8 аргументів, чому варто припинити нарікати на важку долю — у порівнянні з японками

Роль жінки в сучасній Японії дуже багатогранна і неоднозначна, вона пов’язана з давніми традиціями життя в Країні сонця, що сходить. Японська сім’я має свої основи й фундамент, у яких панівне становище досі займає чоловік.

Ми в Тутка часто розповідаємо про своєрідне виховання японських дітей, а сьогодні хочемо присвятити публікацію тим, хто залишається «за кадром», — їх матерям.

1. Жінку з дитинства навчають, що вона не повноправний член сім’ї

Вчення буддизму (найпоширенішої релігії в Японії. — прим.ред.Тутка) переконує, що жінка стоїть нижче за чоловіка, завдає зла і стає причиною чвар. Щоб досягти стану нірвани, їй треба переродитися в чоловіка. Єдиний шлях до цього — страждання, оскільки тільки так жінка зможе спокутувати свій первородний гріх.

Це призводить до того, що вже з дитячого віку дівчинка усвідомлює свою «другорядність». З нею поводяться по-іншому, ніж із синами. Більш того, подорослішавши, жінка виявляє, що рано чи пізно вона повинна вийти заміж і зайняти ще більш залежне становище, а її єдиним завданням буде народження і виховання синів.

Конституція Японії, прийнята в 1947 році, надала жінкам рівний статус з чоловіками. Однак патріархат ще сильний в багатьох японських сім’ях. Це проявляється і в деспотичній батьківській владі, і у сліпому підпорядкуванні дружини чоловікові, а особливо в почутті зверхності чоловіка, який вважає себе вищим за жінку.

2. Відсутність романтики в стосунках

Проявляти свої почуття на публіці у японців не прийнято. Побачення — це зазвичай розмови, походи в кіно і прогулянки, під час яких хлопець навіть не триматиме дівчину за руку. З пропозицією руки та серця японські чоловіки зазвичай не затягують, але звичайною є ситуація, коли чоловік, наприклад, сидячи перед телевізором, питає, чи вийде за нього дівчина, і, почувши ствердну відповідь, продовжує переглядати фільм.

Дівчина, вихована в японській патріархальній традиції, при цьому неймовірно щаслива, адже дуже скоро вона стане дружиною, а отже зможе почуватися важливою в очах суспільства.

3. Заборон для жінок так багато, що вони навіть діляться на кілька типів

З огляду на культурні особливості Японії є певні дії, які дівчатам просто не можна робити, і ті, які вважаються ганебними. Японка ніколи не зробить чогось, навіть якщо сильно хоче, і при цьому буде відчувати сором.

Японці соромно, якщо люди побачать, як вона жує або показує зуби під час їжі. Дівчата зазвичай прикривають нижню частину обличчя кулачком під час їжі. Але якщо побачення з хлопцем чи зустріч з друзями відбувається в кафе, то донедавна дівчатам залишалося лише приглушувати бурчання в животі напоєм, поки чоловіча частина компанії насолоджується обідом. Крім того, брати їжу в руку до недавнього часу було «не соромно» тільки чоловікові.

Японка в жодному разі не повинна відкривати тіло нижче ключиць і вище талії. Майки та кофтинки з вирізом дівчата одягають поверх іншого одягу. А виріз лише повинен показати, що під одним гарним одягом є інший гарний одяг.

Якщо ж інтонація мови японки не буде особливою, «дівочою», тобто трохи стишеною, сенсу її слів можуть навіть не зрозуміти. Або ж вважатимуть грубіянкою.

4. Суспільство живе за моделлю «дансон дзьохі»

Цей поширений вислів означає «поважати чоловіка, зневажати жінку». Для чоловіків — звичне звертання до дружини на «ти», яке в японській мові вживається до нижчої за себе людини. Водночас дружина, звертаючись до чоловіка, вживає ввічливе «ви», прийняте стосовно вищої за рангом людини.

Жонатий японець переконаний, що його обов’язок як чоловіка повністю виконаний, якщо він забезпечив дружину житлом і грошима, яких вистачає на життя. Натомість від жінки він вимагає, з його точки зору, лише одного: послужливості.

Крім того, японській дівчині не можна перемагати хлопців. Ні в чому. Японку можуть почати ображати тому, що вона перемогла хлопчика на якомусь районному конкурсі з дзюдо.

5. Найпоширеніша «робота» жінки — домогосподарка

В Японії ніхто не примушує жінок залишати роботу після заміжжя, вона сама вирішує, чи буде далі працювати та будувати кар’єру. Однак японка може дозволити собі прийняти це рішення, тільки якщо воно не заважає їй піклуватися про сім’ю. Проте сьогодні все більше японських дівчат надають перевагу кар’єрі над шлюбом і не прагнуть виходити заміж якомога раніше.

Всі домашні справи — жіночий обов’язок. Чоловік приходить з роботи додому для того, щоб відпочивати, і ніяких, навіть найбільш дрібних обов’язків у нього бути просто не може. Чоловіки, своєю чергою, вимагають від дружини ідеальної чистоти та порядку.

6. Розклад дня та обов’язки, від яких навіть Попелюшка не б знала, де себе подіти

Кожна японська дружина мусить прокинутися швидше від чоловіка, щоб приготувати йому сніданок і зібрати обід на роботу. Японець може працювати 12 і більше годин, але виглядати при цьому бездоганно, тож прання і прасування одягу — теж завдання дружини.

Японці полюбляють різні страви в малих кількостях — отже стіл повинен бути накритий невеликими мисочками, і в кожній — щось особливе. У японської дружини немає варіанту приготувати одну страву на кілька днів. Замість цього вона готує кілька страв щодня, а потім прибирає зі столу і миє посуд.

Виховання дітей і догляд за ними також повністю лягають на плечі жінки. Типовий японський батько багато працює, сильно втомлюється і бачить своїх дітей та дружину лише на вихідних. В Японії не заведено віддавати дитину до дитячого садка, тому малюк до 5 років — невіддільна частина його мами. Японка бере своє чадо з собою, куди б вона не пішла, і навіть спить з ним в одному ліжку.

7. Дружина перестає бути жінкою, коли стає матір’ю

Для японців стає неважливо, чи укладений шлюб з любові чи ні, коли в ньому народжуються діти. Тому навіть в шлюбі з великої любові після народження малюка чоловік починає ставитися до дружини не як до коханої жінки, а як до матері своєї дитини. Вечори заміжні жінки зазвичай проводять на самоті: у японців прийнято після роботи іти в бар з колегами. Крім того, знімати стрес після робочого дня, купуючи сеанс «платного кохання», вважається цілком нормальною практикою серед японців.

У цей час дружина стелить вдома ліжко (як правило, у багатьох японських сім’ях чоловіки сплять окремо, щоб виспатися перед важким робочим днем) і чекає чоловіка, щоб подати йому вечерю. Запитувати, де він був і чим займався, не прийнято: якщо чоловіка не було вдома, отже так треба.

8. Дозволити собі розлучення може далеко не кожна японка

Багато заміжніх японок піддавалося жорстокому поводженню вдома. Жінка з замаскованими синцями на обличчі нікого особливо не здивує. Але в Японії не заведено виносити сміття з хати, тому жінка ніколи не буде заявляти на чоловіка в поліцію.

Більш ніж половина японських дружин мріють про розлучення, але небагато з них зважуються на нього. Розлучення завжди веде за собою поділ майна, і хоча японським чоловікам не властиво залишати дружину без грошей і даху над головою, жінки все одно цього побоюються. Крім того, дуже малій кількості японок вдається поєднувати життя домогосподарки з роботою — після розлучення їм буде важко себе забезпечити.

Що змінилося зараз у стосунках між чоловіками та жінками

Покоління молодих японців все частіше схиляється до думки, що в родині має бути рівноправність: сьогодні можна побачити в Японії чоловіка, який займається приготуванням їжі або виховує дітей, а на вулицях з’являється все більше чоловіків з продуктовими сумками, які виконують доручення дружини.

У сучасних сім’ях, особливо у великих містах, під впливом західної культури партнери вживають ввічливий займенник «ви» при зверненні одне до одного. Багато молодих сімей відкривають спільний бізнес, і дружина знаходиться в рівному становищі з чоловіком.

Що ви думаєте про тенденції відходу Японії від патріархальної моделі сім’ї?