Ознаки того, що на вас перекладають хворобу

Заінтригували? Ми й самі здивувалися, що таке можливо, але сьогодні торкнемося проблеми з психологічної точки зору. Виявляється, можна емоційно заразити іншу людину своїми болячками, передати їй своє занепокоєння… дивно, але цікаво. Гайда вивчати таке досить суперечливе явище разом з Тутка.

Згадайте людей, які детально описують свою хворобу, дуже детально і емоційно. Така докладна розповідь ні що інше, як «переклад» і «передача» хвороби (зрозуміло, якщо це не в кабінеті лікаря).

Цікаве
Loading...

Чому не треба слухати докладну розповідь про хвороби з детальним описом симптомів? А тому, що ви можете цю хворобу перейняти, ось і все. Лікарі захищені своєю професією. Вони психологічно готові до вислуховування і огляду без емоційного задіяння. Добрий лікар співчуває пацієнту, але хвороба для нього — об’єкт застосування професійних знань. Лікар не втягується в ситуацію, не синхронізується з хворим. Хоча й лікарі часто хворіють на ті хвороби, від яких лікують…

Чому не треба слухати докладну розповідь про хвороби з детальним описом симптомів, якщо ви не лікар

А чи зустрічали ви абсолютно незнайомих осіб, які завзято описують вам (тому ж таки незнайомому і для них) всі деталі, симптоми й ознаки своїх болячок? Жертвами цих “нещасних” стають перукарі, супутники в транспорті, колеги по роботі.

Тут можна ще звернути увагу на один момент: коли людина починає свою важку розповідь, іншій нікуди дітися. І слухач повинен мимоволі вислуховувати неприємні подробиці; неввічливо перервати на півслові і піти, хіба не так? Ось і слухають. Хоча вислуховувати ці подробиці нестерпно, настільки вони натуралістичні.

Так одна жінка слухала розповідь знайомої про операцію на п’ятій точці. Дуже докладна розповідь, приправлена неприємними деталями. Знайома поскаржилася, що тепер операції їй доведеться робити постійно. А через три дні слухачка виявила у себе ті ж симптоми і в результаті сама звернулася з такою самою проблемою. Операцію на п’ятій точці прийшлося таки робити…

Дійсно, можете здивуватися, але з давнини в народі люди уникали тих осіб, які жалілися чи детально описувати свої болячки. Бо так емоційно співпереживаючи, хвилюючись, поділяючи з людиною її терпіння можна було захворіти самому. І справа не в “містичних” штучках — людина, душевно відкрита, притягує до себе поганий вплив, і це факт!

Дійсно, вразлива і чутлива людина може захворіти. Наскільки краще стане тій, хто так палко скаржився, — це невідомо. Цілком ймовірно, що стане краще. Вона виговорилася і потай впевнена, що передала своє страждання іншій людині. А емпатичний слухач може пережити всі симптоми, які йому розписали. І може всерйоз захворіти.

Ознаки того, що на вас перекладають хворобу

Зрозуміти, що людина навмисне деталізує симптоми можна ось за якими ознаками:

– натуралізм в описі. Абсолютно недоречний. Ви — лише знайомий, і вам не обов’язково знати, скільки гною викачали з оповідача і якого кольору у нього була висипка на сідницях

– розповідь надмірно емоційна. Оповідач театрально зображує дійство і робить це жалібно, сумно, ниючим голосом, немов намагаючись ввести вас в транс, загіпнотизувати

– про хвороби розповідають там, звідки важко піти. Скажімо, клієнт сів у перукарське крісло і почав розповідати. Або заступив вам дорогу в коридорі установи. Або на вулиці стоїть і не дає пройти. Або прийшов за якоюсь річчю, стоїть в коридорі і розповідає. Або ви прийшли в гості, а разом з частуванням вислухуєте деталі хвороби. Ну як втекти, відштовхнути хвору людину?

– після детальної розповіді ви погано себе почуваєте: болить голова, відсутній гарний настрій

Співчувати іншим треба обов’язково. І підтримувати це треба в міру сил. Але цим людям треба чогось іншого: тому вони так барвисто і детально описують те, що пов’язане з хворобою. Саме розкривають найбільш непотрібні й неприємні подробиці. Ось це має насторожити і змусити згадати про психогігієну.

Нічого образливого немає в тому, щоб щиро сказати: «Я вам співчуваю. Але мені стає погано, коли мені таке розповідають так докладно. Я — людина вразлива і потім недобре себе почуваю. А можу і захворіти. Я себе знаю. Тому обійдімось без подробиць. Бажаю вам одужання!».

І тут все стане ясно. Якщо оповідач розсердиться, розчарується, почне туманно погрожувати і натякати, почне ще сильніше скаржитися і візьметься виставляти себе жертвою, треба замислитися про свою безпеку. Побажати здоров’я і відійти на безпечну дистанцію у стосунках. Бо ще самі “захворієте” і почнете скаржитися.

Вірите, що таке можливо? Чи бували у вас такі “випадки”, коли людина розповідала про її головний біль, наприклад, а вас потім теж починала боліти голова? Діліться думками в коментарях.

Залиште свій коментар

коментарів

Завантаження...

Пов'язані статті

Back to top button
Close