7 хворобливих станів, які ми успадковуємо ще до народження

Наука підтвердила — всі проблеми походять з дитинства. Цікаво, що недавно психологи почали вивчати, чи впливає пренатальний чи допологовий період на наше життя. І знайшли такі цікаві відповіді, що й самі здивувалися.

Тутка зацікавився новітніми висновками вчених і ділиться сьогодні з вами цікавими результатами досліджень. Читаємо разом, і не забуваємо, що вкінці статті на нас чекає приємний бонус.

Цікаве
Loading...

100 років тому та людина, яка почала вивчати життя особи до народження, підпадала анафемі. Але часи змінилися

Все почалося в 1924 році. Отто Ранк (Otto Rank), учень і колега Зигмунда Фрейда (Sigmund Freud), заявив, що якщо усунути наслідки родової травми, то пацієнта можна вилікувати від неврозу. За настільки новаторські думки колеги вигнали його з Віденського психоаналітичного співтовариства.

Однак в 1980-тих, коли суспільство так пішло вперед, що психологи почали використовувати психоделіки для дослідження пам’яті плоду, 3 психіатри одночасно (Stanislav Grof, Athanassios Kafkalides і Frank Lake) опублікували свої дослідження. Деякі пункти з них обговорюються, досліджуються і використовуються досі:

  • Дитина в утробі матері ще до народження може сприйняти позитивну і негативну інформацію. Перша пробуджує розвиток талантів, захованих у генах, друга — навпаки пригальмовує їх розквіт.
  • Ключ до розв’язання багатьох проблем — це проговорити і пропрацювати травми, про які навіть не здогадуємось.

Важкий емоційний стан матері під час вагітності породжує труднощі в майбутньому житті дитини

Утробна чи фетальна пам’ять — спогади дитини про все, що відбувається з нею в материнському лоні. На дитинку найбільше впливає емоційний аспект — все, що мама переживає і відчуває. Якщо мама зазнає стресу — малюк так само зазнає стресового впливу: в навколоплідних водах накопичується кортизол, тобто гормон стресу.

Психологи пов’язують багато наших нинішніх станів з тим, що відбувається з матір’ю і дитиною ще до її народження:

  • Неврологічні розлади. Депресія під час вагітності — звична річ. Якщо дітки народжуються у матерів з депресією, вони потребують реанімаційних дій після народження. Якщо мама врівноважена і спокійна — дитина теж буде тихенькою і заспокоєною. Вчені стверджують, що в майбутньому психічні та неврологічні розлади в дітей стаються саме через цю причину.
  • Ожиріння і діабет: дослідження підтвердили, що немовлята, матері яких голодували, згодом були більш схильні до цих захворювань набагато сильніше, ніж ті, у яких допологовий період пройшов у сприятливих умовах.

  • Когнітивні розлади. Тривожність теж часто дошкуляє вагітним. Вчені виявили, що у дітей, матері яких страждали від тривожних розладів, пам’ять гірша, ніж в однолітків, їм важче концентруватися і запам’ятовувати інформацію. Крім того, часто спостерігалося порушення прихильності між матір’ю і дитиною, особливо у хлопчиків.
  • Сексуальні проблеми. Вважається, що якщо мати під час вагітності хотіла дитину іншої статі, то в період дорослішання її дитина може відчувати проблему зі статевою самоідентифікацією, а з початком статевого життя може проявитися гомосексуальність, фригідність, імпотенція.
  • Занижена самооцінка. Небажані діти також можуть відчувати труднощі в дорослому житті: вони песимістичні, із заниженою самооцінкою, їх легко образити. Прагнуть суспільного визнання, їм важко відчувати прихильність, мучаться неврозами.

  • СДУГ (синдром дефіциту уваги і гіперактивності). Сильний стрес також чинить великий вплив на плід, при цьому результат залежить від конкретного терміну вагітності. Наприклад, якщо стрес дитинка пережила у 1-му триместрі, коли закладається нервова система, то підвищується ризик шизофренії. Якщо ж стресова подія відбулася у 2-му чи 3-му триместрі, то вищою є ймовірність виникнення СДУГ.
  • Аутизм. Девід Беверсдорф (David Beversdorf) довгий час досліджував генетичні причини аутизму. Але, окресливши психологічно-соціальні причини цього явища, дійшов до висновку, що в той момент матері переживали потужні емоційні потрясіння (втрату роботи, смерть близьких). Ще ненароджені діти (21-32-й тиждень вагітності і особливо період 25-28-й тижнів) надзвичайно гостро переживали ці стреси.

Такі наслідки були прийнятні для наших предків: у світі, який кишів небезпеками, тривожна дитина була більш уважною, а та, яка швидко перемикала увагу, мала більш розвинену моторику. Але в наш час такі “плюси” класифікують як серйозні психосоціальні недуги.

Зрозуміло, ми не можемо поставити життя на паузу, щоб спокійно і безтурботно прожити 9 місяців до народження дитини. У світі відбувається безліч подій, які так чи інак зачіпають нас, в нашому житті беруть участь люди, з якими ми переживаємо печалі та радості. Неможливо захиститися від усього.

Однак ми здатні уважніше ставитися до свого психологічного та фізичного стану. Ми можемо дбати про себе і своєчасно собі допомогти. Так і ми, і наші майбутні діти будуть у безпеці зростати і розвиватися.

Бонус: Маємо гарні новини

Пренатальна пам’ять — це запорука прихильності дитини до жінки, яка її народила.

  • Плід запам’ятовує не тільки голос матері, але і вимову. Ще ненароджені діти здатні розрізняти різні мовні звуки і згодом володіти рідною мовою своїх матерів. З цього випливає, що процес опанування мовою починається ще до народження. Можна припустити, що якщо мати розмовляє двома мовами, то потім дитині буде легше опанувати й іншу мову.

  • Смакові пристрасті, що формуються у дитину, залежать від того, чим заведено харчуватися в сім’ї. Амніотична рідина, в якій знаходиться малюк, насичена смаками їжі, які споживає мама. Дитина постійно ковтає цю рідину, вона відчуває смак їжі. Надалі ці ж смаки малеча відчуває і в материнському молоці, що сприяє успішній лактації.
  • Спостереження свідчать, що матерям, у яких сильно змінився раціон до народження дитини, важче налагодити грудне вигодовування. Це може бути однією з причин, чому матері, яка годує дитину, краще не сідати на жорстку дієту без особливих показань після народження дитини, а продовжувати харчуватися як завжди.

Не подумайте, що жінка під час вагітності має харчуватися дивною заморською їжею або почати слухати класичну музику, яку не любить. Ми хотіли довести одне: несвідомо ми даємо своїм дітям те, що може допомогти їм через багато-багато років.

А що ви думаєте про пренатальну пам’ять? Вам відомі факти про те, як події в житті батьків вплинули і на вас?

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close