Чому з кожним днем зменшується кількість нормальних людей

Ми з дитинства чуємо, що тільки фізичний біль — це привід зупинитися, замислитися і звернутися до лікаря. Занепокоєння списуємо на божевільний ритм міського життя, недосипання — на неправильний режим, а втому — на вік. Тим часом лікарі б’ють на сполох: це теж прояви психічних порушень або захворювань, які негативно впливають на роботу мозку, а потім повільно вбивають наше тіло в буквальному сенсі.

Тутка закликає кожного турботливо ставитися до свого психічного здоров’я і розмірковує, чому в XXI столітті не треба соромитися візитів до фахівців.

Цікаве
Loading...

Чому довкола все більше людей, які звертаються за психологічною допомогою

Завдяки досягненням сучасної науки, внутрішній світ людини вже не здається таким загадковим і незрозумілим. З’явилися інструменти для вивчення активності мозку, змінилися методи лікування і діагностики: те, що колись могли прийняти за прояв важкого характеру, сьогодні можуть назвати розладом психіки або ознакою хвороби.

Люди не сходять з розуму частіше, ніж колись — вони просто частіше говорять про те, що відчувають і що їх турбує. Інтернет дав доступ до інформації, і це призвело до того, що людина знайомиться з історіями інших людей і розуміє, як виявити тривожні сигнали у себе. Разом з тим звернення до фахівця часто допомагає розв’язати проблему і повернутися до звичайного життя, а не приводить людину в божевільню.

Ми почали прощатися з міфами. Наприклад, з 1980-х років зросла кількість людей, які страждають на аутизм. Раніше це пов’язували з поширенням вакцинації. Але насправді змінилися підходи до діагностики захворювання і розширилося визначення хвороби.

Зараз це — розлад аутистичного спектра (РАС), який об’єднує в собі дитячий і атиповий аутизм, синдром Аспергера і синдром Ретта. РАС може бути діагностований у людини, яка просто здається сором’язливою і потрапляє під загальноприйняте визначення інтроверта, але це не заважає їй жити та досить комфортно почуватися в сучасному суспільстві.

До речі, багаторічні спостереження допомагають помітити прояви схожих розладів у ранньому віці. Наприклад, якщо малюк будує вежу з конструктора, суворо витримуючи порядок кольорів, це привід звернутися до лікаря.

Які захворювання і розлади з’явилися в XXI столітті

Науці відомо ряд захворювань, які лікарі навчилися діагностувати відносно недавно, а раніше їх відносили до емоційного стану. Так, використання магнітно-резонансної томографії (МРТ) в 1970-х роках допомогло вченим зазирнути всередину людського мозку і довести, що депресія — це дійсно хвороба, при якій порушується передача сигналів між нейронами й весь організм працює інакше.

Крім того, окремі емоції, наприклад прояв гніву, сьогодні вважаються не менш небезпечними, ніж депресія чи залежність, і теж потребують лікування, якщо людина не здатна себе контролювати в такий момент.

«Друг попросив зобразити мою депресію. З цієї світлини й почалося моє лікування”.

У 34% людей, які страждають психічними розладами, явні симптоми відсутні: більшість відсилається на втому, вік, поганий настрій або стрес. Хворі навіть не знають, що їм потрібна допомога.

Наприклад, якщо людина часто відчуває тривогу, у неї паморочиться або болить голова, раптом частішає серцебиття, вона рясно пітніє і відчуває дискомфорт в районі сонячного сплетіння, це може бути не простим хвилюванням, а проявом генералізованого тривожного розладу, з яким важко впоратися без ліків.

Ще у 2011 році від цього порушення лікувалося понад 29 млн європейців. Але існують розлади, які з’явилися як реакція на події нового століття. Наприклад, кіберхондрія: при ній люди самостійно ставлять собі діагноз на основі симптомів хвороб, описаних на інтернет-сайтах.

У XXI столітті фахівці почали фіксувати більше фобій, які не є самостійними хворобами, але можуть стати їх першими симптомами. Серед них пеладофобія — страх облисіння, викликаний прагненням виглядати вічно молодим. Популярності набирає і калігінефобія — боязнь красивих жінок. Найчастіше це наслідок невдалих стосунків з партнеркою, яка гналася за ідеальною зовнішністю через власні комплекси та при цьому поводилася нервово, агресивно, егоїстично.

Є і фобії, які з’явилися через науково-технічний прогрес. Це, наприклад, страх радіації, телефонного дзвінка чи страх щодо робототехніки.

Багатьох з нас виховували так, що треба самим боротися зі своїми страхами. Але виявилося, що навіть ліки бувають безсилі: якщо ви боїтеся літати в літаку, заспокійливе не допоможе, а лише притупить реакцію. Зате від страху врятує кілька сеансів роботи з психологом і наступні польоти на авіасимуляторі.

Фобії поступово запускають панічні атаки й доводять до розладів психіки. Тому не варто сподіватися, що з часом страх кудись втече, якщо з ним не працювати.

Одна з них — фаббінг. Це неконтрольоване бажання людини відволікатися на свій смартфон: постійно перевіряти стрічку новин, дивитися на екран, навіть спілкуючись з кимось наживо та їсти, не випускаючи телефону з рук.

Досліджуючи, як ця звичка позначається на сімейному житті, вчені виявили, що 46,3% респондентів постійно стикається з фаббінгом з боку свого партнера, 22,6% назвали це причиною конфліктів, а більше третини заявили, що це занурює їх у депресивний стан.

Величезний вплив смартфонів призвів до формування синдрому фантомних дзвінків, коли людина чує та іноді відчуває, як ґаджет ніби вібрує або дзвонить. Деякі фахівці вважають, що це чимось схоже на зорову ілюзію, коли ми бачимо обличчя або фігуру в обрисах хмар.

А ось безсоння вважається розладом, небезпечним для здоров’я, і вимагає лікування. Недосипання загрожує людині серйозними пошкодженнями ряду клітин, через що страждає пам’ять, погіршується робота імунної системи, порушується метаболізм, підвищується ризик інфаркту міокарда та інсульту. Сьогодні саме безсоння називають головним тригером, що запускає хворобу Альцгеймера.

Інші явища сучасності, які вбивають нашу душу

Без ігор на свіжому повітрі діти гірше розвиваються. Це робить їх замкнутими, нездатними виявляти емпатію, надмірно жорстокими, егоїстичними. Ігри з однолітками, навпаки, позитивно впливають на формування особистості дитини, адже, спілкуючись одне з одним, діти вчаться працювати з емоціями, переживати поразки, знаходити спільну мову з людьми різного темпераменту. Так це закладено природою і в інших соціальних істот, для яких ігри — найкращий спосіб пізнання світу.

Зради завдають психологічних травм, а не просто болять. Шлюб більше не економічна угода. Вчорашня моногамія — це один партнер на усе життя, сьогоднішня — один у дійсний момент. Ми вибираємо людину, переконуючи її, що любимо її виключно за її неповторність. А потім через якийсь час показуємо, що насправді вона не така вже й оригінальна.

Через це зрада партнера сприймається важче, ніби це зрада й обман, який тривав з самого початку стосунків. У людини падає самооцінка, їй все важче довіряти людям, починається депресія, криза або навіть деградація особистості. У неї не просто розбите серце, а зламане життя.

На місце проблеми голоду приходить ожиріння. У світі більше людей, які страждають від переїдання, ніж тих, кому не вистачає їжі. Доступність дешевої неякісної їжі разом з популяризацією фастфуду призвели до розвитку харчових розладів. Одні люди страждають від анорексії та булімії, прагнучи фігур фотомоделей, інші відмовляються лікувати ожиріння, хоча зайва вага лише в рідкісних випадках може бути нормою. Більшість прикривається бодіпозитивом, який дійсно вчить нас любити себе, але все ж в першу чергу має на увазі турботу про власне тіло і прагнення до здорового вигляду.

Соціальні мережі не зближують, а ізолюють нас від інших. Культ успіху і щастя призводить до того, що людина постійно змагається з іншими за увагу і, боячись видатися непривабливою, уникає спілкування. Люди показують своє життя іншим, але лише тоді, коли воно відповідає загальноприйнятій нормі.

Шум міста вкорочує нам життя. З кожним роком місто звучить голосніше: рівень шуму в ньому набагато вищий від того, який вважається безпечним для нашого здоров’я. Це може дратувати й запускати вироблення кортизолу, гормону стресу, знижувати нашу продуктивність на 60% і створювати вібрації, які негативно впливають на роботу органів тіла. Ми буквально повільно сходимо з розуму, якщо постійно живемо в міському середовищі.

Що робити?

  • Прислухайтеся до себе, а не до слів інших.
    Якщо відчуваєте занепокоєння, давно не можете спати без снодійного і здається, що сил ні на що немає, зверніться до психолога. У більшості випадків проблему можна вирішити, і ефект буде помітний вже після перших сеансів. Не бійтеся психіатрів: є багато приватних лікарів, які з повагою поставляться до вашого стану і допоможуть, особливо якщо ви проявляєте бажання працювати над собою. Важче лікувати тих, хто не вважає себе хворим.
  • Робіть тільки те, що вам подобається.
    Це один з принципів, на якому сьогодні будується більшість правил, які допомагають позбутися від низької самооцінки та невротичного стану. Наприклад, ви досягнете великих успіхів за короткий час в роботі, яку вам приємно робити, навіть якщо почнете її з нуля.
  • Дотримуйтесь комфортного режиму дня.
    Організм найкраще працює, якщо левова частка сну припадає на період з 22:00 до 03:00, коли виділяється найбільше гормону, який рятує нас від стресу. Основну частину розумової роботи рекомендується виконувати в першій половині дня, а для фізичного навантаження залишити другу половину. Так ви розвантажите і тіло, і мозок.
  • Оточуйте себе тим, що дарує радість і заспокоює.
    Частіше гуляйте на свіжому повітрі, в парку або лісі, поряд з водоймою. Після важкого дня слухайте звуки, які, на думку вчених, розслаблюють і допомагають стабілізувати дихання і серцевий ритм. Уникайте неприємних людей, навіть якщо це ваші близькі, більше часу проводите з тими, хто дарує вам приємні емоції. Не забувайте про заняття спортом.

Зберігати спокій і знайти шлях до себе — завдання не з легких. Які прийоми та методи допомагають вам швидко підзарядити батарейки та дійти до внутрішнього балансу?

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close