23 кадри дітей на роботі, які змушують по-іншому поглянути на американську промислову революцію

1 555

У 1908-му році Льюїс Гайн став офіційним фотографом Національного комітету дитячої зайнятості. Впродовж наступних 10 років цей відважний чоловік їздив по Сполучених Штатах Америки вздовж і впоперек, знімаючи кадри важкої дитячої праці. І робив він це насамперед із політичних міркувань: своїми роботами він вимагав повну заборону експлуатації дітей на виробництві.

Гайн зіштовхнувся із протидією поліції з одного боку, яка сприяла такій формі праці, а з іншого боку — із підприємцями, які не хотіли втрачати своїх прибутків. Попри те, фотограф усюди поширював відзняті кадри, його фотографії світилися в журналах, у викладах лекцій і на фотовиставках.

Тутка сьогодні публікує 23 світлини цього геніального митця, 23 кадри, які назавжди змінили обличчя американської промисловості. Гадаємо, вони змінять і наші душі.

1.

Під час Американської промислової революції одна дитина із шести віком від 5 до 10 років була зайнята на виробництві. На той час дитяча робота сила становила 20% від роботи усього робочого населення.

2.

Технологічний прогрес гнав людей до великих міст, де ті погоджувалися на низькооплачувану працю. Як і діти — ті працювали поряд з батьками, адже доля сім’ї теж залежала від їх маленьких плечей.

3.

50% дітей працювало у небезпечних для роботи умовах, на заводах дітям відривало пальці та руки, малі валилися з ніг і гинули у пожежах та вибухах.

4.

Відповідно до законодавства штату Нью-Йорк, дітям до 14 років заборонялося працювати. Заборона не поширювалася на приватні робочі місця: по завершенні робочого дня дітям роздавали роботу додому — завершити незакінчене впродовж дня.

5.

У великих містах (Нью-Йорк) діти працювали в добре освітлених приміщеннях, які нормально провітрювалися. Кому пощастило менше, як імігрантам та їх сім’ям, тому приходилося мешкати в напіврозвалених, переповнених халабудах.

6.

Типова дитяча робота — виготовлення штучних квіточок. Діти працювали до 20:00 вечора, виробляли до 1700 штук щодня, а вранці змушені були йти до школи.

7.

Окрім пошиття одягу та штучних квітів, діти вдома розбивали горіхи й виймали їх ядра.

8.

Батьки часто залишали дітей вдома, змушуючи їх пришивати ґудзики до одягу та зашивати штани (така робота оплачувалась 6 центів за одну одиницю одягу).

9.

Наприкінці 1800-тих на вулицях Нью-Йорка мешкало 10000 дітей-безхатьків. Вони спали під сходами газетних видавництв. Щойно вони отримували до рук газети, то випрошували в перехожих гроші. І за день заробіток їх становив 30 центів.

10.

Втім, у 1899-му році хлопчики, які розносили газети, збунтувалися. Діти вимагали кращої оплати праці.

11.

“Хлопці-розламачі” — так називали групу дітей-робітників на шахтах у Пенсильванії, де підлітки вручну відділяли вугілля від сланцю.

Попрацювавши у забрудненому середовищі, діти помирали від астми й “хвороби чорних легень”.

12.

Діти грають в карти під будівлею фабрики.

13.

Щоб захистити дитячі права, Пенсильванія теж заборонила дітям до 12 років працювати в шахтах. Попри те батьки добровільно відсилали своїх дітей на ту каторгу, ховали їх свідоцтва про народження, а підприємці радо погоджувались на дешеву робочу силу.