мною перед своїми друзями. Звичайно, іноді вона робить досить дивні речі. А хто ні?

 

  • Вона була елегантною, чарівною і дуже загадковою. Перед першою зустріччю я хвилювалася і довго готувалася, щоб справити на неї гарне враження. Коли я увійшла і побачила її, то була просто ошелешена: вона була неймовірною красунею! Свекруха граційно рухалася, поважно говорила, зважуючи кожне слово. Наступні 3 роки я намагалася відповідати цій прекрасній жінці. Наша дочка могла б потоваришувати з бабусею, вона перейняла її талант до живопису.

 

  • Розмова з мамою:
    Мама: “Нам з твоєю дівчиною не можна сваритися, нам ще треба разом одного хлопця виховувати”.
    Я: “Мене”?

 

  • При знайомстві з батьками хлопця я випадково “пукнула” за столом. Майбутня свекруха, побачивши моє червоне від сорому обличчя, крикнула: “Дмитре, ну не соромно тобі? Тут твоя дівчина!” Мені здається, ми потоваришуємо зі свекрухою.

 

  • Пам’ятаю, ми з майбутнім чоловіком ще вчилися у старших класах і збиралися на танці, але він вирішив заскочити в душ, а мене попросив попрасувати його штани. Мені було лише 15 років, я розгубилася — не вміла. Тоді його мама взяла штани, поклала їх на прасувальну дошку і показала, де має бути складка. А потім сказала: «Якщо йому не сподобається, як ти їх попрасувала, порадь йому надалі робити це самотужки» – і просто пішла на кухню.

 

  • Свекруха розповіла, як вони з чоловіком привезли мого чоловіка додому з пологового будинку. Приїхала бабуся — мама чоловіка, тобто свекруха. Сидить вона, малюка на руках тримає, а молодим закортіло жартома почати сперечатися. Ну і в розпалі суперечки новоспечена мама каже:
    – А він взагалі не твій син!
    Молодий батько, продовжуючи жартувати:
    – Мамо, ти чула, що вона сказала? Це не мій син!
    А та на нього поглянула і серйозно відповіла:
    – Я не знаю, твій це син чи ні, але те, що це мій онук – однозначно!

  • Раз у два тижні свекруха, вже колишня, збирається і їде до нас в гості. Добиратися до мене 3 години, але вона бере повні пакети продуктів, подарунки дітям. Грається з ними, допомагає з прибиранням. Коли я приїжджаю втомлена додому, на плиті мене чекає вечеря, на столі завжди свіжий салат. Всі мої речі, випрані та висушені, — лежать на ліжку. Коли зустрічає мене, обов’язково поцілує й обійме. Ну і я їй взаємністю відповідаю. Свекруха з донькою переглядають фільм, прийду до них, ляжу і кажу: “Що тут мої дівчатка улюблені дивляться?” Якось випадково почула, як вона в телефонній розмові мене захищає. Ось вам і ставлення рідні та обов’язки.

 

  • Вона зробила мені великий подарунок — дозволила мені бути самою собою. Щиро мене обійняла, прийняла в сім’ю. Зрозуміла, коли ми відмовилися від гучного святкування в колі сім’ї, нам не приходилося брехати та вигадувати відмазки. Підбадьорювала і втішала мене у важкі часи. Коли я зламала ногу, вона привезла мені інвалідний візок, на якому я їздила під час реабілітації. А найголовніше, що вона зробила, — вона виховала сина люблячим партнером, який вміє чесно говорити про свої почуття і потреби, слухати та ставитися до ближніх зі співчуттям і любов’ю. Півтора року тому вона пішла від нас. Мені дуже її не вистачає.

 

  • У мене повна ідилія зі свекрухою, я її називаю мамою, бо вона повністю «моя» людина. Господарюємо періодично на одній кухні, у неї або у нас. Любимо з нею одна одну. Якщо з чоловіком посваримося і вона в курсі справи, то вона тільки на моєму боці. А чоловік ображається і нагадує, що вона завжди дівчинку хотіла, а народила двох хлопчаків.

 

  • Моя свекруха працювала клінічним психологом. У мене було важке дитинство і багато психологічних проблем. Вона взяла мене під своє крило і допомогла мені духовно вирости, стати впевненою в собі та полюбити цей світ. Ми годинами розмовляли, сміялися і плакали. Чесно, не знаю, що б я робила без неї.

  • Дуже хочеться похвалитися своєю свекрухою. Чудова жінка, мені неймовірно пощастило! У наші з чоловіком стосунки не втручається, внучку обожнює, завжди може дати якісну пораду, прекрасно готує їжу. Але найбільше я захоплююся її квітами — неймовірний талант! По городчику можу годинами бродити й милуватися грядками. У когось морква з буряком, а у нас — квіти.

 

  • Свекруха досить закрита, ніколи не покаже свого невдоволення: таке виховання. І я думала, як вона до мене ставиться, поки не настав день річниці весілля. Чоловік сильно хворів, лежав удома. Я повертаюся з роботи й чую, як вона йому каже:
    – Важко чи неважко, вставай і йди їй за квітами! Та сьогодні й ходити нікуди не треба, все є в Інтернеті. Замовляй негайно! І гарно одягнися, а я допоможу прибрати в домі.
    А потім після паузи сказала те, чим завоювала мою безумовну любов:
    – І ніколи не давай їй відчути себе некоханою. Старайся для неї, твій обов’язок — зробити її щасливою. А буде вона щаслива, тоді у вас вдома все добре буде.

 

  • Я схудла на 10 кілограмів, дивитися страшно. Чоловік, навпаки, добряче набрав вагу, поки я вдома сиділа і готувала йому смаколики. Побачивши мене, свекруха охнула: «Ви що там, голодуєте?» Потім вона кілька хвилин розглядала сина і як закричить: «То це ти її об’їдаєш?!»

 

  • Повіз чоловік мене, ще таку юну, знайомитися з батьками. За спиною почула суперечку про те, коли я чоловікові набридну. Втікши в іншу кімнату, голосно заридала. Прийшла свекруха, і її монолог я запам’ятаю на все життя. Вона сказала: «У тебе є найбільший козир — молодість. Що б не казали ці дорослі жінки, у тебе є те, чого немає у них, — твій 21 рік». Вже набагато пізніше, коли у нас народився довгоочікуваний і вистражданий син, свекруха сказала коротко: «Я в тобі не помилилася».

 

  • Коли я завагітніла, свекруха скептично хмикнула: «Ну подивимось». І ось я принесла додому немовлятко Ярослава. Батьки до сліз розчулювалися, дивлячись на його личко, а свекруха в перші дні якось прохолодно до нього поставилася. Але потім… Можна було спокійно, не переживаючи, їхати на сесію, гуляти з подругами, займатися своїми справами, тому що вона завжди була поруч. Мій диплом – теж її заслуга, бо я вступила до вузу вагітною за її порадою і наполяганням: Ну а навіщо даремно втрачати декретний час? У будь-якій життєвій ситуації я знаю, що отримаю адекватну корисну пораду і співчуття. А ще у свекрухи гарне почуття гумору, яке завжди піднімає мені настрій.

Які у вас стосунки зі свекрухою? Чи вірите ви в дружбу свекрухи та невістки?

За матеріалами

Сподобалось?

Як різний час доби впливає на ваш настрій

Найкращі поради для щасливого життя