Чому жінки можуть встояти перед нападами слабкості, а чоловіки — ні

«Сяду на дієту з понеділка», «Мене ніколи не підвищать», «Я намагався кинути палити, але це неможливо» — мільйони людей промовляють ці фрази чи не кожного дня. Але хто б міг подумати, що це вислови-маркери, за якими ховається небезпечний психологічний синдром. Він не дає нам жити щасливо і занурює в болото депресії. Особливо важко приходиться чоловікам, на яких синдром завченої безпорадності чигає на кожному кроці.

Тутка вирішив розібратися, чому одні люди легко змінюють своє життя, а інші не можуть набратися сил, щоб усе виправити.

Цікаве
Loading...

Все почалося з собак, які терпіли удари струмом

Селігман брав участь в експериментах за схемою Павлова і робив досліди на собаках. Вчений вирішив виробити у песиків умовний рефлекс на неприємний звук, а як негативне підкріплення бив тварин струмом (кажуть, не сильно).

Психологи замкнули собак в клітках і вмикали струм кожного разу, як тільки лунав сигнал. Через деякий час клітки відчинили і знову увімкнули страшний звук, але собаки, всупереч очікуванням, не кинулися навтьоки: вони лежали на підлозі й покірно чекали розряду.

Трохи пізніше Селігман задіяв 2 групи собак: одні опинилися в безвихідній ситуації зі струмом, а другі могли врятувати себе і своїх товаришів-нещасливців, натиснувши на кнопку. Через кілька циклів клітки знову відчинили, але втекли тільки ті собаки, які могли натискати на кнопку. Тварини, які раніше не могли впливати на ситуацію, бігти навіть не намагалися: вони навчилися безпорадності.

Так завдяки нещасним собакам народилася теорія про завчену безпорадність: індивід, який довго відчуває дискомфорт і не може вплинути на результат ситуації, впадає в депресію і стає пасивним. Іншими словами, якщо життя постійно дає людині запотиличники, та через деякий час упокорюється і перестає намагатися змінити ситуацію.

У ситуації затяжного стресу деякі люди поводяться як собаки з досліду

Психологи кажуть, що людину, яка страждає станом завченої безпорадності можна вирахувати за ключовими словами. Слова «Не можу», «Не хочу», «У нас в родині всі огрядні/двієчники/запальні», слова «завжди», «ніколи» у вимові людини свідчать про зневіру у власних силах і про страх невдачі. Люди постійно стикаються з цим феноменом, який не дає нормально жити:

  • Залежні від нікотину не можуть кинути палити, хоча і робили декілька спроб.
  • Жертви домашнього насильства шукають виправдання, щоб не йти від тирана.
  • Люди з надмірною вагою не можуть скинути зайві кілограми і знаходять цьому переконливі арґументи: пологи — у жінок, сидяча робота — у чоловіків, спадковість і вік — в обох груп.
  • Учні кидають спроби зрозуміти геометрію, «тому що складно».

Всі ці ситуації не безвихідні, і мільйони людей кидають палити, покидають чоловіка-алкоголіка, сідають на дієту і доводять теореми. А інші опускають руки і пливуть за течією. Чому?

Деякі вчені за старою звичкою звинувачують у всьому батьків. Дійсно, діти вже з раннього віку вчаться безпорадності. У сім’ях з владними батьками або гіперопікою часто виростають безініціативні песимістичні люди.

Вчителі та викладачі в школі підливають масла у вогонь: надмірно складні завдання і підвищені вимоги до учнів відбивають у дітей бажання вчитися і прищеплюють стан безпорадності.

Той самий Селігман, який бив струмом собак, вважає, що в усьому винні ми самі, точніше наш роз’яснювальний стиль (те, як ми інтерпретуємо життєві події). Якщо ви шукаєте причину невдач в собі, то ви не клієнт психолога. Якщо ж у ваших проблемах постійно винні уряд/шеф/чоловік/інший варіант — ласкаво просимо в обійми завченої безпорадності.

У чоловіків є вроджені особливості, через які вони важче переживають стрес

Після собак психологи переключилися на мишей: закрили їх в клітках і почали бити струмом, щоб викликати відчуття завченої безпорадності. Виявилося, що самки гризунів до останнього борються за свою свободу і не піддаються смутку. У людей відбувається те саме: жінки рідше скочуються в безодню депресії через те, що весь світ проти них.

  • Жінки частіше ходять до лікарів (в тому числі до психологів), не соромляться плакати або просити поради. До того ж, панянкам легше визнати, що у них щось не вийшло.
  • Больовий поріг у жінок вищий. А в стресових ситуаціях психіка жінок не деформується, на відміну від чоловічої.
  • Улюблена жіноча розвага шопінг — чудова профілактика відчуття безпорадності. Представниці прекрасної статі несвідомо використовують його, щоб позбутися від почуття тривожності.
  • Чоловіки гостріше переживають кризу середнього віку і втрату зовнішньої привабливості. До того ж представники сильної статі частіше дивляться новини і відчувають себе учасниками глобальних подій, які невзмозі змінити.

Навіть найбільш закоренілий «всепропальщик» може змінити ставлення до життя

У житті будь-якої людини бувають періоди, коли неприємності йдуть одна за одною: ламається машина, діти зі школи приносять двійки, кричить керівник, а сусід зверху заливає квартиру окропом. Щоб людина не впадала від усього цього в депресію, психологи придумали купу способів, а ми вибрали найбільш дієві:

  • Когнітивно-поведінкова терапія з психологом, який допоможе позбутися від шкідливих песимістичних думок і переконань.
  • Вивчена безпорадність «боїться» фізичних навантажень. Правда, вчені досі точно не знають, як на нас впливає біг, крутіння педалей і віджимання. Але люди, які перечікують неприємності, лежачи на дивані, ризикують взагалі ніколи не одужати.
  • Деякі завдання типу тривалого ремонту або великого проєкту на роботі дійсно здаються непідйомними: хочеться все кинути і втекти у свою нірку. Однак тут можна застосувати техніку пошукової активності: зосередитися не на результаті, який ще невідомо коли буде, а на проміжних завданнях. Розбити одну велику справу на десяток маленьких.
  • Осягайте нові знання: вчіть мови, розбирайтеся в пристрої адронного колайдера або навчіться водити автомобіль. Кожне нове вміння ваша психіка буде оцінювати як перемогу. Поступово в мозку розвинуться нові нейронні зв’язки і ви візьмете життя під контроль.
  • Той самий Мартін Селігман, якого ми згадували на початку статті, розробив теорію наукового раціонального оптимізму. Він вважає, що оптимістами не народжуються і можна запросто навчитися мислити позитивно.
  • Не дивіться новини чи, якщо не можете обійтися без них, вибирайте ЗМІ зі зваженою позицією викладу події. Новини, в яких кричать про те, що наш світ приречений і всюди несправедливість, провокують відчуття безпорадності.

Чи стикалися ви колись з людьми, які страждають, але не хочуть змінити своє життя на краще?

За матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close