Бабусі шоковані — 11 проблем сучасного виховання, яких вони не знали

У 1946 році у Великобританії розпочали тривале дослідження, в рамках якого вчені відстежували життя всіх дітей, народжених в один тиждень. У дослідженні брали участь і матері. На їхню думку, бути гарною мамою чи батьком — легко: варто лише проявляти емоційне тепло, говорити з дитиною, слухати її й виконувати ще кілька простих правил. Мамусі й татусі в XXI столітті підходять до виховання більш ґрунтовно, до того ж часто собі на шкоду.

Тутка проаналізував, до яких помилок призводить такий підхід, і з’ясував, чому іноді до батьківства варто ставитися простіше.

Цікаве
Loading...

1. Раннє використання косметики

Хто з дівчаток потайки не фарбувався маминою помадою в далекому дитинстві? Сьогоднішні маленькі леді зробили крок далі й сміливо підфарбовуються перед школою або прогулянкою з подружками. За даними маркетингового дослідження, в США більш ніж половина дітей у віці від 12 до 14 років користуються декоративною косметикою, зокрема олівцями для очей і брів, тінями й тушшю. 45% з них наносять тональний крем або консилер, 33% — рум’яна і бронзер, 10% фарбують волосся.

І якщо можна знайти косметику, яка не містить шкідливих компонентів, то з психологічними наслідками не все так просто. У найважчому випадку дівчинка отримає так званий синдром принцеси: егоцентризм, схильність до театральної поведінки, переконаність у власній винятковості і, як наслідок, споживацьке ставлення до життя. Згадайте своє дитинство: в 14 років за косметику і високі підбори завучка могла написати на вас догану.

2. Потурання кожній забаганці

Нова іграшка вже зараз, а не на день народження чи на Новий рік? Фотосесія щомісяця? До школи — лише в костюмі від Tommy Hilfiger і з модною стрижкою? «Головне — бути не гірше за інших і подарувати щасливе дитинство» — так міркують батьки, які витрачають на дитину занадто багато грошей.

Бажання відповідати уявній нормі сформує людину, яка не вміє керувати фінансами. Вона буде концентруватися лише на матеріальному аспекті життя, а такі речі, як емпатія і співчуття такій дитині (а пізніше і дорослій людині) будуть незнайомі.

3. Відпочинок за кордоном до 3 років

Якщо ви регулярно подорожуєте, то напевно помічали на курортах і в улюблених туристами містах сім’ї з немовлятами. Поїздки можуть викликати стрес, особливо на етапі підготовки. Відпустка з маленькими дітьми передбачає більш детальне планування.

Додайте сюди акліматизацію, перельоти або довгу подорож потягом — такий відпочинок стане випробуванням і для батьків, і для дитини. Крім того, ми зберігаємо спогади лише з певного віку, а саме з 3,5 року: діти молодшого віку просто не запам’ятають тієї краси, яку ви хотіли б їм показати. Тому брати з собою дитину, молодшу цього віку, — недоцільно.

4. Відсутність домашніх обов’язків

82% нинішніх дорослих зізналося, що в дитинстві у них були домашні обов’язки: прибирання, миття посуду, турбота про домашнього улюбленця і так далі. Водночас лише 28% людей регулярно доручає схожу роботу своїм дітям. Це можна пояснити: у наших бабусь не було посудомийних машинок, роботів-порохотягів та іншої техніки, яка сильно спрощує ведення хатніх справ. Але зате у випадку вимкнення електроенергії ми не потрапляли в безвихідне становище.

Тому виконання домашніх справ необхідне дитині: воно формує більш самостійну особистість, удосконалює навички комунікації з друзями та рідними, а також виховує чуйність, уміння піклуватися про ближнього. Щоб виробити у дитини позитивне ставлення до роботи, дякуйте їй: це підвищить її самооцінку і залученість в справу, на відміну від грошової стимуляції.

5. Відсутність досвіду письма від руки

Потреба писати щось від руки стає пережитком минулого: у всіх є смартфони, планшети, ноутбуки і так далі. Навичкам письма в школах приділяється все менше уваги, і дуже даремно. Вони взаємопов’язані з дрібною моторикою, відбиваються на рівні грамотності, засвоєнні іноземних мов.

Коли ми пишемо щось на папері, мозок отримує зворотний зв’язок, формується координація зору і руху, чого не відбувається при наборі тексту на клавіатурі. Одне з опитувань підтвердило, що сьогоднішні старшокласники все частіше використовують неформальні мовні звороти в офіційному спілкуванні. Все це впливає на загальну успішність учня.

6. Страх розмов на серйозні теми

Переїзд в інше місто або країну, розлучення, смерть — далеко не кожен із сучасних батьків зважиться обговорити ці теми з дитиною, боячись завдати їй психологічної травми. Але діти починають усвідомлювати незворотність смерті приблизно з 4 років. Замовчування завдасть більше серйозної шкоди психіці: рано чи пізно дитя стикнеться з неприємним явищем і не знатиме, як правильно його пережити.

Не варто робити з дитини тепличну рослину: здорова особистість повинна вміти відчувати не тільки позитивні емоції, а й негативні. Найкраще, що можуть зробити мама і тато, — провести розмову максимально спокійно і м’яко.

7. Надмірна опіка

Якість життя у світі в порівнянні з попередніми поколіннями постійно покращується, а технології дозволяють автоматизувати багато процесів вдома. У людей з’являється більше вільного часу, яке молоді й не дуже матусі витрачають, в тому числі, на надмірну турботу про дитину.

В результаті вона виростає безпорадною, нездатною самостійно розв’язувати проблеми і глибоко нещасною. Через спробу батьків реалізуватися в дітях останні змалку живуть з постійним відчуттям тривоги. Авторитарний стиль виховання (гіперопіка — один з його різновидів) в гіршому випадку може привести до спроб суїциду в дорослому віці.

8. Уявлення про дитину як про ідеальну істоту

До такої міри, що будь-який негативний (хоча і справедливий) відгук викликає прагнення довести протилежне і навіть агресію. Замість цього спробуйте коректно розповісти дитині про свої очікування від неї і поясніть, навіщо їй самій цього треба. В ході експерименту з’ясувалося, що «ефект Пігмаліона» працює: очікування батьків впливають на успішність дітей.

Крім того, важливо розуміти різницю між обґрунтованою і необґрунтованою критикою і навчити цього дитину. Інша цінна якість — здатність не звертати увагу на думку пересічних людей.

9. Придбання іграшок і солодощів, щоб дитина втихомирилася

Супермаркет, перевантажений візок з продуктами і дитиною, нескінченні прохання купити шоколадку чи кіндер-сюрприз і, нарешті, мама, що здалася без бою. Знайома ситуація? Якщо вона кожного разу повторюється, ви легко виховаєте маніпулятора.

Щоб не потурати примхам дитини і не викликати бурю обурення в інших людей в черзі, дотримуйтесь простих правил: за можливості не беріть дитину в супермаркет або скористайтеся доставкою продуктів. Не вийшло — ситно нагодуйте її, щоб бажання щось з’їсти виникло з мінімальною ймовірністю.

10. Позиція слабкого лідерства

Батьки не завжди можуть встановити особисті кордони, дозволяючи дітям сідати собі на шию в прямому і переносному сенсі. Вони бояться проявити твердість, виправдовуючись фразами на кшталт «Ну це ж дитина». Наприклад, вас не тішать щотижневі витрати вашої дитини в кафе: ви бурчите, але продовжуєте давати їй потрібні суми, відмовляючи собі в тому, що дійсно необхідно.

Невміння дорослих сказати «ні» призведе до того, що вони будуть сприйматися слабкими, а дитина не навчиться їх поважати. Уміння окреслити межі і встановити дисципліну (в розумних межах) дасть розуміння, до якої міри можна вдиратися в життя іншої людини, і створить здоровий мікроклімат в сім’ї.

11. Виключення фактора ризику як такого

Ми проводили усе дитинство на вулиці, повертаючись додому, коли стемніє. Мама і бабуся були спокійні: визирнули у вікно, щоб зрозуміти, що з нами все добре. У сучасних реаліях батьки іноді побоюються дозволяти синові чи доньці повертатися після уроків поодинці. І так має бути, але не варто доводити ситуацію до абсурду. Нещодавно психологи з’ясували: якщо дитина не стикалася з найменшими і природними неприємностями, у неї формуються страхи і комплекси.

Наприклад, малюкові заборонялося кататися на велосипеді, щоб уникнути падінь. Підлітка обмежували в стосунках з протилежною статтю, щоб він не сумував після розлуки. Для досягнення емоційної зрілості треба пережити і негативний досвід. Бережіть своїх дітей, але знайте міру.

А які правила виховання дітей ви б запозичили у ваших мамусь, татусів, бабусь і дідусів?

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close