7 яскравих ознак, що ваші стосунки приречені і їх варто завершити

В стосунках важливі обидва партнери, кожен має взаємодоповнювати одне одного, підтримувати. Стосунки мають окрилювати й робити нас щасливими, а депресія, відчуття покинутості та інші погані симптоми можуть наштовхнути на інші думки. Чи варто продовжувати зустрічатися чи жити з людиною, з якою нам не комфортно, і мова йде про емоційний затишок. Чи підтримує нас партнер, коли переживаємо скрутні часи, чи, може, він є причиною цих “скрутних часів”?

Тутка сьогодні зібрав 7 неочевидних ознак приречених стосунків. Ми дбаємо про вас і хочемо усім щастя. Ці 7 тривожних сигналів засвідчать про деструктивний тип стосунків, котрі згубно на вас впливають, але, звісно, остаточний вибір — за вами.

Ви почали відчувати провину за висловлення негативних емоцій

Якщо раніше можна було спокійно пояснити, що вам не подобається в поведінці вашої другої половинки, то зараз ви десять разів подумаєте, чи варто починати сердечну розмову. Адже можна наткнутися на закиди («Скільки можна пиляти?», «Досить скиглити»), взаємні звинувачення («А ти…», «Сам такий самий») або навіть на завуальовані образи та зневага («Моя дівчинка дурненька»).

З плином часу ви вже починаєте відчувати себе винними за те, що дозволяєте собі висловлювати думку, відмінну від думки партнера, тим самим придушуючи свої справжні емоції. Це призводить до нервових зривів, істерик, сварок, які нічого, окрім сорому і почуття провини, не принесуть.

З’явилися проблеми на роботі

Психологи та нейрофізіологи прийшли до висновку, що наша самоідентичність формується в стосунках з довколишніми людьми. Чим важливіша для нас людина, тим більша ймовірність того, що ми підлаштуємося під її бачення нашої особистості. Коли ваша друга половинка постійно вас недооцінює, вважає слабкими, некомпетентними, тим самим руйнуючи самооцінку, це ставлення проникає й у професійну сферу.

Якщо колись ви були незамінним співробітником, горіли на роботі й відчували себе на своєму місці, і раптом розумієте, що не тягнете більше такий обсяг роботи, у вас нічого не вийде та й взагалі незрозуміло, що ви тут робите, а суттєвих передумов для цього немає (вас не перевели на нове місце, залишається те ж керівництво та ін.), то це серйозний привід задуматися над тими переконаннями, що дає вам людина, з якою ви перебуваєте у близьких стосунках. У психоаналізі цей ефект має назву «віддзеркалення».

За начебто стабільних стосунків ви постійно перебуваєте в стані тривожності

Пригніченість, апатія, панічні тривоги, деяка агресивність — лікарі розводять руками, аналізи не підтвердились, всі кажуть, що ви — здорові, а вам далі кепсько. Однією з причин такого емоційного виснаження може бути тип “співзалежних стосунків”. А ви навіть не знаєте, що в них знаходитеся.

При патологічних чи токсичних стосунках змінюється гормональний фон, біохімічний стан організму, а це впливає на настрій та навіть здоров’я! А ще й придушення своїх справжніх емоцій забирає фізичні ресурси організму. Якщо ви спостерігаєте в себе ці ознаки — варто подумати і про майбутнє, і про візит до спеціаліста.

Те, що говорить ваш партнер, відрізняється від того, як він поводиться щодо вас

У деструктивних стосунках комунікація порушена. Це відбувається через те, що людина не знаходиться в контакті з собою, своїми почуттями, їй важко висловлювати свої бажання чесно і відкрито. Розмова йде про одне, справжнє ж замовчується.

У психології це називається «подвійне послання» — концепція, що описує комунікативну ситуацію, в якій транслюються дві суперечні одна одній вимоги. Тобто від нас вимагають дві протилежні за змістом речі одночасно. Причому одна з них озвучується на вербальному рівні, а іншу ви засвоюєте на невербальному, вона ніби від вас очікується. На практиці це виглядає так:

«Ти повинен більше заробляти!» — кажуть.
«Ти повинен проводити зі мною більше часу!» — мають на увазі.

Проблема в тому, що чим довше ви живете, отримуючи такі суперечливі вказівки, тим сильніше піддаєтеся стресу і хронічній психологічній травматизації. А останнє для душевного самопочуття так просто не минає, ви два прохання задовольнити не можете і стаєте «поганим» для вашої половинки.

Ви зненацька усвідомлюєте, що дуже змінилися

Ключове слово тут — «зненацька». Ви були лідером — і раптом виявляєте себе в повній ізоляції. Або завжди були першою красунею, а проходячи повз дзеркало, помічаєте в ньому когось недоглянутого і втомленого. Причому ви навіть не можете пояснити, як так сталося.

Небезпека токсичних стосунків полягає в тому, що ви змінюєтеся поступово і непомітно, а усвідомлення цього процесу настає пізно. Руйнуються зв’язки з друзями і сім’єю, ті люди, що могли б вас підтримати і внести позитив, поступово зникають з поля зору. Ви стаєте вразливими для деструктивного партнера, бо втрачаєте адекватну самооцінку, потрапляєте в залежність від оцінки вашого партнера і забуваєте про свої інтереси. Найкраще, що можна зробити в цій ситуації, — відновити дружні зв’язки і зайнятися тим, що вам дійсно подобається.

Перш ніж щось зробити, ви обмірковуєте, як пояснити це партнерові

Цей пункт плавно випливає з минулого. Через проблеми з самооцінкою ви перестаєте вибудовувати правильні ролі у стосунках (позиція «дорослий — дорослий») і включаєте дитячо-батьківську модель поведінки, коли один з партнерів займає роль беззахисної і слабкої дитини, змушеної виправдовуватися за свої вчинки або відпрошуватися на посиденьки з друзями, а другий повинен стати сильним і панівним «дорослим», який приймає рішення за «дитину».

Небезпека такої сімейного взаємодії в тому, що стосунки вибудовуються в жорсткій ієрархії домінування-підпорядкування, де «батько» стає агресором, а «дитина» — жертвою, а це може привести до побутового фізичного насильства.

Ви живете тільки спогадами про добре і відчуваєте приреченість

У гармонійних стосунках ви відчуваєте себе вільно, знаючи, що в будь-який момент можете вийти з них, якщо вас щось не влаштує. Ви поруч зі своєю другою половинкою тому, що вам добре з цією людиною вже зараз, є довіра, любов і повага. У залежних стосунках справа йде не так. Навіть якщо все погано, розлучитися неможливо, тому що перспектива залишитися без нього або неї лякає набагато сильніше, ніж дискомфорт від того, що є зараз.

Ви починаєте жити минулими позитивними спогадами, бо в теперішньому залишилися тільки біль і образа. Але самостійно вибратися з цієї пастки вже не виходить, оскільки самоідентичність порушена і ви, залишившись в повній емоційній ізоляції, не уявляєте, як жити без токсичного партнера.

Подумайте: чи хочете бачити людину поруч з собою через 5 років? Чи горять очі, чи є бажання продовжувати зустрічатися, тому що ви відчуваєте себе щасливим з цим партнером? Якщо ні, то це привід задуматися, що заважає вийти з цього союзу і залишити минуле там, де йому належить бути.

Ви добровільно скидаєте з себе відповідальність

Ми згадували про ролі дитини і дорослої людини у стосунках чоловіка і жінки і зараз розглянемо цей пункт докладніше. У залежних стосунках через підміну ролей партнер, який грає роль дитини, перестає брати відповідальність за свої вчинки, ніби перекладаючи її на плечі «дорослого», хоче він цього чи ні.

І якщо ви відчуваєте, що перестали контролювати ситуацію, то варто звернути увагу на свої ж переконання (наприклад, що хтось мусить забезпечувати вас матеріально або без цієї людини з вами станеться щось погане). Якщо вам це знайоме, то є привід задуматися: а чи контролюєте ви самі своє життя? Звичайно, зручно, коли всі проблеми вирішуються за помахом чарівної палички, але плата за такі рішення стає занадто високою.

Занурюючись в інфантилізм (незрілість у розвитку), ви не тільки ризикуєте прожити життя залежної людини, але й просто набриднути своїй другій половинці.

Звичайно ж, не варто панікувати, помітивши збіг за одним або двома пунктами, але при наявності половини з них і більше закликаємо задуматися і обговорити це зі своєю другою половинкою. Якщо у вас є намір зберегти стосунки, краще звернутися до сімейного психотерапевта.

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close