Пирій: неймовірні цілющі властивості, про які відомо не всім

Народні назви: пирій, трава-пирій, житняк

Пирій (лат. Elytrígia) – багаторічна трав’яна рослина; рід родини Тонконогих, що складається приблизно з 100 видів. Цвіте пирій в травні-червні, насіння дозріває в липні-вересні. Зустрічається ця рослина по всій Європі, Азії, оминаючи лише пустелі та темні ліси, хоча спокійно може рости на лісових галявинах і узліссях, але в основному пирій заселяє луки, поля, болота, сади. Його сучасна латинська назва Elytrigia repens.

У медицині пирій використовують при порушеннях обміну речовин, як сечогінний, потогінний, відхаркувальний і проносний засіб, що регулює сольовий обмін.

Основна функція застосування пирію – очищення крові, коли з посиленням відтоку води з тіла виводяться шлаки, що позначається насамперед на зменшенні шкірних висипань. Втома і стан розбитості усуваються. При цьому всі компоненти діють спільно, як вітаміни, так і мінеральні речовини, сапоніни і похідні сполуки.
Хоча наукова медицина відноситься до пирію не так віддано, в Швейцарії, наприклад, він широко використовується як лікарська рослина. Завдяки наявності кремнієвої кислоти, він знаходить своє застосування при хворобах бронхів, негараздів із обміном речовин, ревматизмі та подагрі.

ТУТКА в TELEGRAM – не пропустіть найцікавіше

Державна служба охорони здоров’я Німеччини вказує наступні області застосування кореня пирію: для збільшення сечовиділення при запальних процесах в сечовивідних шляхах; як добавку при лікуванні катару верхніх дихальних шляхів.

Найважливіші призначення для використання його коренів в народній медицині – це анемія, рахіт, хвороби легенів, затримка сечі, хвороби печінки і жовчного міхура, запалення шлунку і кишківника, ревматизм і подагра, шкірні висипки і скарги, пов’язані з менструацією. Добре допомагає чай з пирієм і мучницею від вугрової висипки.

В Україні найвідомішим видом є пирій повзучий, який покриває собою сади, пустирі, городи, узлісся, поля, луки і т.д.

Пирій як харчова рослина не раз допомагав людям в найважчі часи. У їжу використовується корінь пирію. Його перемелюють, отримують борошно, яке за поживністю не поступається пшеничному і випікають хліб, коржі, пряники та інші борошняні вироби. З висушених коренів можна приготувати крупу для каш, приправ, запіканок, фаршів і начинок, які будуть відрізнятися приємним смаком й ароматом. Зі свіжих коренів готують супи, готують салати і гарніри для рибних, овочевих і м’ясних страв. З підсмажених кореневищ можна приготувати кавовий напій.

Пирій повзучий – відомий і поширений бур’ян городів. Всі бур’яни володіють неймовірною живучістю і плодючістю. Пирій має довге кореневище, яке, якщо розрізати на шматочки, де є хоч одна жива брунька, одразу вкорінюється і починає формувати нову самостійну рослину. Звідси його народні назви – повзунець. Це в буквальному сенсі “вогонь” для полів і городів, боротьба з яким надзвичайно важка і часом безуспішна.

Напевно, така життєвість рослини, нехай навіть бур’яну, не могла не позначитися на його здатності боротися не тільки з проблемами близького, а й далекого кола, що включає і проблеми здоров’я людини.

Пирій ніби є “венами” Матінки-землі, яка влила в нього свої чудодійні сили для зцілення і життя своїх дітей. Домашні вихованці, коти і собачки, ранньою весною із задоволенням поїдають молоду траву пирію повзучого. Так вони поповнюють свою зголоднілу за зиму кров свіжими вітамінами і біологічно-активними речовинами, яких пирій містить дуже багато.

Лікарською сировиною у пирію є корені, які заготовляють восени, відразу після перших приморозків або ранньою весною.
Їх ретельно промивають у холодній воді, очищують від дрібних коренів, залишків стебел і листя, висушують в темному місці на повітрі або в добре провітрюваному приміщенні, розкладаючи на папері або на мішковині. Зберігають в полотняних мішках або дерев’яній тарі до 2 років.

Сушити сировину пирію рекомендується при 60 градусній температурі в духовці або спеціальних пристроях, періодично помішуючи і перевертаючи екстракт. Готові кореневища повинні переломлюватися з тріском, не деформуючись. Термін зберігання – не більше 3-х років.

У корені пирію повзучого містяться мінеральні солі (калій, магній, залізо, марганець, цинк), кремнієва кислота, органічні кислоти, вітаміни А, В., ефірна олія, до складу якої входить вуглець агропірен; слизові речовини, полісахаридна речовина трицетин, інулін, інозитол, фруктоза, сапонін, ванілін, декстроза, камедь, кварц, левулоза, маніт, молочна кислота, азотовмісна речовина, танін.

Пирій цінний вже тим, що очищує організм від радіації. Вже тільки тому цій рослині ціни немає. Після чорнобильської катастрофи була справжня гонитва за китайським зеленим чаєм. Він звичайно корисний, годі й казати, таніни, що входять до його хімічного складу дійсно “виганяють” стронцій. Але, виявляється, таніну і в складі пирію, що росте біля нас під ногами, пребагато. Ось так, в гонитві за чужим топчемо своє.

Справжня “кара людини” – остеохондроз. Це захворювання займає друге місце після хвороб серцево-судинної системи. Звільнитися від нього повністю не можна, але можна зупинити його розвиток. І саме цим злісним бур’яном. Він прекрасно виганяє солі з організму. Практично незамінний при болях в суглобах, артритах, при радикуліті, ревматизмі і подагрі.

Пирій добре оздоровлює шлунково-кишковий тракт. Відвар коренів очищує жовчний міхур і нирки від каменів і піску. Його вживають і при запаленнях жовчних шляхів, печінки, сечового міхура і сечових канальців. Пирій оздоровлює нирки, стимулює фільтрацію в них.

Відвар кореня дуже ефективний і при набряках будь-якого походження.

Пирій – гарний кровоочисний засіб. Його застосування рекомендують при висипаннях на тілі та при алергії. Він входить до складу препаратів від екземи, від псоріазу, від фурункулів і від будь-якої іншої людської шкірної хвороби.

Також корені пирію мають відхаркувальні властивості.

Крем’яні з’єднання, які є в рослині, позитивно впливають на всі зовнішні та внутрішні органи. Зміцнюються кровоносні судини, підвищується еластичність стінок капілярів. Тому препарати з пирію дуже рекомендуються людям похилого віку.

Білий корінь допомагає від цукрового діабету.

Якщо вам, не дай Боже, призначили велику кількість антибіотиків, то після закінчення лікування обов’язково пройдіть курс оздоровлення пирієм, адже він нейтралізує хімічні сполуки, виводить надлишок антибіотиків, практично заново регулює роботу всього організму.

Пирій прекрасно знімає втому, повертає бадьорість, збуджує, стимулює діяльність серця, злегка підвищує тиск, знімає головний біль. Отож, наші котики і собачки не такі вже й дурні…

Пирій прекрасно регулює обмін речовин в організмі.

ПРОТИПОКАЗАНЬ до застосування пирію повзучого немає. Однак прийом необхідно припинити, якщо з’явилася діарея або розгорнувся пригнічений стан, що впливає на працездатність.

Відвар КОРЕНЯ пирію повзучого

1 столову ложку подрібненої сировини залити 1 склянкою гарячої води, кип’ятити 5-10 хвилин, остудити, процідити і відтиснути. Приймати по 1 склянці 3 рази на день до прийому їжі. Відвар можна ароматизувати гілочками або листям чорної смородини.

При геморої, хронічному запаленні товстого кишківника, запаленні сечового міхура і сечовивідних шляхів відвар пирію призначають на ніч у вигляді мікроклізми обсягом 30-60 мл.

Замість відвару можна використовувати свіжий сік з надземної частини рослини і коріння.

СІК

Стебла зі шматочками кореня промивають в проточній воді, обливають кип‘ятком, пропускають через м’ясорубку, розбавляють водою у співвідношенні 1:1, відтискають через щільну тканину і кип’ятять 3 хвилини. Приймають по 1-2 столові ложки 3 рази на день до їжі. Зберігають в холодильнику не більше 2 днів.

ВАННА

По 100 г кореня пирію і лопуха кладуть у велику емальовану каструлю або відро, заливають 5 л гарячої води і кип’ятять 10 хвилин. Одержаний відвар виливають у ванну з водою. Таку ванну рекомендується приймати при різних шкірних захворюваннях хоча б 1 раз на тиждень. Тривалість процедури 30 хвилин, температура води – 36-37 ºС. Ванни рекомендується поєднувати з прийомом відвару всередину.

ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ

Свіжі кореневища пирію використовують для приготування супів, салатів, гарнірів до жирних, м’ясних, рибних, овочевих страв.

Назву “пирій” ця рослина отримала від дуже давнього кореня “піро”, яке позначало хліб, жито. І пирій повзучий справді може виправдати свою назву – його можна використовувати як сурогат хліба, що має велике значення в голодні роки. Іноді для випічки хліба тісто робили з 2/3 житнього борошна і 1/3 борошна з коренів пирію. Для приготування борошна з коренів пирію коріння відварювали, висушували, рубали і мололи або товкли для отримання борошна.

З такого борошна також варять каші й киселі, його додають до пшеничного і житнього борошна при випіканні коржів і оладок. З підсмажених кореневищ виходить непогана сурогатна кава.

Переклад Тутка за матеріалами

Залиште свій коментар

коментарів

Пов'язані статті

Back to top button
Close