7 пасток мозку, через які ЗМІ можуть переконати нас в чому завгодно

Ви думаєте, що телебачення і преса регулярно обманюють нас і маніпулюють нашою свідомістю? Можливо. Але є й більш бентежлива інформація: наш мозок працює з ними заодно. Йому настільки важко розібратися в тому величезному потоці відомостей, які ми отримуємо щодня, що він готовий миритися з безліччю помилок. І, як не дивно, розумні й освічені люди роблять навіть більше помилок мислення, ніж власники менш розвиненого інтелекту.

Тутка вирішив розібратися, які психологічні ефекти можуть використовувати ЗМІ для того, щоб переконати нас або вплинути на наші рішення. І як все-таки відрізнити правду від брехні.

Цікаве
Loading...

Ефект сплячої людини

Суть ефекту: переконлива інформація, приправлена зерном сумніву, з плином часу здається більш достовірною.

Уявіть, що ви почули інформацію, яка здалася вам переконливою. Наприклад, що кондитерська продукція відомої марки містить небезпечні для здоров’я людини речовини. Але відразу услід за цією антирекламою з’явилася інформація, яка змусила вас засумніватися в правдивості почутого. Наприклад, посилання на недостовірне джерело або повідомлення, що новини замовлені конкурентом. Як розумна людина, ви, звичайно, вважаєте первинну інформацію брехнею і постараєтеся забути. Однак через деякий час (так званий «час сну») ви знову почнете думати, що це правда. І печиво або цукерки цього бренду купувати більше не будете.

Ефект сонної людини виникає лише за наявності таких умов:

  • відомості переконливі;
  • є подальше повідомлення, що ставить їх під сумнів;
  • проходить досить часу між отриманням інформації та прийняттям рішення.

Ефект фреймінгу

Суть ефекту: змінивши фразу, можна змінити ставлення.

Спосіб, яким сформована думка, впливає на те, як ми її сприймаємо. Роблячи потрібний акцент, можна зробити людину негідником або, навпаки, героєм. Порівняйте: «через злочинну повільність поліцейських 3 з 10 осіб залишилися в заручниках» і «завдяки неквапливій, продуманій діяльності поліцейських 7 з 10 заручників були звільнені».

Річ в тому, що ми оцінюємо якусь подію або річ не саму по собі, а виходячи з контексту. Саме це обрамлення (фрейм – з англ. рамка, обрамлення – прим.перекл.) і визначає, яке рішення ми в результаті приймемо.

При цьому люди більш схильні уникати втрат, ніж розраховувати на можливий виграш. Причому з віком цей ефект посилюється: літні люди звертають більше уваги на негативні сторони будь-якої справи і скоріше схильні уникати збитків, а не розглядати реальні плюси і мінуси пропозиції.

Ось ще приклади впливу ефекту фреймінгу:

  • Люди швидше відреагують на слово «переплата», а не на слово «знижка». 93% людей пройшли реєстрацію заздалегідь, коли була призначена додаткова плата за пізню реєстрацію. І тільки 67% – коли за ранню реєстрацію була знижка. Це при тому, що сума була однаковою.
  • Ви швидше купите пісну на 80% яловичину, ніж такий самий шматок м’яса, на якому написано, що в ньому 20% жиру.
  • У повсякденному житті ми теж створюємо свою реальність, вибираючи слова для опису речі або події. Якщо у вас є стара шафа, яка дісталася у спадок від бабусі, ви можете бути щасливим володарем сімейної реліквії або власником старого мотлоху. Помилки на роботі можуть бути для вас корисним досвідом, а можуть і неприємностями.

Селективне сприйняття

Суть ефекту: бачу тільки те, що хочу бачити.

З усього різноманіття фактів наш мозок вибирає лише ті, які відповідають нашим очікуванням і переконанням. І водночас люто відкидає нові знання або факти, які суперечать нашим стереотипам (ефект Земельвейса).

З цим пов’язані наша перевага одних сайтів або телеканалів і легкість, з якою ми дозволяємо програмам новин себе переконувати, — вони узгоджуються з нашою думкою і тому легко приймаються. Якщо ви переконані, що генно-модифіковані продукти шкідливі, ви з довірою поставитеся навіть до жахливо непрофесійної статті на цю тему і проігноруєте статті з протилежною думкою з серйозних видань.

Те ж саме відбувається і з нашим ставленням до публічних людей: недоброзичливці звертають головним чином увагу на їх недоліки або помилки, а фанати можуть не помітити навіть очевидних промахів.

Ідентифікований ефект жертви

Маленька Джессіка на руках у президента Буша-старшого.

Суть ефекту: «Одиночна смерть — це трагедія, мільйон смертей — це статистика».

У світі зникають, вмирають від голоду тисячі людей, але про це рідко повідомляють в засобах масової інформації. А історія однієї жертви зґвалтування викликає резонанс і широко поширюється в соцмережах і пресі.

Відбувається це тому, що повідомлення про конкретну людину звучить більш переконливо, ніж статистичні дані, воно створює відчуття знайомства з потерпілим і викликає емоційний відгук. Воно впливає не тільки на аудиторію, але й на урядові органи. Конкретним людям частіше перераховують кошти для допомоги, ніж цілим групам.

Історію дівчинки Джесіки, яка впала в криницю в 1987 році, передавали в прямому ефірі. Після 58 годин рятувальних дій дівчинку вдалося витягнути. В результаті сума пожертвувань склала близько $ 800 тис. Водночас щорічно від випадкових травм у світі гине 830 тисяч дітей, причому багато ситуацій можна було б попередити. Але фінансування на програми профілактики не вистачає.

Ефект фокусування

Суть ефекту: беремо картину події, вирізаємо з неї шматок і видаємо фрагмент за ціле.

Це метод, за якого звертають увагу на одну сторону предмета або явища, а увага від інших сторін випадково або спеціально відволікається. Це заважає зрозуміти, яким буде результат, і прийняти правильне рішення.

Наприклад, в ЗМІ обговорюють плюси нового хімічного добрива, яке дозволить збільшити урожай в кілька разів. Але нічого не пишуть про склад цього добрива і про те, як овочі та фрукти, вирощені на ньому, будуть впливати на людський організм.

Ефект третьої особи

Суть ефекту: всі навколо жертви пропаганди, але тільки не я.

Ми схильні недооцінювати силу впливу на себе засобів мас-медіа і переоцінювати їх вплив на інших людей. Так ми відокремлюємо себе від тих людей, на яких можна вплинути, і підвищуємо свою самооцінку. Найбільш яскраво проявляється ефект третьої особи, коли людина отримує якусь небажану інформацію (насильство на телевізійному екрані, порнографія, читання агресивних расистських статей).

Ефект третьої особи безпосередньо пов’язаний з теорією атрибуції. Свої дії ми схильні приписувати впливу ситуації, а чужі – рисам характеру. (Про себе: «Я накричала на дитину не тому, що я дратівлива і неврівноважена, а тому що вона вивела мене, розливши сік на стіл». Про інших: «Вона погана мама, тому що криво зав’язала дитині капелюшок».)

Парасоціальна взаємодія

Суть ефекту: улюблені персонажі або герої ток-шоу стають для нас майже друзями.

Коли ми дивимося передачі, фільми або мультфільми, то починаємо взаємодіяти з їх героями так, ніби знаходимося з ними в звичайних людських стосунках. Зрозуміло, що перебуваючи в настільки близькому «зв’язку», ми не можемо не переймати їх особливостей поведінки і не піддаватися їхньому впливу. Особливо сильно це впливає на підлітків і дітей, які формують свою особистість, наслідуючи улюблених персонажів відеоігор, фільмів чи мультфільмів.

Відомий «ефект Анджеліни Джолі»: через 15 днів після того, як актриса розповіла про те, що зробила мастектомію, кількість жінок, що проходять тест на гени BRCA, відповідальні за розвиток раку грудей, збільшилася на 64%. А після того, як в 1987 році принцеса Діана в прямому ефірі зняла рукавичку і потиснула руку хворому на СНІД, тисячі людей у Великобританії та США перестали думати, що хвороба може передаватися через дотик. А до цього через панічні статті в ЗМІ 50% американців хотіли повністю ізолювати пацієнтів з цією хворобою.

Діана тримає на руках дівчинку, хвору на СНІД, 1996 рік

Як відрізнити реальність від брехні

Новини на телебаченні починаються з того, що ведучий каже: «Добрий вечір», а потім пояснює, чому це не так. І якщо ви їх часто переглядаєте, то фрейм повсякденного негативу не дає вам раціонально оцінювати плюси і мінуси звичайних ситуацій. Більше присвячуйте часу своєму хобі та спілкуйтеся з друзями – так ви не заженете себе в рамки негативу.

Намагайтеся критично ставитися до повідомлень у соціальних мережах: там фейкові новини поширюються в 6 разів швидше, ніж правдива інформація. Більшою мірою це стосується політичних повідомлень. Причому помилкова інформація має більшу «витривалість», багаторазово повторюючись навіть після спростування.

І ось ще кілька способів, якими ми можемо захиститися від обману і прийняти правильне рішення:

  • Спробуйте знайти більше достовірної інформації. Розглянувши проблему з різних боків, ви швидше приймете правильне рішення.
  • Якщо ви досить добре знаєте іноземну мову, спробуйте на ній обдумати ситуацію, що склалася. Це дозволить вам мислити тверезо і без емоцій.
  • Не робіть висновків про загальний стан речей за одним окремим випадком.
  • Відпочивайте від інформації: коли мозок перевантажується, він не може тверезо мислити.
  • Тверезо оцінюйте цифрові дані: якщо реклама стверджує, що 85% пластичних операцій проводяться успішно, отже, є 15%-й шанс стати жертвою пластичної хірургії.
  • Використовуйте сервіси для перевірки фактів, наприклад, truthorfiction.com або hoax-slayer.com .

Бонус: Пінгвіни, що літають

Станом на 1 квітня телеканал BBC змонтував жартівливе відео, в якому стверджувалося, що був знайдений новий вид королівських пінгвінів, які не тільки літають, але й здійснюють перельоти в тропічні країни. 6 млн переглядів і 21 тисяча лайків під цим відео підтверджують, що фейкова інформація поширюється з колосальною швидкістю.

Чи є у вас способи, що допомагають розпізнати, де правда, а де брехня? Які новини в соцмережах або пресі здалися вам справжньою вигадкою або нісенітницею?

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close

Adblock Detected

Please consider supporting us by disabling your ad blocker