Цікаві факти про чай від експерта — чи пили ми його правильно?

Олександр Невський — справжній гуру чаю та чаювання. Чоловік є власником інтернет-магазину чаю, проводить майстер-класи та благодійні акції. Він знає усе про правильну процедуру заварювання цього напою і переконаний: найкраще листя росте в Китаї. Поціновувач чаю багато пише і розповідає про цей древній напій.

Тутка так начитався порад експерта, що хоче сьогодні поділитися ними з вами. Розвінчуємо міфи про чай, розповідаємо, про що свідчить позначка “органік” на упаковці та багато інших цікавинок.

  • Початково будь-який сорт чаю — зелений. Пізніше з листя роблять різні види, і від того, як їх опрацюють і яку кількість операцій з ними проведуть, залежить остаточний тип: білий, жовтий, зелений, улун або чорний.
  • Чайні напої — трав’яні чаї та каркаде, повноцінними чаями їх не назвеш.
  • Чайними бувають не лиш кущі, але й дерева. Сировина останніх зазвичай значно дорожча, листя важче переробити, бо коренева система рослини дає йому змогу насититися більшою кількістю вітамінів та мінералів.

Так росте чай «юнь нань».

  • Легенда про «ерл грей». На кораблі везли чай і бочки з бергамотовою олією. Під час похитувань корабля одна з бочок розбилася й олія потрапила до мішків з листям. Зіпсований товар продали значно дешевше в одному з портових міст. А пізніше люди почали цікавитися, чи не привезли ще «того самого чаю з бергамотом».
  • Пуер. Той самий, який пахне землею, рибою, шкарпетками та іншими «приємностями». Так ось, насправді його не зберігають в землі. 10 років тому в рекламі вигадали цю байку для привернення уваги, і вона міцно засіла в головах людей. Не вірите? Тоді закопайте листя, а через рік спробуйте відкопати та заварити.
  • Тому чому ж пуер віддає затхлістю? Пуер — дорогий чай, який під час приготування знаходиться у приміщенні з сильною вологістю. Його постійно скроплюють водою. До прикладу, одне невеличке пресоване кільце цього чаю сьогодні коштує від 300 до 1000 грн.

  • Треба запам’ятати раз і назавжди, що якісний чай ніколи не будуть ароматизувати. Гарну сировину викуплять завжди, іноді урожай на кращих плантаціях розподілений заздалегідь. Справді, мови про штучне додавання аромату такого напою йти не може.
  • Всім відомий молочний улун, на жаль, теж ароматизований. На його батьківщині, в Тайвані, цей вид чаю має одну приємну особливість — вершкову нотку. Англійці, спробувавши улун, захотіли посилити цю «молочність», але без добавок зробити це не вийшло.
  • Не купуйте чай в гіпермаркетах. Якість продукту нижча від середньої, він лежить там довго, та й умови зберігання викликають багато запитань. Я вже не кажу про те, що ціна в магазинах значно вища, адже в неї закладені оренда приміщення, зарплата співробітників і ще багато всього.
  • Затулені квіточки в чаю, які мають розпуститися — реклама. Той чай не є дуже смачним, але чого лиш не зробиш задля красивої картинки?

  • Перед заварюванням обов’язково промивайте чай: він багато разів падає на підлогу й не є дуже чистим. Ще на смак напою впливає вода: вона може або посилити, або приглушити його смак. Для найкращого смаку раджу використовувати воду з пляшок.
  • Гадаю, ви п’єте чай неправильно. Його не треба 10 хвилин настоювати в заварнику. Це все відлуння СРСР, коли чай був дефіцитом. Щоб смак напою по-справжньому розкрився, раджу обдати чайник окропом, засипати чай і добре його промити. Потім вилити воду, знову додати окріп і через 10-15 секунд (!) розлити по чашках. Так, чай заварився. Так, він буде смачним.
  • Друзі, запам’ятайте: після чаювання заварку викидаємо. Щойно вона охолола, їй кінець. Це боляче, але так треба. У протилежному випадку виділяються токсини, та й смак зовсім не такий, як у свіжого напою.

  • Якісний чай — недешеве задоволення. Найдорожчий — китайський «да хун пао», він був проданий на аукціоні більш ніж за $ 200 тис. Хоча продукти на аукціоні мають значно завищену ціну, гарний чай коштує гарні гроші.
  • Зіткнувся з думкою старшого покоління, що до СРСР привозили з Індії смачний чай, значно кращий за наш сучасний. Так ось, індійському листю далеко до досконалості. У цій країні воно використовується як основа напою масала, а в ньому головне — спеції. І відповідно, прянощам належить основна роль в розкритті смаку.
  • Ще трохи про горезвісний індійський чай. Це мас-маркет: 98% сировини збирають машинним способом, якісного листя там дуже мало. Ну а до 2% якісного індійського продукту я відніс би тільки «дарджилінг». Його називають шампанським у світі чаю і часто розкуповують за попереднім замовленням. Придбати в супермаркеті цей товар неможливо — дуже дорого!

У Дарджилінгу, штат Ассам, росте єдиний якісний чай Індії.

  • Greenfield — компанія, що показує приклад грамотного маркетингу: використання якісного пакування й англійської назви.
  • У чайній індустрії, як і в багатьох інших, є своя мода. Рекламники та маркетологи вміло цим користуються. Зараз модно вести ЗСЖ? Тоді на упаковці з’являється підпис «органік», і ось уже вартість продукту значно зростає.
  • Наостанок пораджу доступний і смачний чай, який продається в Європі, — чорний «дянь хун» і «сяо чжун». Для любителів зеленого чудовим вибором стануть «ті гуань інь», «си цзи чунь» або «алішань».

Олександр на батьківщині «да хун пао» — найдорожчого чаю у світі.

А ви як ставитеся до чаю? Заварюєте листовий або віддаєте перевагу в пакетиках? Діліться відповідями з усіма.

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close